21/523 Про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежилих приміщень - 09.09.2008 Прийняття

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Альянс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2008р. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янка" на рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2008р.

у справі №21/523 господарського суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агробуд-Альянс"

до відповідачів Відкритого акціонерного товариства "Агробудсервіс",

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Слов'янка",

суб'єкта підприємницької діяльності

третіх осіб Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву,

Приватного виробничо-комерційного підприємства "Прок",

Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант 2007"

про визнання договорів недійсними

за участю представників:

ТОВ "Агробуд-Альянс" -не з'явилися;

ВАТ "Агробудсервіс" - не з'явилися;

ТОВ "Слов'янка" -Масляннікова Т.Д.;

СПД ОСОБА_1. - не з'явилися;

РВ ФДМУ по м. Києву - не з'явилися;

ПВКП "Прок" - ОСОБА_2

Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна - не з'явилися;

ТОВ "Грант 2007" - не з'явилися

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Альянс" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежилих приміщень від:

- 23.03.2007р., зареєстрованого в нотаріальному реєстрі заНОМЕР_1, який укладено між ВАТ "Агробудсервіс" та ТОВ "Слов'янка";

- 23.03.2007р., зареєстрованого в нотаріальному реєстрі за НОМЕР_2 який укладено між ВАТ "Агробудсервіс" та ТОВ "Слов'янка";

- 12.04.2007р., зареєстрованого в нотаріальному реєстрі за НОМЕР_3, який укладено між ВАТ "Агробудсервіс" та ТОВ "Слов'янка";

- 30.05.2007р., зареєстрованого в нотаріальному реєстрі за НОМЕР_4, який укладено між ТОВ "Слов'янка" та ОСОБА_1

- 30.05.2007р., зареєстрованого в нотаріальному реєстрі за НОМЕР_5, який укладено між ТОВ "Слов'янка" та ОСОБА_1

- 30.05.2007р., зареєстрованого в нотаріальному реєстрі за НОМЕР_6, який укладено між ТОВ "Слов'янка" та ОСОБА_1

Крім того, позивач просив застосувати реституцію, а саме зобов'язати:

- СПД ОСОБА_1. повернути майно ТОВ "Слов'янка", а ТОВ "Слов'янка" повернути СПД ОСОБА_1 отримані грошові кошти за майно;

- ТОВ "Слов'янка" повернути майно ВАТ "Агробудсервіс", а ТОВ "Агробудсервіс" повернути ТОВ "Слов'янка" грошові кошти, отримані за відповідне майно.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що спірні договори від 23.03.2007р. та договір від 12.04.2007р. укладені без дозволу органу приватизації, який прийняв рішення про приватизацію майна, в порушення вимог ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна".

У подальшому, відчужене ВАТ "Агробудсервіс" згідно спірних договорів від 23.03.2007р., 12.04.2007р., у власність ТОВ "Слов'янка" майно, відчужене останнім за договорами купівлі-продажу від 30.05.2007р. СПД ОСОБА_1

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач посилається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу акцій ВАТ "Агробудсервіс" від 06.03.2007р. №138, який укладено між ним та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, він придбав пакет акцій товариства у розмірі 51% і є акціонером ВАТ "Агробудсервіс". При цьому, позивач посилається на те, що укладення спірних договорів порушує його суб'єктивні матеріальні права та інтереси щодо майна товариства, а також інтереси держави (т.1 а.с.10-17).

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янка" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що:

- права позивача, у зв'язку з укладенням спірних угод не порушуються, оскільки він не набув права власності на майно ВАТ "Агробудсервіс", яке відчужувалось, а набув права власності на акції товариства;

- спірні договори повністю відповідають чинному законодавству та статуту товариства;

- на момент відчуження майна згідно спірної угоди від 12.04.2007р. держава не була вже власником акцій ВАТ "Агробудсервіс";

- ВАТ "Агробудсервіс" відчужено майно, яке на момент укладення спірних договорів, було його власністю (т.1 а.с.55-57).

Відповідач у справі - Відкрите акціонерне товариство "Агробудсервіс" заявлені позовні вимоги у відзиві на позов визнало (т.1 а.с.102).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.09.2007р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору залучені Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Прок" (т.1 а.с.1).

Третя особа -ПВКП "Прок" у поясненні на позов, просить у його задоволені відмовити. На думку третьої особи, спірні договори повністю відповідають чинному законодавству. Крім того, третя особа стверджує про схвалення рішення про відчуження майна загальними зборами акціонерів ВАТ "Агробудсервіс" 23.02.2007р. (т.1 а.с.58-60,105).

Третя особа -Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна у поясненні на позов вказало, що право власності на нежилі приміщення, які є об'єктом купівлі-продажу за умовами спірних договорів, на даний момент зареєстровано за ТОВ "Грант 2007" (т.1 а.с.81-82).

Третя особа -Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву у поясненні на позов заявлені вимоги підтримало, посилаючись на те, що спірні договори є недійсними, оскільки укладені без дозволу державного органу приватизації (т.1 а.с.89).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.10.2007р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант 2007" (т.1 а.с.99-100).

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.12.2007р. позов задоволено частково. Відповідно до рішення суду визнано недійсними договори купівлі-продажу від 23.03.2007р. (НОМЕР_7), 30.05.2007р. (НОМЕР_4), 23.03.2007р. (НОМЕР_3, 30.05.2007р. (НОМЕР_5), від 12.04.2007р. (НОМЕР_3), 30.05.2007р. (НОМЕР_6); у задоволенні інших позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.121-130).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги в частині визнання недійсними спірних договорів, суд першої інстанції виходив з того, що:

- продаж майна ВАТ "Агробудсервіс" порушує права позивача як акціонера ВАТ "Агробудсервіс";

- спірні договори укладені під час процедури приватизації майна без згоди на те органу приватизації, що суперечить ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна", у зв'язку з чим є недійсними.

У задоволенні заявлених вимог в частині проведення реституції відмовлено, оскільки спірне майно на момент прийняття рішення у справі належить ТОВ "Грант 2007", за яким визнано право власності на таке майно рішенням суду, яке не скасованим в установленому порядку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2008р. рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2007р. в частині задоволення заявлених позовних вимог щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежилих приміщень від 30.05.2007р. (№,1894,1891) скасовано, а провадження у справі в цій частині припинено, в іншій частині вказане рішення залишено без змін (т.2 а.с.81-93).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними вищевказаних договорів та припиняючи провадження у справі в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідні вимоги не можуть розглядатись господарським судом, оскільки стороною договорів від 30.05.2007р., які позивач просить визнати недійсним, є фізична особа.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції та припинення провадження у справі в частині вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежилих приміщень від 30.05.2007р. (№1894,1891), ТОВ "Агробуд-Альянс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її в цій частині скасувати.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права (т.2 а.с.97-100).

Відповідач у справі - СПД ОСОБА_1. у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить у задоволенні її вимог відмовити (т.2 а.с.125-126).

Відповідач у справі - ТОВ "Слов'янка" у відзиві на касаційну скаргу, вважає її доводи безпідставними, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2008р. в оскаржуваній позивачем частині законною та обгрунтованою. При цьому, фактично відповідачем оскаржується законність постанови апеляційної інстанції в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо визнання недійсними договорів від 23.03.2007р. (№;,1446) та від 12.04.207р. (). (т.2 а.с.36-139).

Також, до Вищого господарського суду України звернулося ТОВ "Слов'янка" з касаційною скаргою на рішення господарського суду м. Києва від 296.12.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2008р., які прийняті у даній справі. Вказана касаційна скарга прийнята до розгляду відповідно до ухвали Вищого господарського суду України від 29.07.2008р. (т.2 а.с.194-195).

У поданій касаційній скарзі ТОВ "Слов'янка" просить оскаржувані судові акти скасувати, а у позові відмовити.

В обґрунтування заявлених вимог, ТОВ "Слов'янка" посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами (т.2 а.с.173-182).

До розгляду поданих касаційних скарг по суті, від РВ ФДМУ по м. Києву та ТОВ "Агробуд-Альянс" подано клопотання про відкладення розгляду касаційних скарг у зв'язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання своїх повноважних представників.

Подані клопотання відхилені колегією суддів з огляду на те, що: явка представників сторін та третіх осіб в засідання касаційної інстанції не є обов'язковою і не визнана такою судом; в порушення вимог ст. 36 ГПК України, позивачем та третьої особою не надано доказів наявності обставин, на які вони посилаються у клопотанні; у разі неможливості участі певного представника, позивач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засідання касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційні скарги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

23.03.2007р. між ВАТ "Агробудсервіс" та ТОВ "Слов'янка" укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, який посвідчено нотаріально (НОМЕР_7) та зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. За умовами договору, ВАТ "Агробудсервіс" продало ТОВ "Слов'янка" нерухоме майно (в літ. Д), розташоване у АДРЕСА_1 загальною площею 377,70м-2.

Крім того, 23.03.2007р. між ВАТ "Агробудсеровіс" та ТОВ "Слов'янка" укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, який посвідчено нотаріально (НОМЕР_3 та зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідно до вказаного договору, оплатно у власність ТОВ "Слов'янка" передано нерухоме майно (літ. Є), площею 487,90м-2, розташоване за вищевказаною адресою.

12.04.2007р. між ВАТ "Агробудсервіс" та ТОВ "Слов'янка" укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, який посвідчено нотаріально (НОМЕР_3) та зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Предметом даного договору є оплатне відчуження ВАТ "Агробудсервіс" у власність ТОВ "Слов'янка" нежилих приміщень (в літ.В, В'), розташованих у АДРЕСА_1 загальною площею 1 394,50м-2, що складає 59/100 частин від адміністративного корпусу, виробничого корпусу літ. В,В'загальною площею 2 380,60м-2 .

Дійсність вищевказаних договорів є одним із предметом розгляду у даній справі.

Крім того, судами встановлено, що у подальшому, майно, яке є предметом купівлі-продажу за умовами вищевказаних спірних договорів, відчужено ТОВ "Слов'янка" ОСОБА_1 за договорами купівлі-продажу від 30.05.2007р., які посвідчені нотаріально та зареєстровані за №,1894,1891. Дійсність таких договорів теж є предметом розгляду у даній справі.

Оспорюючи дійсність спірних договорів купівлі-продажу від 23.03.2007р. та 12.04.2007р., позивач посилається на те, що вказані договори укладені в порушення вимог ч.4 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Так, відповідно до вказаної норми, з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства: орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації; стосовно цього підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України (436-15) в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. При цьому, якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.

Визнаючи спірні договори купівлі-продажу від 12.04.2007р., 23.03.2007р. недійсними, суд першої інстанції виходив з того, що вони укладені після прийняття рішення про приватизацію майна ВАТ "Агробудсервіс", за відсутності згоди на відчуження майна Регіонального відділенням Фонду державного майна України по м. Києву.

Такий висновок суду першої інстанції підтриманий апеляційною інстанцією.

Разом з тим, відповідний висновок суду першої інстанції є передчасним, оскільки ним, в порушення норм процесуального права, не повністю з'ясовані обставини справи, які підлягали встановленню для вирішення спору у даній справі.

Так, судом першої інстанції не надано оцінки поясненню ПВКП "Прок", у якому він вказує на те, що рішення про відчуження майна ВАТ "Агробудсервіс" прийнято спостережною радою від 17.11.2006р. і у подальшому затверджено загальними зборами акціонерів товариства 23.02.2007р. за участю акціонера -Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, який володів 51% акцій товариства (т.1 а.с.105); не досліджено та не оцінено надані документи (зокрема, протокол №14 засідання спостережної ради ВАТ "Агробудсервіс" від 17.11.2006р. - т.1 а.с.106); не витребуваний відповідний протокол загальних зборів акціонерів.

Однак, відповідно до ст.4-7 ГПК України (1798-12) судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи, ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; в силу ч.1 ст.38ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Вказані порушення норм процесуального права у подальшому не усунуті судом апеляційної інстанції.

Крім того, суд першої інстанції не з'ясував чи є особа, яка звернулась до суду з даним позовом особою, якій належить право вимоги (належний позивач).

У позовній заяві, позивач, мотивуючи порушення свого суб'єктивного матеріального права, вказує на те, що він набув право власності на акції ВАТ "Агробудсервіс", майно якого відчужено за спірними договорами, за умовами договору купівлі-продажу від 06.03.2007р., який укладений між ним та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву.

Вищевказаний договір не досліджувався судом першої інстанції, а наданий лише під час перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку (т.2 а.с.72-75).

Дослідивши вказаний договір, суд апеляційної інстанції встановив, що предметом такого договору є купівля-продаж за 3 110 000грн. пакету простих іменних акцій ВАТ "Агробудсервіс" у кількості 3 104 880штук, що становить 51% статутного фонду, номінальною вартістю однієї акції 0,25грн.

За умовами такого договору, право власності на пакет акцій ВАТ "Агробудсервіс" переходить до покупця -ТОВ "Агробуд-Альянс" з моменту повної сплати ціни придбаного пакета акцій.

Однак, в силу ч.1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно чч.3,4 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (710/97-ВР) , право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача; підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

До матеріалів справи у суді апеляційної інстанції долучено виписку з реєстру власників іменних цінних паперів, між тим, судом апеляційної інстанції її не досліджено на предмет встановлення моменту переходу права власності на акції ВАТ "Агробудсервіс" до позивача.

Разом з тим, встановлення вказаної обставини має суттєве значення для вирішення спору у справі з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Однак, наявність права на пред'явлення позову (у процесуальному розумінні) не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову (враховуючи відсутність у господарського суду права на заміну неналежного позивача належним), незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Отже, встановлення чи був позивач власником акцій ВАТ "Агробудсервіс" на момент укладення спірних договорів є суттєвим для вирішення спору у справі, враховуючи, що позивач мотивує свої вимоги порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів як власника пакета акцій ВАТ "Агробудсервіс " та акціонера .товариства. Зазначене також має значення для визначення чи тривав процес приватизації щодо такого товариства на момент укладення відповідних договорів.

Враховуючи неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, які підлягали встановленню для вирішення спору у справі, що є порушенням норм процесуального права, які не виправлені судом апеляційної інстанції, неможливість усунення таких недоліків касаційною інстанцією з огляду на положення ст.- 111-7 ГПК України, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.