Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у березні 2005 року, державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" звернулося до господарського суду Автономної республіки Крим з позовом до ТОВ "Лазурний берег", у якому просило визнати за ним право власності на незавершений будівництвом корпус санаторію "Лазурний берег" з геліоустановкою, два металевих спарених вагончики, два стаціонарні дерев?яні будинки та зобов?язати відповідача повернути йому зазначене майно.

22.03.2005 року, ТОВ "Лазурний берег" заявило зустрічний позов про визнання за ним права власності на комплекс будівель та споруд санаторію "Лазурний берег", розташованих за адресою: м. Алушта, с.м.т. Лазурне, вул. Головкинського, 21, зобов'язання державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" списати з балансу зазначене майно та передати йому проектно-будівельну документацію.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2005 року затверджена мирова угода між державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" та ТОВ "Лазурний берег" за умовами якої право власності на незавершену будівництвом базу відпочинку "Лазурний берег" у с. Лазурному АР Крим визнано за ТОВ "Лазурний берег", а останнє зобов'язалось оплатити державному підприємству балансову вартість незавершеного будівництва у сумі 708 637,51 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2006 року задоволено касаційну скаргу ТОВ "Маглів", зазначену ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2005 року скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд.

У січні 2007 року, ТОВ "Маглів" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Лазурний берег" та Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" про зобов'язання останніх виключити з мирової угоди адміністративно-господарський корпус з прибудованим складом та гаражем й ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2007 року його залучено до участі у справі, в якості третьої особи що заявляє самостійні вимоги.

Заявою №18 від 27.02.2007 року ТОВ "Маглів" уточнило свої позовні вимоги й просило постановити про зобов'язання виключити з переліку майна, щодо якого існує спір про визнання права власності, адміністративно-господарський корпус з прибудованим складом та гаражем (заява про зміну позовних вимог (т.2, а.с.12-13).

Ухвалами від 27.02.-20.03.2007 року та 10.05.2007 року, в якості третіх осіб без самостійних вимог залучено ТОВ "Дайріс" та ОСОБА_1 відповідно.

31 травня 2007 року позивач за первісним позовом (ДП "Видавництво та друкарня "Таврида") подав заяву про збільшення позовних вимог та просив визнати за ним право власнос ті на недобудований корпус будинку відпочинку "Лазурний берег", що роз ташований за адресою: с.м.т. Лазурне, вул.. Головкинського, 21, та складається з будівель визначених під літерами А, А1, А2, АЗ, В, Г,Д, Е, Ж, ж, 3, з; а також адміністративно-господарський корпус, склад та гараж; зобов'язати ТОВ "Лазурний берег" повернути йому недобудований корпус бу динку відпочинку "Лазурний берег", який розташований за адресою: с.м.т. Лазу рне, вул. Головкинського, 21, та складається з будівель визначених під літе рами А, А1, А2, АЗ, В, Г,Д, Е, Ж, ж, 3, з; зобов'язати ОСОБА_1 повер нути ДП "Видавництво та друкарня "Таврида"адміністративно-господарський корпус, склад та гараж будинку відпочинку "Лазурний берег", розташованого у с.м.т. Лазурне, вул.. Головкинського, 21.

За результатами нового розгляду справи (справі присвоєно №2-21/1581.1-2007), рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05-05.06.2007 року у задоволені первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково: визнано за ТОВ "Лазурний берег"право власності на комплекс будівель та споруд санаторію "Лазурний берег", розташованих за адресою: м. Алушта, с. Лазурне, вул.. Головкинського, 21 за винятком визнання права власно сті на адміністративно-господарський корпус з прибудованим складом та гаражем.

У частині вимог щодо зобов'язання державного підприємства "Видав ництво та друкарня "Таврида"списати з балансу комплекс будівель та споруд санаторію "Лазур ний берег", розташованих за адресою: м. Алушта, с. Лазурне, вул. Голо вкинського, 21 та передати ТОВ "Лазурний берег"проектно-кошторисну документацію на майно, відмовлено.

Позов ТОВ "Маглів", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору задоволено. Зобов'язано державне підприємство "Видавництво та друкарня "Таврида"вчинити дії щодо виключення з мирової угоди майна (адміністративно-господарський корпус з прибудованим складом та гаражем), що є власністю ТОВ "Маглів".

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2007 року апеляційну скаргу ТОВ "Лазурний берег" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05-05.06.2007 року -без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 15.09.2008 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Лазурний берег", у якій воно посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення процесуальних норм і просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначається у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від "Про судове рішення" від 29.12.1976 року з наступними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте, визнати, що постановлені у даній справі судові рішення відповідають зазначеним вище вимогам не можна.

Скасовуючи ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2005 року, Вищий господарський суд України зазначав, що відповідно до довідки №053-06-01/1697 Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.6, т.1), статуту державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" позивач у справі є державним комерційним підприємством, яке належить до сфери управління центрального органу державної влади і, як суб'єкт підприємницької діяльності використовує закріплене за ним державне майно на праві господарського відання.

Правовий режим майна, закріпленого за державним підприємством виключає право цього підприємства на безоплатну передачу майна іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків передбачених законом, а також відчужувати його без попередньої згоди на це органу, до сфери управління якого воно входить.

Наведене вище зобов?язувало суд при повторному розгляді спору з?ясувати правовий режим майна щодо якого виник спір, та, з огляду на те, що спірні приміщення розташовані на земельній ділянці, наданій позивачу, перевірити доводи останнього про неправомірність права власності інших осіб на це майно, неправомірність вилучення його у позивача та передачі його до статутного капіталу відповідача, чи інших осіб, які залучені судом до участі у справі.

Проте, всупереч покладеному на суд обов?язку, щодо з?ясування дійсних обставин справи, суди доводи позивача не перевірили, обставин, які б спростовували його доводи, не навели, як і мотивів, за якими безспірне право власності на це майно належить відповідачу чи третім особам, а тому, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими.

При новому розгляді справи, суду необхідно повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. - 111-9, - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05-05.06.2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2007 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.