Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників від:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Восток" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 13.02.06, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Барвінківський машинобудівний завод" та ОСОБА_1, за яким перший відповідач продав другому відповідачеві акції Закритого акціонерного товариства "Рівненського ливарного заводу" у кількості 1000 штук. Позовні вимоги мотивовані посиланням на ст. 81 ГК України, ст. 28 Закону України "Про господарські товариства", а саме: ЗАТ "Барвінківський машинобудівний завод", як акціонер Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" продав акції ОСОБА_1., не запропонувавши їх іншим акціонерам закритого товариства, чим порушив їх переважне право на купівлю акцій.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.03.08 (суддя Савченко Г.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого-судді Мельник Г.І., суддів: Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.), позов задоволено з підстав обґрунтованості позову.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити, посилаючись на невірне застосування судами ст. 81 Господарського кодексу України, ст. 27 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу". Скаржник також зауважує, що механізм реалізації акціонерами закритого акціонерного товариства свого переважного права на придбання акцій, які відчужуються іншими акціонерами, не встановлений ані нормами Господарського кодексу України (436-15) , ані нормами будь-якого іншого чинного нормативно-правового акту. Даний механізм також не врегульований установчими документами ЗАТ "Рівненського ливарного заводу" (ні статутом, ні внутрішніми документами).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладений договір купівлі-продажу цінних паперів від 13.02.06, відповідно до якого, ЗАТ "Барвінківський машинобудівний завод" продав ОСОБА_1. одну тисячу простих іменних акцій ЗАТ "Рівненського ливарного заводу". Загальна номінальна вартість цінних паперів одна тисяча гривень. Відповідно до п.4.1 договору передача цінних паперів за договором здійснюється шляхом переказу їх на рахунок у цінних паперах відкритих сторонами у зберігача -Акціонерного комерційного інноваційного банку "Укрсиббанк". Акції переведені на ОСОБА_1 13.02.06, про що свідчить розпорядження на виконання облікової операції №1 від 13.02.06 та виписка про залишок на рахунку ОСОБА_1 в цінних паперах №013469 від цієї ж дати.

Позивач, ТОВ "Восток", є акціонером ЗАТ "Рівненський ливарний завод", що підтверджується випискою з реєстру власників іменних цінних паперів. ЗАТ "Барвінківський машинобудівний завод", як акціонер Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод", продав акції ОСОБА_1., не запропонувавши їх іншим акціонерам закритого товариства, чим порушив їх переважне право на купівлю акцій.

На підставі цих обставин суди зробили висновок про те, що спірний договір є недійсним, оскільки укладений з порушенням ст. 81 Господарського кодексу України. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з таким висновком, оскільки як вірно вказали суди, переважне право акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства закритого товариства, закріплене законодавчо, зокрема ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України; до того ж, переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства закритого товариства, є однією з головних ознак, за якими акціонерне товариство вважається закритим.

Вищий господарський суд України вказує на те, що відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зі змісту ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема, вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Тому договір є недійсним, оскільки порушує переважне право акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами, закріплене ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводом судів попередніх інстанцій про те, що діяльність щодо продажу акцій є в будь-якому випадку професійною діяльністю на ринку цінних паперів, а саме, торгівлею цінними паперами, яка підлягає ліцензуванню, оскільки відповідно до пп.2.2.2 Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджених наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.03.01 №49/60, для торгівців цінними паперами (крім банків), відповідно до чинного законодавства, операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності, що повинно бути відображено в установчих документах.

Отже, купівля та продаж акцій юридичними особами, які не мають статусу торгівців цінними паперами, підпадає з метою оподаткування під термін "торгівля цінними паперами та деривативами" (пп.7.6.2 п.7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), однак не є професійною діяльністю на ринку цінних паперів, яка підлягає ліцензуванню. В Рішенні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про визначення операцій, що не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності" від 29.10.02 № 321, наведений перелік операцій, які не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності.

Наведене узгоджується з визначенням професійної діяльності на ринку цінних паперів, як професійної діяльності по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності (ст. 1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"). Отже, "підприємницька діяльність на рику цінних паперів" та окрема "господарська операція з купівлі та продажу цінних паперів" не є тотожними поняттями.

З огляду на це, з мотивувальної частини рішення та постанови слід виключити той мотив для задоволення позову, що відповідачі здійснювали купівлю-продаж цінних паперів без ліцензії на право здійснення операцій з торгівлі цінними паперами, що суперечить статтям 3 та 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Втім, для визнання договору недійсним достатньо і порушення при його укладенні ст. 81 Господарського кодексу України, тому судові акти у справі є правильними по суті та підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.08 у справі № 2/12 залишити без змін. З мотивувальної частини рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.08 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.08 виключити посилання на те, що відповідачі здійснювали купівлю-продаж цінних паперів без ліцензії на право здійснення операцій з торгівлі цінними паперами, що суперечить статтям 3 та 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".