1/23 Про визнання права власності на нерухоме майно - Текст документа

першого заступника прокурора Чернігівської області в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

виконавчого комітету Чернігівської міської ради

Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України

третя особа

Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації

визнання права власності, визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.03.2005 (суддя: В.Шестак) в позові про визнання права власності на нерухоме майно за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та визнання недійсним рішення виконкому Чернігівської міськради в частині доручення бюро техінвентаризації оформити право власності на спірне майно за Чернігівською обласною організацією сприяння обороні України відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тими обставинами, що будівництво об'єкту здійснювалося не за рахунок ДТСААФ СРСР, отже власністю ДТСААФ СРСР не був, тому на нього не розповсюджується дія постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-XII "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" (3943-12) .

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 № 18 "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" (18-95-п) вирішено до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, покласти на міністерства повноваження органів управління цим майном згідно з додатком. В переліку майна загальносоюзних громадських організацій, визначеного додатком до цієї постанови, майна ДТСААФ СРСР не має. За наведеного суд вважає недоведеним факт порушення інтересів держави.

В поданому прокуратурою клопотанні про залучення до участі у справі в якості співпозивача Фонду державного майна України фактично йде мова про заміну неналежного позивача, що господарським процесуальним кодексом не передбачено, тому клопотання відхиляється.

Суд також не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, тому відповідне клопотання також відхилив.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2005 (судді: В.Андрієнко, О.Карась, В.Кошіль) рішення господарського суду залишено без змін з тих же мотивів та підстав.

Прокуратура Чернігівської області у касаційному поданні просить судове рішення та постанову апеляційної інстанції скасувати з підстав порушення судами норм матеріального права.

Прокурор посилається на ті обставини, що спірний об'єкт побудовано за рахунок коштів ДТСААФ СРСР та ДТСААФ УРСР, а доказів того, що його побудовано за рахунок Чернігівської обласної організації ДТСААФ, правонаступником якої є відповідач, суду не надано, тому право власності останнім не набуто.

Чинним на той час законодавством не передбачалося передачі державного майна у власність організаціям з недержавною формою власності (громадським організаціям).

Прокурор вважає, що до законодавчого вирішення питання, спірна будівля є державною власністю, а не власністю відповідача.

РВ Фонду державного майна України по Чернігівській області в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з відсутністю прокурора, який подав касаційне подання.

Ст. 77 ГПК України (1798-12) передбачено, що господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що участь сторін у справі судом обов'язковою не вимагалася, про що зазначалося в ухвалі. Враховуючи приписи частини другої ст. 111-5 ГПК України (1798-12) , частини першої ст. 111-7 ГПК України (1798-12) щодо порядку та меж перегляду справи, нез'явлення представників сторін та прокурора в даному випадку не є обставиною, що перешкоджає здійснення перегляду судових рішень у справі в касаційному порядку.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційного подання, заслухавши представників сторін, вважає, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами Чернігівська обласна організація товариства сприяння обороні України є добровільним громадським обєднанням і правонаступником Чернігівської обласної організації ДТСААФ України.

Судами також встановлено, що рішенням обєднаної архітектурної комісії при Чернігівському облвідділі у справах архітектури протокол № 12 від 06.05.1953 на підставві рішення Чернігівського міськвиконкому від 02.06.1953 № 840 за облміськкомітетом ДТСААФ закріплена у безстрокове використання земельна ділянка з відновленням на ній порушеної під час війни будівлі для адміністративної будівлі ДТСААФ, яка була прийнята за актом від 11.06.1953р. Пунктом 3 акту зазначено, що безстроковий користувач зобов'язується звести будівлю загальною кубатурою 12818 куб. м.

Протоколи засідання Президії Чернігівського обласного комітету ДТСААФ від 03.09.57р. та 30.06.58р. свідчать про розгляд ходу будівництва учбово-адміністративного приміщення Чернігівського обласного ДТСААФ, зокрема, про порушення клопотання перед республіканським комітетом ДТСААФ УРСР про виділення коштів для завершення будівництва.

Генеральний підрядний договір по будівництву об'єкту ДТСААФ від 21.05.1997р., укладений між облкомітетом ДТСААФ та облбудуправлінням № 796, свідчить, що замовником будівництва був облкомітет ДТСААФ і будівництво велося не за рахунок ДТСААФ СРСР.

З листа Республіканського оргкомітету УРСР № 365-мс від 12.05.1953 р. на адресу облоргкомітету ДТСААФ вбачається, що згідно Постанови Ради Міністрів УРСР № 866 від 24.04.1953р. на відбудову колишнього приміщення канцелярії відпускається 30 тис. руб.

Звіт про введення потужностей і основних фондів та капітальних вкладень, які здійснювалися за рахунок нецентралізованих коштів за 1962 рік підтверджує будівництво . об'єкту не за рахунок ДТСААФ СРСР.

З огляду на наведене касаційна інстанція погоджується з висновком господарських судів про те, що спірний об'єкт не був власністю ДТСААФ СРСР і на нього не може розповсюджуватися дія Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 р. № 3943-ХП (3943-12) "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 р. № 18 "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" (18-95-п) , виданої на виконання зазначеної вище постанови Верховної Ради України, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, повноваження органів управління цим майном покладені на міністерства згідно з додатком.

У додатку до вказаної постанови визначені загальносоюзні громадські організації колишнього Союзу РСР та перелік майна, до якого не включено майно ДТСААФ СРСР.

Регіональне відділення ФДМ України по Чернігівській області листом від 01.09.2004 р. № 8/5/3025 повідомило відповідача 2 про те, що воно не має інформації про державне майно, яке було передане Товариству сприяння оборони у користування.

З огляду на викладене касаційна інстанція погоджується із висновком господарських судів про недоведеність факту порушення інтересів держави по управлінню майном, віднесеним до загальнодержавної власності прийнятим міськвиконкомом рішенням. А отже Чернігівський міськвиконком діяв в межах своєї компетенції і повноважень.

Крім того, Декретом Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 року № 8-92 (8-92) "Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності" зупинено дію п.1 постанови Верховної Ради України від 14.02.1992 р. "Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності в частині повноважень Фонду державного майна України. Згідно з цим Декретом здійснення функцій по управлінню таким майном покладене на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів органи державної виконавчої влади.

Таким чином, Фонд державного майна України не є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Фонд державного майна України листом від 04.03.005 р. № 10-25-2390, адресованим прокуратурі Чернігівської області вказав, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 р. № 412 "Про затвердження Положення про регіональне відділення та про представництво Фонду державного майна України у районі, місті" (412-94-п) до повноважень Регіональних відділень ФДМУ не входить право виступати позивачем у спірних правовідносинах стосовно захисту майнових прав України на її території та за кордоном.

На підставі зазначеного касаційна інстанція вважає, що рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції про відмову у позові є законним та обгрунтованим, підстави для скасування даного рішення відсутні.

Доводи касаційного подання відхиляються, як такі, що встановлених судами обставин не спростовують, законодавству, що регулює правовий режим спірного майна, не відповідають.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2005 та рішення господарського суду Чернігівської області від 31.03.2005 у справі № 1/23 господарського суду Чернігівської області залишити без змін, а касаційне подання -без задоволення.