Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого),

Вовка I.В.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 березня 2008 року у справі № 13/115 за позовом Заступника Військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю"Енерджи Стіл" про стягнення заборгованості, -

Встановив:

У травні 2007р. Заступник Військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Енерджи Стіл" про стягнення 26276,58 грн. неустойки за неналежне виконання умов договору поставки паливно -мастильних матеріалів № 251/4/1/06/2.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13 листопада 2007р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 березня 2008р., у позові відмовлено.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20 лютого 2006р. між Міністерством оборони України та відповідачем укладено договір № 251/4/1/06/2 про поставку для державних потреб паливно - мастильних матеріалів для техніки спеціального призначення. Відповідно до умов даного договору відповідач зобов'язався поставити для потреб Міністерства оборони України паливно - мастильні матеріали згідно

Доповідач : Гончарук П.А.

специфікації, а Міністерство оборони України зобов'язалося прийняти та оплатити паливно - мастильні матеріали в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно специфікації.

Строк дії даного договору до 31 травня 2006р.

Відповідно до п. 4.2 договору поставки та специфікації загальна сума договору складає 31300727,16 грн.

Строк поставки товару сторони визначили - 31 березня 2006р.

6 квітня 2006р. сторонами укладено додатково угоду № 1, відповідно до якої строк постачання палива для реактивних двигунів до 30 квітня 2006р.

Пунктом 6.3 договору поставки передбачено, що за відмову від поставки або не поставку (недопоставку) продукції з відповідача стягується штраф у розмірі 7 % вартості не поставленої ( недопоставленої) продукції.

Відповідач поставив, а позивач прийняв та оплатив продукції на суму 30939632,93 грн.

Відповідачем недопоставлено продукції на суму 361094,23 грн.

Предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення 26276,58 грн. неустойки за неналежне виконання умов договору поставки паливно -мастильних матеріалів № 251/4/1/06/2.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що строк позовної давності за вимогами про сплату неустойки розпочався 1 травня 2006р., Заступник Військового прокурора Полтавського гарнізону звернувся з вимогами про стягнення неустойки 10 травня 2007р., тобто не в межах річного строку, який, відповідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України (435-15) , застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи, що відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, позивачем не обгрунтовано причин пропуску строку позовної давності, суд апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позову у зв'язку із закінченням перебігу строку позовної давності та залишив рішення суду першої інстанції без змін .

Відповідно до ч. 1 ст. 111-7 ГПК України (1798-12) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущене неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. 111-10 ГПК України (1798-12) , як підстави для скасування або зміни судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 березня 2008 року у справі № 13/115-без змін.