Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Чернівецької обласної державної адміністрації

на постанову

від 31.03.08 Київського апеляційного господарського суду

у справі

№10/173-34/234 господарського суду м.Києва

за скаргою боржника

Чернівецької обласної державної адміністрації

до

Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

стягувач

Заступник генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Західного оперативного командування

на

дії та рішення органу Державної виконавчої служби

У справі взяли участь представники

боржника: Базюк Ю.Р., довір. №01-55/16-44 від 14.01.08

стягувача: Рублевська Н.П. довір. №25-22/617 від 08.07.08

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька обласна державна адміністрація звернулась до господарського суду м.Києва зі скаргою на постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Минюста України від 04.12.07 про стягнення з Чернівецької обласної державної адміністрації виконавчого збору в сумі 99579 грн. та від 05.12.07 про виділення постанови від 04.12.07 про стягнення з Чернівецької обласної державної адміністрації виконавчого збору в окреме провадження, посилаючись на добровільне перерахування суми заборгованості за судовим рішенням у справі №10/173-343/234.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 24.01.08 (суддя Пінчук В.I.) скаргу Чернівецької обласної державної адміністрації на дії та рішення органу ДВС задоволено повністю. Визнано неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС стосовно стягнення з Чернівецької обласної державної адміністрації виконавчого збору, пов'язаного з виконанням рішення господарського суду м.Києва у справі №10/173-34/234; скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС за виконавчим провадженням №5473 від 04.12.07 про стягнення з Чернівецької обласної державної адміністрації виконавчого збору у розмірі 99 579,0 грн. та від 05.12.07 про виділення постанови від 04.12.07 про стягнення з Чернівецької обласної державної адміністрації виконавчого збору в окреме провадження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.08 прийняту у справі ухвалу суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні скарги Чернівецької обласної державної адміністрації на дії та рішення органу ДВС відмовлено (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л., Вербицької О.В., Розваляєвої Т.С.)

В поданій касаційній скарзі Чернівецька обласна державна адміністрація просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку, що облдержадміністрацією своєчасно отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.11.06, якою боржнику встановлено строк для добровільного виконання наказу до 17.11.06. Чернівецькою обласною державною адміністрацією в якості доказів суду апеляційної інстанції надано копію згаданої постанови разом із супровідним листом №25/10-23/1, який датований 21.11.06

Скаржник зазначає, що перерахування ним суми заборгованості за судовим рішенням у справі №10/173-343/234 на користь Західного оперативного командування було здійснено самостійно, цілком добровільно і не через депозитний рахунок органу ДВС,

Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України фактично не здійснював стягнення суми боргу за виконавчим провадженням, при цьому не вчиняв будь-яких дій чи заходів з примусового виконання документу. Постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем майже через 6 місяців після сплати облдержадміністрацією заборгованості за судовим рішенням на користь стягувача.

Частина суми боргу була перерахована на користь Західного оперативного командування на підставі платіжного доручення від 15.09.05 №182 на суму 300 000 грн., тобто ще задовго до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.11.06. Проте, ця сума не була врахована державним виконавцем при обчисленні суми виконавчого збору, як стягнута не примусово.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2006 року у справі № 10/173-34/234 з Чернівецької обласної державної адміністрації на користь управління Західного оперативного командування стягнуто 995790,00 грн. заборгованості.

06.06.2006 року господарським судом м. Києва видано наказ № 10/173-34/234 на виконання рішення у справі № 10/173-34/234.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2006р. задоволено заяву Чернівецької обласної державної адміністрації від 24.05.2006 року, відстрочено виконання рішення суду від 02.02.2006 року у справі № 10/173-34/234 до 27.07.2006 року.

10.11.2006 року за заявою управління Західного оперативного командування державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 231/1 по виконанню наказу у справі № 10/173-34/234. Чернівецькій обласній державній адміністрації надано строк до 17.11.2006 року для добровільного виконання наказу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Чернівецька облдержадміністрація сплатила заборгованість Управлінню Західного оперативного командування поетапно платіжними дорученнями від 15.09.2006 року № 182, від 13.12.2006 року № 220, від 20.03.2007 року № 28.

04.12.2007 року у зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений для добровільного виконання строк державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 99 579,00 грн.

05.12.2007 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 10/173-34/234 від 06.06.2006 року у зв'язку з заявою стягувача про повне його виконання.

Відповідно ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення суду протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Несвоєчасне виконання -це недолік у діяльності державного виконавця і він має бути позбавлений права на винагороду за ст. 49 Закону. Заходи примусового виконання рішень судів передбачені в ст. 4, а обов'язки і права державних виконавців в ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) . В ст. 30 Закону зазначено, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання. Державний виконавець повинен пересвідчитися чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений строк. Лише після цього державний виконавець вправі винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, яка затверджується начальником відповідного відділу ДВС, і не пізніше наступного дня надсилається боржнику (ст. 46 Закону).

Виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у випадку "фактичного повного виконання рішення суду згідно з виконавчим документом (ст. 37 Закону).

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не надали оцінки факту порушення ДВС вимог ст. 25 Закону. Ними не надана оцінка тому факту, що постанова № 231/1 про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2006, в якій встановлений строк для добровільного виконання наказу до 17.11.2006 (а.с. 62, том 3), направлена ДВС сторонам у справі 21.11.2006 і судами не з'ясовано коли вона була отримана боржником.

Не досліджено чи мав він можливість у встановлений ДВС строк добровільно виконати наказ. Не надана судова оцінка листу Управління Західного оперативного командування № 17/4/990 від 03.07.2007 на адресу Департаменту ДВС Мінюсту про виконання боржником рішення суду від 02.02.2006 (а.с. 70, том 3) і факту порушення ДВС вимог ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) : як встановлено судами оплата боргу повністю була здійснена 20.03.2007, а постанова ДВС про закінчення виконавчого провадження була винесена 05.12.2007.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанції неповно встановлені суттєві обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Відтак, прийняті судові акти є необгрунтованими, а тому підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернівецької обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 24.01.08 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.08 у справі № 10/173-34/234 господарського суду м. Києва скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.