ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2012 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоТерлецького О.О.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л. Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особа 1 до управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька (далі - управління ПФУ) про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а:
30 травня 2011 року Особа 1 звернулася до суду з позовом до управління ПФУ про зобов'язання провести перерахунок пенсії з 1 травня 2011 року відповідно до статей 40, 42 Закону від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-ІV (1058-15)
) з урахуванням заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Особа 1 посилалася на те, що вона перебуває на обліку в управлінні ПФУ та отримує пенсію за віком. Після оформлення пенсії продовжує працювати, тому через 24 місяці звернулася до управління ПФУ з заявою про перерахунок пенсії. Управління ПФУ у перерахунку пенсії відмовило. Позивач вважає, що управління ПФУ повинно здійснити перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік.
Пролетарський районний суд м. Донецька постановою від 8 серпня 2011 року у задоволенні позову відмовив. Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 жовтня 2011 року та Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 грудня 2011 року це рішення залишили без змін.
Відмовляючи у задоволенні позивних вимог, суд першої інстанцій, з яким погодилися апеляційний та касаційний суди, виходив із того, що відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-ІV перерахунок пенсії позивачу як працюючому пенсіонеру повинен здійснюватись із заробітної плати (доходу), з якої було обчислено пенсію, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. При цьому під час перерахунку пенсії враховується величина середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. На обґрунтування заяви Особа 1 додала копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2011 року (К-39352/10), яка, на її думку, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).
За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).
У частині четвертій статті 42 Закону № 1058-IV зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, у тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, управління ПФУ обґрунтовано відмовило позивачу у застосуванні показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік.
Отже, рішення касаційного суду у справі, що розглядається, про обґрунтовану відмову управління ПФУ у перерахунку пенсії Особа 1 є законним.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви Особа 1 відмовити.
постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.О. Терлецький
Судді: М.Б. Гусак
О.А. Коротких
О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
О.Б. Прокопенко
Ю.Г. Тітов