Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів Вовка І.В. Стратієнко Л.В.

У грудні 2007 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання за ним права власності на нерухоме майно згідно переліку та витребування його з чужого незаконного володіння відповідача, а також зобов'язання останнього усунути перешкоди у здійсненні ВАТ "Великолепетиський маслозавод" права користування та розпорядження спірним майном.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.02.2008 р. (суддя Гридасов Ю.В.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.04.2008 р. (головуючий -Коробка Н.Д., судді -Колодій Н.А., Мірошниченко М.В.) позов задоволено частково.

Визнано право власності ВАТ "Великолепетиський маслозавод" на таке нерухоме майно: ванна для виготовлення сиру В2 ОСВ-5 (1997 р.) -2шт., ванна для дозрівання вершків ВСМГ-2000 -2шт., ванна довгострокової пастеризації Г6 ОПБ-1000М -3шт., ванна довгострокової пастеризації ВДП-300 -7 шт., прес для сирів Е8 ОПД-24 -2 шт., масловиготовлювач Я-5 ОМЕ -1шт., насос плунжерний Р-3-ОУЧ-2 -1шт., місткість для нормалізації вершків ВН600 -3 шт., пастеризатор П8 ОМФ-3 -1 шт., пастеризатор А-1-ОТЛ-5 -3 шт., сепаратор для високожирних вершків Ж5 ОС "Д 500 -2 шт., сепаратор вершковідділювач Ж5 ОСТ-3 -2 шт., сепаратор молокоочищувач А1-ОМЦ-10 -1 шт., резервуар для молока В2-ОМВ-6,3 -2шт., резервуар для молока В2-ОМВ-2,5 -2шт., резервуар для молока В2-ОМГ-10 -2шт., резервуар для молока В2-ОМГ-4 -1шт., резервуар для молока Я1-ОСВ-6,3 -1шт., аміачний компресор Ф411 -1 шт., вагон -рефрижератор -1 шт.

Вилучено вказане майно з належних приватному підприємцю ОСОБА_1. приміщень та прилеглої до них земельної ділянки, що знаходяться за адресою:АДРЕСА_1на користь ВАТ "Великолепетиський маслозавод" шляхом складання акту приймання-передачі між приватним підприємцем ОСОБА_1 . та ВАТ "Великолепетиський маслозавод" та демонтажу вказаного майна і вивезення його на зберігання у місце зберігання, визначене ВАТ "Великолепетиський маслозавод".

Прийнято відмову позивача від позовної вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні ВАТ "Великолепетиський маслозавод" права користування та розпорядження рухомим майном та припинено провадження у справі в цій частині.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 02.03.2005 р. між ВАТ акціонерний банк "Приватінвест", правонаступником якого став ВАТ "Морський транспортний банк" (надалі -банк) та ВАТ "Великолепетиський маслозавод" було укладено кредитний договір № 03/132-К.

В забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором між сторонами, серед інших, були укладені 05.03.2002 р. договір застави майна № 03/132-1з, предметом якого стало спірне майно та 11.03.05 р. договір іпотеки, предметом якого було належне позивачу нерухоме майно.

У зв'язку з непогашенням позивачем у визначений договором строк кредиту, між банком та відповідачем 21.09.2006 р. були укладені угоди про переведення боргу та відступлення права вимоги; про відступлення прав за договором застави № 03/132-1з від 05.03.2005 р.; про відступлення прав за договором застави № 03/132-3з від 05.03.2005 р.; про відступлення прав за договором іпотеки.

На підставі рішення господарського суду Херсонської області від 15.01.2007 р. у справі за № 6/1-ПН-07 за відповідачем визнано право власності на нерухоме майно, що було предметом договору іпотеки.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що в силу договору від 21.09.2006 р. про відступлення прав за договором застави № 03/132-1з від 05.03.2005 р. відповідач набув прав заставодержателя щодо спірного майна, але не власника.

Оскільки звернення стягнення на заставлене майно відповідачем не здійснювалось, то він не міг набути права власності на нього відповідно до ч.3 ст. 21 Закону України "Про заставу".

Крім того, відповідно до положень ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Рішенням Великолепетиського районного суду від 29.05.2006 р. у справі за № 2-367/2006 р. встановлено борг позивача за кредитним договором у загальному розмірі 573 900,68 грн.

Оскільки заставна вартість майна, на яке відповідачем визнано право власності рішенням господарського суду Херсонської області від 15.01.2007 р. у справі за № 6/1-ПН-07, за договором іпотеки становить 918 415,55 грн., то право застави за договором № 03/132-1з від 05.03.2005 р. припинилося у зв'язку з припиненням зобов'язань позивача за кредитним договором (зобов'язанням, забезпеченим заставою), з моменту набрання даним рішенням законної сили -23.03.2007 р.

З такими висновками місцевого господарського суду погодився і суд апеляційної інстанції.

Проте, повністю погодитися з такими висновками господарських судів неможливо, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель (відповідач) набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, а тому висновок господарських судів про припинення основного зобов'язання позивача перед відповідачем, виходячи з заставної вартості нерухомого майна -предмета іпотеки, визначеного у договорі іпотеки у сумі 918 415,55 грн., є помилковим.

В рішенні господарського суду Херсонської області від 15.01.2007 р. та постанові Запорізького апеляційного господарського суду від 23.03.2007 р. у справі № 6/1-ПН-07, якими за відповідачем визначено право власності на предмет іпотеки оцінка майна відповідно до правил ч.3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" також не визначена.

При цьому господарські суди обгрунтовано відхилили доводи відповідача про те, що така оцінка визначена у звіті ПП "Профіт" від 11.10.2006р., яке є суб'єктом оціночної діяльності, оскільки вказаний звіт був складений з метою визначення вартості земельних поліпшень та обладнання для ведення бухгалтерського обліку згідно з чинним законодавством України, а не для визначення вартості предмету іпотеки відповідно до правил ч.3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Отже, висновки господарських судів щодо припинення зобов'язань позивача за кредитним договором у повному обсязі є передчасними.

Апеляційним судом дана належна юридична оцінка договору купівлі-продажу спірного майна від 19.10.2006 р., укладеного між відповідачем та ТОВ "Тасва", який відхилено як доказ відповідно до правил ч.1 ст. 101 ГПК України.

Оскільки, відповідно до п.7 договору застави № 03/132-1з від 05.03.2005 р. на строк дії договору предмет застави залишається у володінні та користуванні заставодавця, судом обгрунтовано задоволено вимоги про вилучення спірного майна у відповідача, яке знаходиться саме у нього згідно акту опису і арешту майна від 11.12.2007 р. (а.с.108-109,т.1).

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення необхідно змінити, виключивши з їх мотивувальної частини висновки при припинення зобов'язань позивача за кредитним договором від 02.03.2005 р. № 03/132-К у сумі 573 900,68 грн., визначеній рішенням Великолепетиського районного суду від 29.05.2006 р. у справі за № 2-367/2006 р., шляхом переходу до відповідача права власності на нерухоме майно заставною вартістю 918 415,55 грн., визначеною договором іпотеки від 11.03.2005 р., з 23.03.2007 р. та припинення з цієї ж дати права застави на спірне майно.

В решті судові рішення необхідно залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильності висновків судів не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 -- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1задовольнити частково.

Змінити рішення господарського суду Херсонської області від 05 лютого 2008 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17 квітня 2008 р. у справі за № 14/497-ПН-07, виключивши з їх мотивувальних частин висновки при припинення зобов'язань позивача за кредитним договором від 02.03.2005 р. № 03/132-К у сумі 573 900,68 грн., визначеній рішенням Великолепетиського районного суду від 29.05.2006 р. у справі за № 2-367/2006 р., шляхом переходу до відповідача права власності на нерухоме майно заставною вартістю 918 415,55 грн., визначеною договором іпотеки від 11.03.2005 р., з 23.03.2007 р. та припинення з цієї ж дати права застави на спірне майно.

В решті рішення господарського суду Херсонської області від 05 лютого 2008 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17 квітня 2008 р. залишити без змін.

Зупинення виконання рішення господарського суду Херсонської області від 05 лютого 2008 р. у справі за № 14/497-ПН-07 скасувати.