Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Рогач Л.І.,

розглянувши матеріали

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Андросюк І.С. (дов. від 20.05.08), Циганок В.І. (дов. від 20.05.08),

відповідача: Кобець О.О. (дов. від 14.01.08), Вовк Н.І. - голова,

3-тої особи: Єременко Л.В. (дов. від 17.12.07),

Рішенням від 04.02.2008 господарського суду Херсонської області в задоволенні позовних вимог ПСП "Україна" відмовлено. Позов СТ "Горностаївське районне споживче товариство" задоволено частково. За Горностаївським районним споживчим товариством визнано право власності на торговий центр, розташований по вул. Леніна, 29-Б в с. Ольгине Горностаївського району Херсонської області. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою від 16.04.08 Запорізького апеляційного господарського суду вказане вище рішення змінено в частині часткового задоволення позову Горностаївського районного споживчого товариства - в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду, Горностаївське районне споживче товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, звертаючись з позовом, ПСП "Україна" посилалось на те, що воно є правонаступником Колективного пайового сільськогосподарського підприємства "Україна", яке в свою чергу є правонаступником колгоспу "Україна". Колгоспом "Україна" в період часу з 1979 по 1982 роки за власні кошти здійснено будівництво двоповерхового торгового центру по вул. Леніна, 29-Б в с. Ольгине Горностаївського району Херсонської області; будівельні роботи проводились найманою бригадою на підставі договору підряду від 10.07.1979. З посиланням на те, що позивач є власником зазначеного торгового центру, останній зазначає, що даний об’єкт перебуває у власності територіальної громади, яка є власником земельної ділянки під цим об’єктом. З огляду на вказане позивач просив визнати за ним право власності на об’єкт завершеного будівництва (як на нову річ) –торговий центр, розташований за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с. Ольгине, вул. Леніна, 29-Б, на підставі ст.ст. 331, 392 ЦК України.

СТ "Горностаївське районне споживче товариство" заявлено позовну вимогу про визнання на підставі набувальної давності права власності на вказаний вище об’єкт з посиланням на те, що саме воно є замовником будівництва спірного торгового центру та володіє ним з моменту передачі цього об’єкту рішенням виконавчого комітету Горностаївської районної ради народних депутатів № 490/25 від 28.12.1983.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Судами з’ясовано, що згідно з довідкою Ольгинської сільської ради від 03.09.2007р. за № 81, будівля торгового центру, яка знаходиться по вул. Леніна, с. Ольгине Горностаївського району Херсонської області не є комунальною власністю громади та не перебуває на балансі сільської ради. Сільською радою не присвоювалась поштова адреса торговому центру, відомостей про власника будівлі немає. Виконкомом сільської ради не визнавалось право власності на будівлю торгового центру та свідоцтво про право власності не видавалось. Земельна ділянка під будівлею торгового центру не надавалась у власність та користування (в т.ч. на умовах оренди), є власністю сільської ради.

В подальшому, за заявою позивача, рішенням виконавчого комітету Ольгинської сільської ради № 32 від 12.09.2007 присвоєна поштова адреса будівлі торгового центру –Херсонська область, Горностаївський район, с. Ольгине, вул. Леніна, 29-Б.

Згідно з довідкою виконкому Ольгинської сільської ради від 07.12.2007р. за № 590, земельна ділянка площею 0,02 га, яка знаходиться під будівлею торгового центру по вул. Леніна, 29-Б в с. Ольгине, є власністю сільської ради.

Статтею Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.

Статтями 25 і 26 Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплена загальна та виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що перебування спірної земельної ділянки у власності Ольгинської сільської ради не свідчить про те, що сільська рада є власником об’єкту нерухомості, розташованого на такій земельній ділянці. При цьому судами враховано посилання відповідача на той факт, що будівля торгового центру, яка знаходиться по вул. Леніна, с. Ольгине Горностаївського району Херсонської області не є комунальною власністю громади та не перебуває на балансі сільської ради, а право власності ПСП "Україна" на спірну будівлю торгового центру ним не оспорюється і ніякого спору між ПСП "Україна" та Ольгинською сільською радою з приводу торгового центру немає, і сільська рада ніяким чином не оспорює право власності позивача.

З огляду на зазначене вище суди дійшли обгрунтованого висновку, що позов ПСП "Україна" заявлено до неналежного відповідача, у зв’язку з чим підстави для його задоволення відсутні.

Також правомірними вбачаються висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови в позові СТ "Горностаївське районне споживче товариство", який ґрунтується на наявності у товариства права власності за набувальною давністю (ст. 344 ЦК України) –користування спірним об’єктом протягом останніх 24 років.

Згідно з ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому судом обгрунтовано враховано п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) , згідно якого правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

З врахуванням встановленого судами факту, що володіння СТ "Горностаївське районне споживче товариство" спірним об’єктом почалось з 1983 року, а відлік строків, про які йдеться в частині 1 ст. 344 ЦК України, зокрема, 10-річного, може починатися з 01.01.2001року, обгрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що визнання права власності за набувальною давністю не може мати місця раніше - 01.01.2011 року.

Крім того, судами з’ясовано, що інших правових підстав для визнання права власності на спірне майно третьою особою не визначено та не доведено в суді.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 16.04.2008 Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 13/594-ПН-07 залишити без змін.