Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Дерепи В.I.

суддів Гончарука П.А.

Стратієнко Л.В.

з участю представників:

позивача:

відповідачів:

3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

не з'явився

не з'явився

Бурка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус"

на рішення

та постанову

господарського суду м.Києва від 15 квітня 2008 р.

Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2008 р.

у справі

№ 6/162

за позовом

приватного підприємства "Райдуга"

до

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

Київської міської ради,

Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

товариство з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус"

про

визнання договору укладеним та зобов'язання його зареєструвати

ВСТАНОВИВ:

У березні 2008 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки у редакції наданого ним суду проекту договору та зобов'язання головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації зареєструвати вказаний договір.

Рішенням господарського суду м.Києва від 15.04.2008 р. (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 р. (головуючий -Моторний О.А., судді -Кошіль В.В., Шапран В.В.), позов задоволено.

Визнано укладеним з дня набрання чинності даним рішенням договір оренди земельної ділянки площею 0,3927 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельного центру по вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі м.Києва, між приватним підприємством "Райдуга" та Київською міською радою в редакції, яка повністю викладена судом в резолютивній частині рішення.

Зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір оренди земельної ділянки площею 0,3927 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельного центру по вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі м.Києва, між приватним підприємством "Райдуга" з усіма додатками, що є його невід'ємними частинами, між орендодавцем - Київською міською радою та орендарем - приватним підприємством "Райдуга".

В касаційній скарзі 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 р. № 470/3304 (ra_470023-07) "Про передачу земельної ділянки приватному підприємству "Райдуга" для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельного центру по вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі м.Києва", затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству "Райдуга" для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельного центру по вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі м.Києва та вирішено передати приватному підприємству "Райдуга", за умови виконання пункту 5 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,39 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельного центру по вул. Попудренка, 9-Г у Дніпровському районі м.Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

Покладені на нього рішенням обов'язки позивач виконав, до Головного управління земельних ресурсів була надіслана вся необхідна для укладення договору технічну документацію та сам проект договору оренди земельної ділянки, що відповідав вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (161-14) та Типовій формі договору оренди землі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220 (220-2004-п) , проте на час подачі позову проект договору Київською міською радою не підписаний і не повернутий позивачу.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" (161-14) підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Згідно з ст.3 цього ж Закону оренда землі заснована на договорі, який укладається в письмовій формі, а, отже, на думку суду, в разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки в оренду, укладення договору оренди є обов'язковим в силу закону.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки в даному випадку має місце укладення договору не через пряму вказівку закону, а на підставі правового акту місцевого самоврядування, яким є рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. № 470/3304 (ra_470023-07) , в зв'язку з чим переддоговірний спір підлягає вирішенню в суді в силу ст. 649 ЦК України (435-15) .

Укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України (436-15) .

При цьому, виходячи з зі змісту даної норми, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна з сторін ухиляється від його укладення та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач обгрунтовував свої вимоги саме ухиленням Київської міської ради від укладення договору.

За таких обставин суд мав з'ясувати обставини, які свідчать про таке ухилення саме зі сторони вказаного відповідача, чого судом в порушення вимог ст. 43 ГПК України (1798-12) зроблено не було, та за наявності таких обставин зобов'язати його укласти договір, а не вважати договір укладеним, враховуючи, що ст. 11 ЦК України (435-15) та ст. 20 ГК України (436-15) такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачений.

Посилання в рішенні суду з цього питання на п.36 листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" (v_211600-08) суперечить вимогам ст. 4 ГПК України (1798-12) .

Відповідно до ст.99 ГПК України (1798-12) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених в цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, звернулась 18.06.2008 р. з заявою про зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом господарським судом м.Києва справи № 32/289 про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. № 470/3304 (ra_470023-07) , яким позивачу було вирішено було надати спірну ділянку в оренду.

В підтвердження клопотання надано ухвалу суду про порушення провадження (а.с.135).

Ухвала суду з цього питання, викладена в протоколі судового засідання, якою відмовлено в зупиненні провадження у справі, не містить жодного обгрунтування висновку суду про відсутність взаємозв'язку між вказаними справами, хоча позовні вимоги ПП "Райдуга" обгрунтовані виключно наявністю рішення відповідача - Київської міської ради, а тому вирішення судом питання щодо його недійсності у справі за № 32/289 впливатиме і на вирішення позову у даній справі.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати наведене, більш ретельно з'ясувати суть спірних правовідносин, права і обов'язки сторін і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" задовольнити частково.

Рішення господарського суду м.Києва від 15 квітня 2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2008 р. у справі за № 6/162 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.