Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодіак-Альфа" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ялтинської міської ради за участю в якості третіх осіб ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про визнання недійсним рішення №709 від 12.06.07 "Про внесення змін до рішення №453 10-ї сесії 10-го скликання Ялтинської міської ради від 30.05.07 "Про надання дозволу ОСОБА_2на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,0650 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Ялта, вул. Войкова, в районі буд. №12, на землях Ялтинської міської ради" у зв'язку з уточненням паспортних даних заявника".

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на наявність у нього права на розпорядження спірною земельною ділянкою від імені територіальної громади.

ОСОБА_1. проти позову заперечила, посилаючись на відсутність у позивача жодних прав на спірну земельну ділянку, а відтак і відсутність їх порушення.

Ухвалою від 18.09.07 господарський суд Автономної Республіки Крим залучив до участі в справі в якості третьої особи Ялтинське міське управління земельних ресурсів.

Позивач уточнив свої позовні вимоги щодо визнання недійсним також рішення відповідача №453 від 12.06.07.

Рішенням від 04.03.08 господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.), яке залишено без змін постановою від 09.06.08 Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Заплава Л.М. -головуючого, Антонової І.В., Фенько Т.П.), позов задоволено: визнано недійсним рішення відповідача №709 від 12.06.07.

Судові рішення мотивовані тим, що оскаржуване рішення перешкоджає позивачеві виконати зобов'язання за договором оренди землі від 07.02.06 з благоустрою частини території, наданої в оренду, а також невідповідністю цього рішення Генеральному плану Великої Ялти.

Ухвалою від 01.10.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ., в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови в справі та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована безпідставністю задоволення позовних вимог без встановлення обставин порушення оспорюваними рішеннями певних прав позивача, оскільки такі права на відповідну земельну ділянку в нього відсутні.

11 листопада 2008 року до Вищого господарського суду України надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливості направлення представника в судове засідання. Судова колегія відхилила вказане клопотання, оскільки нез'явлення сторін у судове засідання касаційної інстанції не перешкоджає розгляду справи по суті без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27.09.05 між позивачем та відповідачем і його виконавчим комітетом укладено договір №31/2005/СИ про співробітництво, предметом та ціллю якого визначені взаємні зобов'язання сторін в процесі підготовки до будівництва, будівництва та вводу в експлуатацію позивачем багатоквартирних багатоповерхових жилих домів класу "Еліт", інфраструктури до них, комплексу сфери послуг, паркингів, допоміжних будівель та споруд на земельній ділянці, площею 0,1649 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться в довгостроковій оренді позивача на підставі договору оренди землі від 16.05.05, зареєстрованого в державному реєстрі землі за №040502100081 та на додатковій суміжній земельній ділянці, орієнтовною площею 0,99га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, який рада передає позивачеві в довгострокову оренду строком на 50 років для будівництва та обслуговування багатоквартирних багатоповерхових жилих домів, інфраструктури до них, комплексу сфери послуг, допоміжних будівель та споруд.

Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради прийнято рішення №1623 від 10.11.05 "Про дозвіл ТОВ "Зодіак-Альфа" розробки проектно-пошукових робіт для будівництва та обслуговування багатоквартирних багатоповерхових жилих будинків, інфраструктури до них, комплексу сфери послуг, допоміжних будівель та споруд в районі АДРЕСА_1

Рішенням №75 від 14.12.05 відповідач вирішив передати позивачеві в довгострокову оренду строком на 50 років для будівництва та обслуговування багатоквартирних багатоповерхових жилих будинків, інфраструктури до них, комплексу сфери послуг, допоміжних будівель та споруд додаткову суміжну ділянку площею 0,99 га кадастровий №0111900000:01:012:0065, розташовану в районі дому АДРЕСА_1, із земель Ялтинської міської ради. На виконання цього рішення між сторонами у справі укладено договір оренди землі від 07.02.06, зареєстрований 15.02.06 за №040602100013.

Разом з тим, рішенням №435 від 30.05.07 відповідач вирішив надати дозвіл ОСОБА_2на розробку проекту землеустрою по відводу ділянки орієнтовною площею 0,0650 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 на землях Ялтинської міської ради з наступною передачею у власність.

Рішенням №709 від 12.06.07 відповідач у зв'язку з уточненням паспортних даних заявника вніс зміни до вищевказаного рішення №435 від 30.05.07 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 .

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач заявив вимоги про визнання недійсними вказаних рішень №435 від 30.05.07 "Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,065 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2, на землях Ялтинської міської ради" та №709 від 12.06.07 про внесення змін до цього рішення (з урахуванням доповнення).

В силу ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішень органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в якості способів захисту земельних прав передбачено також ч. 2 ст. 152 ЗК України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Крім того, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Тобто в разі недоведення позивачем наявності обставин порушення його прав чи інтересів як підстави для їх захисту заявлений ним позов не підлягає задоволенню за відсутності правових підстав, оскільки ст. 1 ГПК України та ст. 16 ЦК України передбачають звернення до судів саме за захистом певних порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

При вирішені даного спору суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про невідповідність оскаржуваних рішень вимогам Закону України "Про планування та забудову територій" (1699-14) , Регіональних правил забудови та використання територій в Автономної Республіки Крим та Генеральному плану Великої Ялти (затвердженому постановою №136 від 15.06.93 Ради Міністрів Автономної Республіки Крим і в подальшому відкоректованого), оскільки вказана земельна ділянка площею 0,065 га, виділена третій особі для будівництва та обслуговування житлового будинку як присадибна ділянка, розташована на території, призначеній для багатоквартирної середньоповерхової (4-5 пов.) житлової забудови.

Стосовно ж порушення прав позивача суди виходили з того, що отриманим на виконання рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1623 від 10.11.05 архітектурно-планувальним завданням, розробленим Управлінням Головного Архітектора Ялтинської міської ради та затвердженим Міністерством будівельної політики, архітектури та житлового-комунального господарства Автономної Республіки Крим, у п. 5.1 розділу "Характеристика земельної ділянки" позивача зобов'язано до загальної ділянки будівництва площею 1,1649 га, запроектувати благоустрій території орієнтовною площею 0,87 га, яка прилягає до ділянки будівництва, в межах згідно графічного додатку №2 до АПЗ, на землях Ялтинської міської ради, які не знаходяться у власності або користуванні в третіх осіб. Також зазначено, що на даній території у складі благоустрою передбачити: малі архітектурні форми, проміжну станцію пасажирської підвісної канатної дороги "Ялта -Горка", зони для прогулянок та відпочинку жителів та гостей м. Ялта, освітлення, фонтани, дороги, лавки, бесідки, квітники та клумби, озеленення, розміщення інженерних комунікацій та споруд.

Земельна ділянка ж, щодо якої оспорюваними рішеннями надано третій особі дозвіл на розробку проекту землеустрою для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована саме в межах території благоустрою орієнтовною площею 0,87 га, вказаної в зазначеному архітектурно-планувальному завданні.

З огляду на таке суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прийняття відповідачем оспорюваних рішень перешкоджає позивачу виконати зобов'язання за договором оренди землі від 07.02.06 щодо благоустрою частини території наданої в оренду, оскільки земельна ділянка, надана ОСОБА_1, знаходиться в межах території в районі будинку АДРЕСА_1, яка виділена позивачу для забудови та здійснення благоустрою територій.

Проте зазначений висновок суду суперечить вищевказаним встановленим ним обставинам розташування земельної ділянки, щодо якої прийнято оспорювані рішення, в районі будинку №12 та прилеглої території благоустрою площею 0,87 га. Тобто викладені в рішенні суду першої інстанції висновки з цього приводу є суперечливими.

До того ж задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції не визначили, які права або охоронювані законом інтереси позивача підлягають захисту шляхом визнання недійсним оспорюваних рішень. Судами взагалі не досліджувались обставини виникнення у позивача на відповідних підставах певних прав і охоронюваних законом інтересів щодо спірної земельної ділянки, які обмежують право відповідача, який здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, на розпорядження нею. Тобто наявність або відсутність обставин порушення прав позивача, які підлягають захисту в даному спорі, судами при розгляді справи не встановлено.

Більш того, як вбачається з резолютивної частини рішення суду першої інстанції, ним задоволено позов та визнано недійсним рішення №709 від 12.06.07 про внесення змін до рішення №435 від 30.05.07. Однак звертаючись з позовною заявою, позивач доводив порушення його певних прав чи інтересів у зв'язку з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою відповідної земельної ділянки. Судами встановлено, що такий дозвіл надано саме рішенням №435 від 30.05.07, а рішенням №709 від 12.06.07 лише внесено зміни щодо імені особи, якій надається цей дозвіл. До того ж уточнивши свої позовні вимоги, позивач просив визнати недійсним обидва рішення. Проте судом першої інстанції такі уточнення не були враховані в резолютивній частині рішення, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції. Тобто спір не вирішений судами по суті позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що суди не дотримались вимог ст.ст. 4-3, 4-7, 43, 84, 105 ГПК України (1798-12) щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами.

Крім того, при новому розгляді справи судам необхідно належним чином з'ясувати правовідносин, на врегулювання яких спрямовано прийняття оспорюваних позивачем рішень ради, зважаючи на те, що господарським судам підвідомчі справи лише в тому випадку, коли правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9-12 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.08 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.03.08 у справі №2-8/12235-2007 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.