Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю повноважних представників:

У вересні 2004 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів про стягнення 1710221,69 грн., посилаючись на те, що останні не виконують умови кредитного договору та договорів поруки по відшкодуванню заборгованості по кредиту.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23 січня 2008 року позов задоволено.

Ухвалою від 24 березня 2008 року Одеського апеляційного господарського суду порушено апеляційне провадження за скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 23.01.2008 року, проте, ухвалою від 20 травня 2008 року апеляційне провадження зупинено до одержання відповідної постанови уповноваженого слідчого органу.

У касаційній скарзі ЗАТ "ПриватБанк" просить ухвалу апеляційної інстанції від 20.05.2008 року про зупинення провадження у справі скасувати, як прийняту з порушенням норм процесуального права та без дотримання вимог ст. 129 Конституції України.

У відзиві ВАТ "БМУ-18" просить в задоволенні касаційної скарги відмовити за необгрунтованістю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Приймаючи ухвалу про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.2 ст. 79 ГПК України, апеляційний господарський суд виходив з того, що вважав необхідним направити копії матеріалів даної справи до УД СБЕЗ ГУМВС України в Одеській області для проведення перевірки і встановлення факту наявності чи відсутності в діях певних осіб кредитора, позичальника і поручителя ознак конкретного злочину і прийняття відповідної постанови.

Проте, з вказаними висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 п.2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Надіслання матеріалів справи до слідчих органів можливо відповідно до ст. 90 ГПК: якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містить ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

При цьому, повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури надсилаються господарським судом не з будь-якого факту порушення підприємством або організацією законності, а лише у випадках, коли господарський суд виявить у діяльності працівників підприємства, організації такі порушення законності, які містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку.

Окрім того, відповідно до ч.4 ст. 79 ГПК України, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, установленим ст. 86 ГПК України, зокрема, ухвала має містити: мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; висновок з розглянутого питання, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі та процесуальні дії, що їх слід виконати у зв’язку з зупиненням провадження у справі.

В ухвалі, також, слід покласти на сторони обов’язок повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвала апеляційного господарського суду зазначеним вище вимогам не відповідає, тому підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20 травня 2008 року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.

Справу повернути Одеському апеляційному господарському суду для розгляду апеляційної скарги.