21/228 Про зобов'язання не чинити перешкод в користуванні водосховищем - 09.09.2008 Прийняття

про зобов'язання відповідача припинити незаконні дії на водосховищі Добротвірської ТЕС, не чинити перешкод в користуванні водосховищем, звільнити водосховище від майна, що йому належить, а саме: садкових ліній, рибацького будиночку, перехідного містечка, а також ліквідувати наслідки земляних робіт в 100 метровій береговій смузі,

за участю представників:

від позивача: Мазяр Т.М.(довіреність від 02.01.08 №02-28),

від відповідача: не з'явився,

від 3-тьої особи 1: не з'явився,

від 3-тьої особи 2: не з'явився,

від 3-тьої особи 3: не з'явився,

Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" в особі Добротвірської ТЕС звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, 3-ті особи ВАТ "Львівський обласний виробничий рибний комбінат", Державна інспекція охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства, Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області, і просило суд, з урахуванням доповнень та змін позовних вимог, зобов'язати відповідача припинити незаконні дії на водосховищі Добротвірської ТЕС, не чинити перешкод в користуванні водосховищем, звільнити водосховище від майна, що належить відповідачу, а саме: садкових ліній, рибацького будинку, перехідного містечка, а також зобов'язати ліквідувати наслідки земляних робіт в 100 метровій береговій смузі, та стягнути збитки у розмірі 4 777,50 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2007р. ухвалені у справі рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2006р. про відмову у позові, та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. про залишення рішення без змін, скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням всіх обставин, які входять до предмету доказування у даній справі.

Під час нового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд зобов'язати відповідача припинити незаконні дії на водосховищі Добротвірської ТЕС, не чинити перешкод в користуванні водосховищем, звільнити водосховище від майна, що йому належить, а саме: садкових ліній, рибацького будиночку, перехідного містка, а також ліквідувати наслідки земляних робіт в 100 метровій береговій смузі (а.с.74 т.4).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається, зокрема, на те, що він є первинним водокористувачем, має Державний акт на право постійного користування землею №153 та дозвіл на спеціальне водокористування. Водойма в урочище "Березина" використовується позивачем для подачі охолоджуючої води на турбіни Добротвірської ТЕС. Відповідач, як стверджує позивач, незаконно використовує водойму-охолоджувач для розведення риби, що підвищує температуру циркуляційної води на вході конденсатора турбіни, у нього відсутні документи, що підтверджували б право на земельну ділянку, рибогосподарська діяльність відповідача не зареєстрована у відповідності до вимог Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання, не погоджена із органами у галузі використання і відтворення тваринного світу (а.с.66 т.4).

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.12.2007р. (суддя Масловська Л.З.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2008р. (головуючий, суддя Кравчук Н.М., судді Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.), у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з недоведеністю позивачем вчинення відповідачем перешкод у здійсненні користування або розпорядження позивачем водосховищем.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких просить суд оскаржувані рішення та постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення з мотивів, викладених у запереченнях.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки ними дано помилкову юридичну оцінку встановленим обставинам справи.

Всебічно і повно дослідивши обставини справи, суди не застосували належним чином спеціальне законодавство, що регулює спірні правовідносини, зокрема, розділ ІІІ "Водокористування" Водного кодексу України (213/95-ВР) (далі -ВКУ).

Як встановлено, позивач здійснює спеціальне водокористування за наявності дозволу, як того і вимагає п.9 ст.44 ВКУ.

Згідно ч.2 ст.45 ВКУ, права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, можуть бути обмежені органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування або в оренду. Таких обмежень щодо прав позивача судом не встановлено.

Води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) надані відповідним органам державної виконавчої влади (ст.6 ВКУ).

Безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особам та без надання відповідних дозволів здійснюється тільки загальне водокористування громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць).

В інших випадках водокористувачі мають право здійснювати загальне та спеціальне водокористування та використовувати водні об'єкти на умовах оренди (п.1.2, ст.43 ВКУ).

Спеціальне водокористування -це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення державних і громадських потреб, в тому числі енергетичних, рибогосподарських тощо (ч.1, 2 ст.48 ВКУ).

Використання води -процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб (абз.5 ст.1 ВКУ).

Судами не встановлено у відповідача ні наявності дозволу на спеціальне водокористування, ні договору оренди на водний об'єкт - Добротвірське водосховище (його частини).

В той же час посилання на договір №25/10-02а про співпрацю між відповідачем та 3-тьою особою -ВАТ "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" від 25.10.02р., не можна визнати належним правовстановлюючим документом на водокористування відповідачем з огляду на вимоги закону та умови Договору про умови використання і ведення промислової ловлі риби та здобичі інших водних тварин та рослин від 01.03.1989р., укладеного між Укррибводом і Львівським облрибкомбінатом, правонаступником якого є ВАТ "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" (а.с.94, 95 т.2).

Зокрема, згідно ч.2 ст.51 ВКУ передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його частини) іншим суб'єктам господарювання забороняється.

Аналогічна заборона міститься й в договорі між Укррибводом і Львівським облрибкомбінатом від 29.03.1989р. про надання останньому у безоплатне та безстрокове користування Добротвірського водосховища. Зокрема, пунктом 3 цієї угоди передбачено, що користувач не вправі "сдавать предоставленный рибопромысловый водоем, участок другим организациям". (а.с.95 т.2).

Отже знаходження садкової лінії для вирощування риби СПД ОСОБА_1на поверхневих водах Добротвірського водосховища є неправомірним.

Як з'ясовано судами, на підставі Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 25.10.2002р. Відкритим акціонерним товариством "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" (3-тя особа у справі) було передано у власність СПД ОСОБА_1 цілісний майновий комплекс рибної дільниці "Добротвір" філії "Рибне господарство "Янів" Кам`янко-Бузького району Львівської області.

До майнового комплексу увійшли такі приміщення: домик рибацький, а також інші основні засоби -садкова лінія з садками та мостиком та ще одна садкова лінія, загальною вартістю 50 670,36 грн. з ПДВ (а.с.125 т.1).

Згідно цього договору, право власності на майновий комплекс переходить від продавця до покупця з дня підписання акту прийому-передачі майна та документів.

Акт прийому-передачі майнового комплексу було підписано 16.04.2003р. (а.с.22 т.4).

Зазначений майновий комплекс рибної дільниці "Добротвір", як свідчить Перелік нерухомого майна, яке знаходилось у трьох районах: Яворівському, Жовківському і Кам`янко-Бузькому, переданого у власність ВАТ "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" в процесі його приватизації регіональним відділенням ФДМУ у Львівській області на підставі наказу від 28.12.94р. №1308, входив до складу майна рибцеху "Янів" цього ВАТ (а.с.123 т.1).

У 2002 році частку цього майна, що знаходилось у Кам`янко-Бузькому районі, було реалізовано СПД ОСОБА_1 як майно рибної дільниці "Добротвір" філії "Рибне господарство "Янів", Кам`янко-Бузький район Львівської області (а.с.125 т.1).

При цьому питання про перехід права на земельну ділянку, де знаходилося відчужене майно, вирішено у законному порядку не було і на час звернення до суду з позовом у даній справі -2005 рік.

Як встановлено судами, зазначену земельну ділянку площею 4,5 га раніше було передано безкоштовно у власність ВАТ "Львівський рибкомбінат" на підставі рішення Прибужанської сільської ради народних депутатів Кам`янко-Бузького району Львівської області від 12.09.97р. (а.с.45 т.1).

Проте правовстановлюючих документів на спірну ділянку ні відповідачем СПД ОСОБА_1., ні 3-ьою особою ВАТ "Львівський рибкомбінат", як попереднім власником майна на цій ділянці, суду надано не було. Матеріали ж справи свідчать, що зазначена земельна ділянка межує з землями Добротвірської ТЕС -природоохоронною територією (а.с.14, 15 т.4).

Стосовно земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах спеціальним законодавством встановлені обмеження у використанні.

Так, згідно ст. 61 Земельного кодексу України (далі -ЗКУ) прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, який полягає у забороні певних видів діяльності (ч.2 ст.61 ЗКУ) та наданні дозволу на певний вид діяльності зі спеціальним режимом (ст.ст.65-69 ВКУ).

Як встановлено судами позивач Дозвіл на спеціальне водокористування для Добротвірської теплової електростанції для гідроенергетичних потреб має. Водночас відповідач -СПД ОСОБА_1 не має дозволу на спеціальне водокористування для потреб рибного господарства, в тому числі і для відтворення запасів водних об'єктів (ст.68 ВКУ).

Згідно ст.42 ВКУ водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. За визначенням, наведеним у цій нормі, позивач, отримавши дозвіл на спеціальне водокористування, одночасно отримав статус первинного водокористувача.

Згідно ст.45 ВКУ права інших водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, можуть бути обмежені з метою забезпечення охорони здоров'я людей та в інших державних інтересах. При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення. Зокрема, на задоволення останнього, в тому числі, спрямована діяльність позивача.

Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені первинними водокористувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування. Проте судами не встановлено фактів, що свідчать про законне набуття відповідачем статусу водокористувача. Як свідчать матеріали справи відповідач -СПД ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність без належних дозволів та без отримання водного об'єкта у користування або в оренду відповідно до вимог закону, отже неправомірно.

Такими діями відповідач порушує законні права позивача як первинного водокористувача, що охороняються законом та підлягають захисту судом.

Так, відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За таких обставин правовий режим господарської діяльності попереднього власника майна рибдільниці, не може ні "успадковуватися" новим власником, ні передаватися шляхом укладання угод, а потребує окремої регламентації, як того вимагає закон.

Неправильно застосувавши законодавство, суд безпідставно не взяв до уваги листування Прибужанівської сільської ради Кам`янко-Бузького району Львівської області з Добротвірською ТЕС, яке здійснювалося з огляду на наведені положення закону. Зокрема, позивачу повідомлялося про відсутність у СПД ОСОБА_1. правовстановлюючих документів на земельну ділянку та будь-яких погоджень з державними органами щодо встановлення садкової лінії.

Також вимагалось розглянути питання щодо несанкціонованого вивозу піску з прибережної зони, оскільки згідно ст.42 ВКУ Добротвірська ТЕС є первинним користувачем водосховища і має право постійного користування земельною ділянкою в межах 100м прибережних захисних смуг. Тому повинно контролювати за прибережними смугами та підтримувати в належному стані (а.с.15, 29 т.2).

Судами також безпідставно залишено без юридичної оцінки приписи Міністерства аграрної політики України Добротвірській ТЕС щодо порушення, яке полягає у встановленні відповідачем садкової лінії на водоймі-охолоджувачі Добротвірської ТЕС, де також наголошувалося на тому, що рибогосподарська діяльність СПД ОСОБА_1. з розведення риби на садковій лінії по вирощуванню риби є неправомірною (а.с.24, 79 т.1).

Не враховано судами й недотримання відповідачем вимог земельного законодавства, у зв'язку з чим йому надавалися приписи Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області про усунення порушень (а.с.105, т.4).

Одночасно колегія суддів не погоджується з висновками судів про те, що спірні правовідносини між сторонами обмежуються у часі 2004 роком і тим самим висновки фахівців за наступні роки про негативний вплив рибних садків, розміщених у водосховищі Добротвірської ТЕС, на функціонування водосховища-охолоджувача можна не враховувати.

Зокрема, з огляду на пояснення та правове обґрунтування позовних вимог та заяву про уточнення позовних вимог, що надійшла у жовтні 2007р., в яких позивач просить зобов'язати відповідача припинити незаконні дії на водосховищі, не чинити перешкод в користуванні водосховищем, звільнити водосховище від майна, що належить відповідачу, а також ліквідувати наслідки земельних робіт в 100 метровій береговій смузі, спірні правовідносини не припинилися досі (а.с.66, 74 т.4).

Вимога позивача: звільнити водосховище від майна відповідача, а саме: садкових ліній, рибацького будиночку, перехідного містка, свідчить про те, що він (позивач) вважає перешкодою його господарській діяльності в статусі первинного водокористувача незаконну рибогосподарську діяльність відповідача -СПД ОСОБА_1При цьому позивач керується своїм правом на обмеження прав інших водокористувачів. Вважає, що така господарська діяльність відповідача може призвести до аварій в експлуатації шлюзів регуляторів водоскидної греблі (а.с.68 т.4).

В якості додаткового обґрунтування своїх вимог позивач посилається на висновки спеціалістів, що надійшли, в тому числі, й на запит суду та знаходяться в матеріалах справи.

Так, в матеріалах справи знаходяться листи суду, які свідчать, що суд цікавили питання:

- чи перешкоджають наявність та експлуатація садкових ліній (з розведення риби), риб, будинку, перехідного містка, наслідків земельних робіт нормальній та безпечній експлуатації Добротвірської ТЕС за існуючих умов?

- якщо так, то в чому саме з технічної точки зору проявляються такі перешкоди в діяльності Добротвірської ТЕС (а.с.101-104 т.4).

Проте, отримавши відповіді на ці питання, як того й вимагав суд "за існуючих умов", останній безпідставно їх проігнорував.

Так, висновок ВАТ по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж "ЛьвівОРГРСС" свідчить, що рибні садки мають негативний вплив на гідравлічні і температурні режими водосховища. Це призводить до зниження потужності турбогенераторів і виробітку електроенергії ДТЕС (а.с.59-61 т.4). Садки необхідно перенести на інше місце, яке повинно бути погоджене з генеральним проектувальником гідротехнічних споруд ТЕС (а.с.121 т.4). Не менш категоричні і висновки інших установ (а.с.97, 136, 137 т.4).

Наведене свідчить про передчасність висновку судів про те, що відповідач не чинить позивачу перешкод в спеціальному водокористуванні Добротвірським водосховищем.

За таких обставин, ухвалені у даній справі рішення та постанова підлягають скасуванню, як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, що полягає у неправильній юридичній оцінки обставин справи, встановлених судами, та без застосування спеціального законодавства, яке регулює спірні правовідносини, з прийняттям рішення про часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням їх уточнення, щодо зобов'язання відповідача припинити господарську діяльність з розведення риби на садковій лінії по вирощуванню риби, що розміщена на природоохоронній території та поверхневих водах водосховища Добротвірської ТЕС, як таку, що здійснюється без належних дозволів та без отримання вказаного водного об'єкта у користування або оренду відповідно до вимог закону.

В іншій частині вимог щодо зобов'язання відповідача не чинити перешкоди в користуванні водосховищем, звільнити водосховище від майна, що йому належить, а саме: садкових ліній, рибацького будиночку, перехідного містка, а також ліквідувати наслідки земляних робіт в 100 метровій береговій смузі, справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції для всебічного з'ясування та встановлення обставин щодо правомірності знаходження майна відповідача на водосховищі та здійснення останнім земельних робіт.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 -- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 25.12.2007р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2008р. у справі №21/228(1/695-29/184) скасувати.

3. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" задовольнити частково.

4. Суб'єкту підприємницької діяльностіОСОБА_1 припинити господарську діяльність з розведення риби на садковій лінії по вирощуванню риби, що розміщена на природоохоронній території та поверхневих водах водосховища Добротвірської ТЕС, як таку, що здійснюється без належних дозволів та без отримання вказаного водного об'єкта у користування або оренду відповідно до вимог закону.