7/8-06(07) Про визнання недійсним договору купівлі-продажу техніки - Текст документа

Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції

1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське", с. Кам'яногірка,

Вінницька обл.

2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит",

с. Кам'яногірка, Вінницька обл.

Сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське",

с. Кам'яногірка, Вінницька обл.

Доповідач: Продаєвич Л.В.

визнання недійсним договору купівлі-продажу

за участю представників сторін:

від позивача:

від відповідачів: I:

від III особи:

Усова О.О. за дов. від 21.11.2006

не з'явилися

А.Ортіков за дов. від 05.05.2008 №47

не з'явилися

Акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль" (надалі -АППБ "Аваль") в особі Вінницької обласної дирекції у вересні 2005 року звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське" (надалі -СТОВ "Кам'яногірське"), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит" (надалі -СТОВ "Камсит") про визнання недійсним договору купівлі-продажу техніки від 22.12.2003 №9 з тих підстав, що на момент його укладення майно знаходилося у заставі банку згідно з договором застави від 25.12.2002 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 01.11.2005 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено Сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Кам'яногірське" (надалі -САТВТ "Кам'яногірське").

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.02.2007 здійснено заміну в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) первісного позивача -АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції його правонаступником -Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (надалі -ВАТ "Райффайзен Банк Аваль").

Цією ж ухвалою господарський суд зупинив провадження у справі на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) і направив матеріали справи до прокуратури Вінницької області.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 28.08.2007 вказана ухвала скасована з передачею справи до господарського суду Вінницької області.

У наданих до суду першої інстанції поясненнях від 19.11.2007 №07-15/5-1911юр позивач зазначав, що спірний договір укладено з порушенням вимог статті 215 Цивільного кодексу України (435-15) , статті 17 Закону України "Про заставу" (2654-12) , статті 10 та пункту 5 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) та посилався на приписи Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (1388-98-п) .

Заявою від 10.12.2007 № 07-15/5-3871 позивач змінив підстави заявленого позову, вважав, що угода має бути визнана недійсною відповідно до статті 48 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) як така, що укладена всупереч статті 17 Закону України "Про заставу" (2654-12) .

У відзиві на позов СТОВ "Кам'яногірське" позов визнало, ліквідатор СТОВ "Кам'яногірське" також у відзиві на позов просив його задовольнити.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.12.2007 (суддя: Н. Говор), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 (судді: Горшкова Н.Ф. -головуючий, Будішевська Л.О., Майор Г.I.), позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу техніки від 22.12.2003 №9, укладений між СТОВ "Кам'яногірське" та СТОВ "Камсит", зобов'язано сторони повернути одна одній в натурі все, що вони одержали за вказаним договором.

Судові акти вмотивовані приписами Закону України "Про заставу" (2654-12) , згідно з якими відчуження заставного майна можливе лише за згодою заставодержателя; тим, що згода банку на момент укладення спірного договору не була отримана; майно, яке було предметом договору застави, перебувало у державному реєстрі застав рухомого майна, відомості якого є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, СТОВ "Камсит" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою та уточненнями до неї про їх скасування, просить прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що розгляд справи відбувся у незаконному складі суддів апеляційної інстанції; правова оцінка договору купівлі-продажу техніки вже надавалася господарським судом Вінницької області та Житомирським апеляційним господарським судом при розгляді справи №5/57-б про банкрутство СТОВ "Камсит", на думку скаржника, суд у такому випадку повинен був застосувати приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ; постановою господарського суду Вінницької області від 31.10.2006 у справі №12/340-06 скасовано державну реєстрацію СТОВ "Кам'яногірське"; під час укладення договору сторонами не було порушено жодної норми закону, договір не порушує права та інтереси позивача; товариство є добросовісним набувачем за договором купівлі-продажу від 22.12.2003 № 9.

Розпорядженням в.о. Голови судової палати з розгляду справ про банкрутство від 11.08.2008 № 02-12/I/144 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: Панова I.Ю.-головуючий, судді Заріцька А.О. та Продаєвич Л.В. (доповідач).

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 01.09.2008 № 02-12/I/163 призначено колегію суддів у складі: Поляков Б.М. - головуючий, судді Коваленко В.М. та Продаєвич Л.В.

Відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 05.08.2008, надіслана сторонам у справі -06.08.2008 та телеграма від 16.08.2008 року).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-II, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, у рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 15.10.2002 №011/035-11/938, АППБ "Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції 25.12.2002 з САТВТ "Кам'яногірське" укладено договір застави, відповідно до якого товариство передало у заставу банку автотранспорт та сільськогосподарську техніку згідно визначеного у договорі переліку, до якого, зокрема, увійшли ЗИЛ 431412, 1992 р.в. та КАМАЗ 55102, 1985 р.в.

САТВТ "Кам'яногірське" 22.12.2003 за договором №9 продало заставлену техніку СТОВ "Кам'яногірське", яке в свою чергу в той же день уклало договір купівлі-продажу цієї техніки з СТОВ "Камсит".

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.03.2005 у справі №4/112-05 укладений між САТВТ "Кам'яногірське" та СТОВ "Кам'яногірське" договір купівлі-продажу від 22.12.2003 №9 визнано недійсним. Рішення суду набрало законної сили.

Предметом даного спору є вимога про визнання недійсним укладеного між СТОВ "Кам'яногірське" та СТОВ "Камсит" договору купівлі-продажу техніки від 22.12.2003 №9.

Відносини сторін за цим договором, як правильно визначили господарські суди, регулювалися діючим на час його укладання Цивільним кодексом Української РСР (1540-06) .

Статтею 48 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) встановлено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи доведено, що майно, яке є предметом купівлі-продажу за спірним договором, знаходилось у заставі банку, яка була зареєстрована у Державному реєстрі застав рухомого майна 21.08.2003 за № 824711. Отже, на час укладення договору купівлі-продажу від 22.12.2003 №9 діяла заборона на відчуження майна, у т.ч. двох зазначених вище одиниць техніки.

Виходячи із викладеного, місцевий господарський та апеляційний господарський суди обгрунтовано дійшли висновку, що спірний договір було укладено з порушенням вимог статті 17 Закону України "Про заставу" (2654-12) , згідно з якою заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя. А відтак, суди попередніх інстанцій встановили наявність факту порушення при укладенні оспорюваного договору вимог статті 48 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , що стало підставою для задоволення позову про визнання договору недійсним.

Твердження скаржника про здійснення розгляду справи у незаконному складі суддів апеляційного господарського суду не заслуговує на увагу, оскільки за приписами статті 20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) суддя не може приймати участь в розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю, що в даному випадку не мало місце.

Щодо доводів СТОВ "Камсит" про надання судом правової оцінки договору купівлі-продажу у справі №5/57-б, колегія суддів зазначає, що наведені обставини були предметом розгляду в Житомирському апеляційному господарському суді та суд касаційної інстанції з урахуванням меж, передбачених статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ,- не вирішує питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, не збирає нові докази та додатково не перевіряє докази. Зазначене стосується і доводів СТОВ "Камсит" щодо скасування державної реєстрації СТОВ "Кам'яногірське".

Посилання заявника касаційної скарги на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не є підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових актів.

Відповідно до статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит" -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 20.12.2007 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 у справі № 7/8-06 -залишити без змін.