22/375 Про стягнення суми нестачі бензину - 12.11.2008 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харківнафтопродукт" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта" про стягнення суми нестачі бензину А-76 у розмірі 19314,34грн., в т.ч. 18161,66грн. сума нестачі бензину А-76, 1153,27грн. інфляційні витрати.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.04.2008р. (суддя В.Д.Георгієвський), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.07.2008р. (судді: Н.І.Зеленіна, Г.М.Андрейцева, Г.А.Жук), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у даній справ судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харківнафтопродукт" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 22.04.2008р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.07.2008р.та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харківнафтопродукт" мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харківнафтопродукт" не підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

01.01.2004р. між відповідачем та третьою особою - ТОВ "Новойл" було укладено договір № ТД-10017 предметом якого є надання послуг по оформленню прийманню, відвантаженню вантажів по договорам замовника - ТОВ "Новойл" з третіми особами по території України.

За умовами генерального договору поставки нафтопродуктів №28-05н від 08.02.2005р. (далі - Генеральний договір) та додаткової угоди №28 від 12.08.2005р. до даного Генерального договору, укладених між позивачем та третьою особою - ТОВ "Новойл", третя особа взяла на себе зобов’язання здійснити позивачу поставку нафтопродуктів на умовах FCA- станція Кагамлицька ПЗ.

Згідно з умовами Генерального договору послуги по відвантаженню та доставці до станції призначення, вказаних Покупцем в заявці, здійснюються Вантажовідправником, з якими Продавцем укладений відповідний договір. Датою відвантаження товару, за умови відвантаження залізничним транспортом, є дата відмітки станції Кагамлицька, зазначена в залізничній накладній.

На виконання умов вказаних Договору та Генерального договору Відповідач відвантажив у вагоно-цистерну № 79491262 бензин А-76 в кількості 93700кг та уклав від свого ім’я договір перевезення нафтопродукту в цистерні № 79491262 з Південною залізницею, що оформлено квитанцією в прийманні вантажу № 43580671 від 13.08.2005 року.

Факт відповідності маси бензину А-76 зазначеного в перевізних документах масі фактично завантаженій в вагоно-цистерну № 79491262 підтверджено квитанцією зважування від 13.08.2005р. на електронних вагах вантажопідйомністю 200 тон - інформаційно-вимірювальній системі "SCALEX-2200" та актом експертизи № В-4127/2 від 13.08.2005р. Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати.

Відвантаження нафтопродукту, зважування та опломбування вагоно-цистерни ЗПП № 6850957, №6850961 здійснювалось за участю представника залізниці, опломбована вагоно-цистерна № 79491262 була прийнята під охорону залізницею (стрілком ВОХР).

Відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (редакція 2000 року) при поставці на умовах FCA поставка вважається здійсненою: а) коли товар завантажений у транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього, якщо названим місцем поставки є площа продавця; б) коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем, не розвантаженим з транспортного засобу продавця, якщо назване місце перебуває за межами площ продавця, при цьому у випадку укладення продавцем договору з перевізником всі ризики перевезення покладаються на покупця. Також, покупець несе всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту, коли товар є поставленим відповідно до наведених вище положень.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 664 ЦК України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Господарським судом встановлено:

Вагоно-цистерна № 79491262 прибула на станцію Богодухів 16.08.2005р. та була видана Позивачу без перевірки в порядку ст. 52 Статуту залізниць України.

Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та організаціях України, які займаються нафтопродуктозабезпеченням встановлює Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (далі Інструкція). Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України.

Згідно п. 4.1.3.19 Інструкції на всі нафтопродукти, що надійшли, складається "Акт приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою N 5-НП (додаток 5). При цьому в разі приймання нафтопродукту, що надійшов в одній цистерні, заповнюється п. 12.1, при прийманні кількох цистерн заповнюється п. 12.2 цього додатка. Акт складається у день надходження нафтопродуктів і затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання.

Господарським судом встановлено, що позивачем порушено порядок прийомки нафти та нафтопродуктів, який визначається п. 4.1.3.19 Інструкції. Акт прийомки нафтопродуктів за кількістю № 93/1 складений 17.08.2005 року. В зазначеному акті також зазначається час видачі вантажу, а саме 16.08.2005р. Отже, позивачем було складено акт прийомки нафтопродуктів за кількістю на день пізніше, як то передбачено чинним законодавством.

Господарським судом також встановлено, що позивач не надав доказів проведення звірення маси нафтопродуктів після зливу з масою в резервуарі, як того вимагає п. 4.1.3.15 Інструкції. Позивачем не надано і доказів належного зберігання нафтопродуктів від часу прийняття вагоно-цистерни від залізниці 16.08.2005р. до часу прийняття нафтопродуктів за кількістю 17.08.2005р. Під час приймання нафтопродуктів 17.08.2005 року було виявлено сегментну щілину між люком та горловиною розміром 1,5 см, через яку можливий доступ до вантажу. На внутрішній стороні заливної горловини також були наявні глибокі вм’ятини округлої форми зі свіжими слідами (білий слід металу на іржі) сторонньої дії, про що було зазначено в акті б/н від 17.08.2005 р. та акті експертизи № 1-110 від 17.08.2005 р., а так само вказано і в акті № 93/1 від 17.08.2005 р. де в графі 7 вказано, що між люком та горловиною є незначна щілина.

Господарським судом встановлено, що згідно з п. 5.2 договору відповідач не несе відповідальності за недостачу вантажу, яка виникла після передачі транспортній організації (перевізнику), тобто залізниці. Вагою відвантаженого нафтопродукту вважається вага, вказана в перевізних документах.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності.

За таких обставин, постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.07.2008р. у справі №22/375 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харківнафтопродукт" залишити без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.07.2008р. у справі № 22/375 –без змін.