Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П. А.(головуючого),

Вовка I.В.,

Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "СЕБР" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2008 року у справі № 20-2/502 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до Приватного підприємства "СЕБР" про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2007 року позивач звернувся до господарського суду м.Севастополя з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за спожиту позаобліком електроенергію в сумі 6 311,59 грн. у зв'язку з самовільним підключенням до мережі та споживанням електроенергії під час припинення енергопостачання.

Рішенням господарського суду м.Севастополя від 13.12.2007 року позов задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржені судові рішення законні, та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) відповідно до рішення господарського суду м.Севастополя від 14.02.2005 року було укладено договір про постачання електричної енергії № 4638 від 28.12.2004 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язується відпускати відповідачу електричну енергію, а відповідач -оплачувати вартість спожитої електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

За п.2.2.2 зазначеного договору, відповідач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 договору, яким встановлений порядок визначення договірної величини споживання електроенергії.

ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" 21.11.2006 року, 19.01.2007 року та 06.03.2007 року проведено перевірки дотримання вимог Правил користування електричною енергією на об'єкті за адресою: м.Севастополь, вул. Вакуленчука, 9, в результаті якої встановлено порушення споживачем наведених Правил, а саме: самовільне підключення до мережі електроенергії, і складено акти № 0091952, № 0091987 та № 0092057 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, який підписаний трьома представниками позивача. В актах зазначено, що представник ПП "СЕБР" від підписання актів відмовився.

Рішеннями комісії енергопостачальника з розгляду актів про порушення споживачем Правил, оформленими протоколами від 05.12.2006 року №153, від 23.01.2007 року №182, від 13.03.2007 року №235 затверджено нарахування за актами № 0091952 від 21.11.2006 року, № 0091987 від 19.01.2007 року та № 0092057 від 06.03.2007 року, які складені відносно ПП "СЕБР", обсягу недоврахованої електроенергії на підставі вказаних актів на загальну суму 6 311,59 грн.

За вимогами ст.33 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем доведено обставини самовільного підключення до електромережі та необлікованого споживання відповідачем електричної енергії, і це підтверджується матеріалами справи.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про наявність правових підстав для задоволення заявлених вимог про стягнення вартості електричної енергії у зв'язку з не облікованим споживанням електричної енергії внаслідок порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, й обгрунтовано задовольнив позов.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "СЕБР" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2008 року - без змін.