9/353-07 Про визнання не дійсним договору оренди - 30.07.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Київської області від 10.12.2007р. у справі № 9/353-07 задоволено позовну заяву прокурора м. Славутича в інтересах держави в особі Славутицької міської ради про визнання не дійсним договору оренди.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.05.2008р. з даної справи у прийнятті апеляційної скарги фізичної особи -приватного підприємця ОСОБА_1 на зазначене рішення відмовлено на підставі ч.2 ст. 93, п.4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ПП ОСОБА_1. звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить зазначену ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду з даної справи скасувати, мотивуючи скаргу обмеженням його права на розгляд справи у суді до підсудності якого ця справа віднесена процесуальним законом.

Сторони з даної справи, прокурор ГПУ не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду Київської області від 10.12.2007р. у справі №9/353-07 оформлено у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 10.12.2007р. та направлено сторонам у справі 18.12.2007р.

Первісна апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подана ПП ОСОБА_1. в установлений строк, однак була повернута Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 14.01.2008р. на підставі п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України через відсутність документів, що підтверджують сплату держмита.

Частиною 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пункті 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати апеляційну скаргу.

ПП ОСОБА_1. на підставі ч. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України повторно подав апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строків та додавши до неї необхідні документи, однак ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.05.2008р. з даної справи скарга знов була повернута заявнику на підставі ч.2 ст. 93, п.4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, як така, що подана по закінченню тримісячного терміну.

Відповідно до ч.1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Відповідно до ч.2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Як зазначено у Роз'ясненні ВГСУ від 28.03.2002р. № 04-5/366 (v_366600-02) "Про деякі питання практики застосування розділу XII ГПК України (1798-12) ", відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Одним із завдань встановлених законом строків вчинення процесуальних дій є забезпечення ефективного захисту порушених прав особи та забезпечення її конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду відповідно до ст. 129 Конституції України.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, ПП ОСОБА_1. після усунення недоліків повторно подав до місцевого господарського суду апеляційну скаргу, який своїм листом від 31.01.2008р. направив до апеляційного господарського суду лише документи до апеляційної скарги без самої скарги у відповідь на що суд апеляційної інстанції листом від 18.02.2008р. повернув матеріали даної справи знову до суду 1-ї інстанції для належного оформлення.

Як наслідок, такі дії попередніх судів спричинили штучне скорочення тримісячного строку встановленого ч.2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, що поставило під загрозу реалізацію ПП ОСОБА_1. його права передбаченого ст. 129 Конституції України.

З урахуванням зазначеного, пропуск строку внаслідок усунення стороною недоліків при поданні апеляційної скарги обумовлених непослідовністю зазначених вище дій місцевого господарського суду, колегія вважає таким, що не може розглядатися як вчинений без поважних причин та підлягає відновленню за ініціативою суду із передачею справи до апеляційного господарського суду для перегляду по суті.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-8, - 111-9, - 111-11, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.05.2008р. у справі № 9/353-07 скасувати.

Справу направити до Київського міжобласного апеляційного господарського суду для перегляду по суті.