46/380-07 Про визнання недійсним аукціону з продажу державного майна - 11.11.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Харківської області від 29 лютого 2008 року у справі № 46/380-07 (колегія суддів у складі: Доленчук Д.О. -головуючий, Тихий П.В., Шарко Л.В.) товариству з обмеженою відповідальністю "Сателіт-25" (далі -позивач) було відмовлено у задоволенні позову до державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Харківський аукціонний центр" (далі -відповідач) за участю державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства в Харківській області", суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас" та державного підприємства "Харківський радіозавод "Протон" (далі - ДП "ХРЗ "Протон") про визнання недійсним аукціону від 18 квітня 2004 року з продажу державного майна по лоту № 5.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 липня 2008 року (колегія суддів у складі: Олійник В.Ф. -головуючий, Кравець Т.В., Істоміна О.А.) рішення господарського суду Харківської області від 29 лютого 2008 року залишено без змін.

ТОВ "Сателіт-25" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить прийняті у справі рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: норми "Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства" затвердженого наказом Міністерства економіки України від 7 червня 2001 року № 123 (z0536-01) (далі -Порядок продажу активів) та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 10 листопада 2008 року розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: судді Панової І.Ю. -головуючого, суддів Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.

Клопотання заявника касаційної скарги про перенесення її розгляду на іншу дату колегія суддів Вищого господарського суду України залишає без задоволення, оскільки скаргу можливо розглянути за наявними в матеріалах справи документами, збирати докази або додатково їх перевіряти колегія суддів, відповідно до ст. - 111-7 ГПК України, не має права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Харківським виробничим об'єднанням "Протон", правонаступником якого є Державне підприємство "Харківський радіозавод "Протон" (боржник), та позивачем у даній справі -ТОВ "Сателіт-25" 26 грудня 2000 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 9 (далі -договір оренди), розташованого по вулиці Гв. Широнінців, буд. 41, у м. Харкові, для здійснення торгівлі автомобільними запчастинами та непродовольчими товарами.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що згідно з умовами договору оренди він мав переважне право на викуп орендованого майна.

Однак, судами попередніх інстанції встановлено, що договір оренди було розірвано за чотири місяці до дати проведення спірного аукціону - 10 червня 2004 року. Факт правомірності дій керуючого санацією ДП "ХРЗ "Протон" Князєва В.В. по розірванню договору оренди з ТОВ "Сателіт-25" встановлено ухвалою господарського суду Харківської області від 28 липня 2005 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2005 року у справі № Б-31/161-03, які постановою Вищого господарського суду України від 31 січня 2006 року залишені без змін.

При цьому суди попередніх інстанцій послалися також на рішення Московського районного суду м. Харкова від 2 жовтня 2006 року у справі за позовом ТОВ "Сателіт-25" про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу спірного майна, яким встановлено, що жодних порушень процедури при проведенні торгів не відбулося, у зв'язку з чим у задоволенні позову було відмовлено. Вказане рішення було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2006 року, що також підтверджується ухвалою Верховного суду України від 7 травня 2007 року.

Судами встановлено, що 21 листопада 2003 року господарським судом Харківської області порушено справу про банкрутство ДП "ХРЗ "Протон", з 11 березня 2004 року введено процедуру санації боржника.

6 квітня 2004 року між ДП "ХРЗ "Протон" та Філією Державної госпрозрахункової установи Агентство з питань банкрутства в Харківській області було укладено договір про реалізацію активів боржника № 20/1. Згідно вказаного договору Агентство з питань банкрутства зобов'язалося за участю арбітражного керуючого та/або боржника самостійно або із залученням третіх осіб підготувати і провести продаж активів боржника відповідно до вимог згаданого порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу.

20 серпня 2004 року на загальних зборах комітету кредиторів ДП "ХРЗ "Протон" було прийнято рішення про затвердження плану санації цього підприємства. Одним з пунктів плану санації передбачено відчуження нежитлових приміщень по вул. Гв. Широнинців, 41. Згідно з порядком продажу активів боржника, чинним на той час, організатором торгів в процедурах розпорядження майном, санації чи ліквідації боржника виступало ДГУ з питань банкрутства -Агентство з питань банкрутства.

Відповідно до оригіналу протоколу аукціону по лоту № 5 від 18 жовтня 2004 року, організатором аукціону виступила філія державної госпрозрахункової установи Агентство з питань банкрутства в Харківській області, протокол було підписано від імені продавця ДП "ХРЗ "Протон" керуючим санацією Князєвим В.В., ліцитатором та покупцем. Підписи керуючого санацією та ліцитатора скріплено відповідним печатками. Протокол затверджено директором філії державної госпрозрахункової установи Агентство з питань банкрутства в Харківській області Лісовим О.Є., цей підпис також скріплений печаткою.

Таким чином, судами встановлено, що при розгляді справи в судах попередніх інстанцій ТОВ "Сателіт-25" не надало доказів щодо порушень порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства при проведенні спірного аукціону і, в супереч вимогам ст. ст. 33, 34 ГПК України, не довело своїх прав на спірне приміщення, та обставин, які б свідчили про порушення, не визнання або оспорювання права позивача. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано відмітив, що своїх вимог позивач належно не сформував.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, - за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Суди встановили, що ТОВ "Сателіт-25" доказів порушення або оспорювання його прав та охоронюваних законом інтересів не надало.

Доводи касаційної скарги позивача висновків судів попередніх інстанцій, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, не спростовують.

Згідно із ст. - 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Статтею - 111-7 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Перевіряючи, відповідно до вказаних процесуальних норм закону, застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про правильність прийнятих судами рішень та про відсутність підстав для задоволення позову заявленого ТОВ "Сателіт-25".

Враховуючи наведене вище колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 29 лютого 2008 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22 липня 2008 року у даній справі прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сателіт-25" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 липня 2008 року та рішення господарського суду Харківської області від 29 лютого 2008 року у справі № 46/380-07 залишити без змін.