Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 17.07.2008 оголошувалась перерва до 24.07.2008.

У квітні 2007 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електростанція" про стягнення з відповідача 17484,41 грн. інфляційних та 4655,61 грн. річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно з рішенням арбітражного суду Запорізької області від 21.08.2000 у справі № 1/4/722.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.05.2007 у справі № 20/237/07 позов задоволено. Стягнено з ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електростанція" на користь приватного підприємця ОСОБА_1 17484,41 грн. інфляційних та 4655,61 грн. річних.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2007, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі, з урахуванням поданого до неї доповнення, відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 29.05.2007, постанову апеляційного суду від 08.11.2007 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 4, - 4-2 ГПК України, ст.ст. 530, 625 ЦК України, ст.ст. 80, 266 ЦК УРСР, ст.ст. 12, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача -без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування Запорізьким апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, рішенням арбітражного суду Запорізької області від 21.08.2000 у справі № 1/4/722 з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" на користь приватного підприємця ОСОБА_1 стягнуто 67729,03 грн. основного боргу, 677,29 грн. державного мита та 69,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення арбітражного процесу. На його виконання 21.08.2000 видано наказ.

Після прийняття судом вказаного рішення відповідач перерахував на рахунок позивача 16000,00 грн., у зв'язку із чим залишок заборгованості відповідача зменшився до 51729,03 грн.

Судами також встановлено, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання відповідачем, позивач в порядку ст.ст. 526, 599 та 625 ЦК України нарахував йому 17484,41 грн. інфляційних за період з квітня 2004 року по березень 2007 року включно, та 4655,61 грн. річних за період з 20.04.2004 по 20.04.2007.

Вищенаведеним обставинам, які повністю відповідають наявним матеріалам справи, суди дали належну оцінку і з урахуванням вимог ст.ст. 525, 526, 599, 625 ЦК України, дійшли до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 17484,41 грн. інфляційних та 4655,61 грн. річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно з рішенням арбітражного суду Запорізької області від 21.08.2000 у справі № 1/4/722.

Крім того, судами правомірно не були взяті до уваги ті твердження відповідача, згідно яких він заперечував проти стягнення з нього інфляційних та річних, вказуючи на те, що вони нараховані в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушення справи № 43/167 про визнання його банкрутом, оскільки, з урахуванням вимог ст. 549 ЦК України, ст.ст. 230, 236 ГК України, три проценти річних та інфляційні, за своєю суттю, не є санкціями за неналежне виконання зобов'язань боржником, а є поточною заборгованістю відповідача, у зв'язку із чим дія мораторію, передбаченого п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо них не поширюється.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електростанція" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2007 та рішення господарського суду Запорізької області від 29.05.2007 у справі № 20/237/07 залишити без змін.