17/20 Про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів - 11.11.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.03.08 (суддя Болгар Н.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.08 (колегія суддів у складі: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.. Євстигнеєва О.С.), в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ Будинок торгівлі "Гірник" від 20.09.05, яким вирішено передати частину будівлі площею 3230,9 кв.м. приватному підприємцю ОСОБА_2. за ціною балансової вартості 1 276 650 грн., - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач ОСОБА_1. звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник наголошує, що всупереч вимогам ст. 41, 43 Закону України "Про господарські товариства" щодо скликання загальних зборів, відповідач завчасно не повідомив позивача про дату проведення загальних зборів товариства у зв'язку з чим позивач вважає, що оскаржуване рішення не є рішенням загальних зборів. Окрім цього зазначає, що суд першої інстанції мав розглядати справу у вкладі колегії суддів, а не одноособово.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.- 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

20.09.05 р відбулися загальні збори акціонерів ЗАТ "Будинок торгівлі "Гірник". Відповідно до протоколу на загальних зборах акціонерів були присутні 2 акціонери, які володіють 4430 акціями або 100% голосів. На зборах було прийнято рішення про продаж частини будівлі (основних засобів) в розмірі 3601,9 кв.м за ціною балансової вартості1390722 грн. 02 коп., залишення за товариством частини будівлі в розмірі 388,2 кв.м. Протокол загальних зборів акціонерів від 20.09.05 р. підписали голова зборів - ОСОБА_3., секретар - ОСОБА_1.

Судами встановлено, що ОСОБА_1звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовом про визнання нечинним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "БТ "Гірник" від 20.09.2005 р., яким вирішено продати частину будівлі (основних засобів) площею 3230,9 кв.м приватному підприємцю ОСОБА_2. за ціною балансової вартості 1276650 грн.

Заявою від 13.02.2007 р. уточнила позовні вимоги і просила визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ БТ "Тірник" від 20.09.2005 р., яким вирішено продати частину будівлі (основних засобів) площею 3230,9 кв.м приватному підприємцю ОСОБА_2. за ціною балансової вартості 1276650 грн.

ОСОБА_1стверджує в позовній заяві, що вона не брала участь у загальних зборах акціонерів 20.09.2005 р., а тому вважає, що вказане рішення прийнято з порушенням її прав акціонера і є нечинним; що ЗАТ БТ "Гірник" порушив порядок скликання загальних зборів акціонерів та вищевказані норми Закону, так як її як акціонера, що станом на 20.09.05 р. володіла 29,03 % часток статутного фонду товариства, не було повідомлено у встановлений законом порядок про час і місце проведення зборів та їх порядок денний; загальне повідомлення у пресі не друкувалось взагалі, що порушення ЗАТ "Будинок торгівлі "Гірник" порядку скликання загальних зборів акціонерів призвело до порушення її права брати участь у загальних зборах; позбавило її можливості внести пропозиції до порядку денного, а тому вважає рішення незаконним.

06.03.2007 р. до господарського суду Кіровоградської обл. (т.1 а.с. 45) надійшла заява від ОСОБА_1, в якій вона вказує, що в позовній заяві, поданій до господарського суду, позивачем помилково зазначено по батькові позивача "Олександрівна" замість "Олексіївна". Також ОСОБА_1. уточнила позовні вимоги і просила визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ БТ "Гірник" від 20.09.2005 р. оформлене випискою з протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Будинок торгівлі "Гірник" від 20.09.2005 р., яким вирішено продати частину будівлі (основних засобів) площею 3230,9 кв.м приватному підприємцю ОСОБА_2 за ціною балансової вартості 1276650 грн.

Апеляційний господарський суд прийняв до уваги заяву позивача від 06.03.2007 р., зазначив позивачем ОСОБА_1 і розглянув справу по суті заявлених вимог.

Доводи скаржника про те, що ЗАТ БТ "Гірник" порушило порядок скликання загальних зборів акціонерів, не дав повідомлення у пресі про час і місце проведення зборів та їх порядок денний, а тому прийняте 20.09.05 на загальних зборах рішення є недійсним, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке.

Як встановили попередні судові інстанції, з протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ БТ "Гірник" від 20.09.2005 р. (т.1 а.с. 78) вбачається, що ОСОБА_1. приймала участь у загальних зборах акціонерів і була секретарем на цих зборах, а значить була ознайомлена з порядком денним цих зборів, про що свідчить її підпис, вчинений на протоколі. На порядку денному розглядалося лише питання про необхідність продажу частини будівлі (основних засобів) в розмірі 3601,9 кв.м за балансовою вартістю 1390722,08 грн.

Згідно узагальнення судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) у частині регулювання діяльності акціонерних товариств судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України від 26.01.2008 р. зазначено, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим господарським судам необхідно керуватися тим, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та /або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.

Роз'яснено, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

За результатами розгляду справи судами встановлено, що позивач приймав участь у загальних зборах товариства від 20.09.2005 р. а тому не порушено його права та охоронювані законом інтереси.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо слухання справи у складі одного судді слід зазначити таке.

Відповідно до статей 124, 125 Конституції України, статті 5 Закону України "Про судоустрій України", правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, до системи яких віднесено і господарські суди.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних (стаття 129 Конституції України).При чому судочинством є діяльність судів щодо застосування законів при вирішення спорів.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначені Законом України "Про судоустрій України" (3018-14) , стаття 1 якого встановлює, що органи судової влади здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) та законами. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства.

Таким чином, реалізація судової влади ставиться в залежність від певних процесуальних форм, які визначені положеннями процесуального закону.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово.

Аналогічна норма міститься і у спеціальному Законі України "Про судоустрій Україні" (3018-14) . Зокрема, статтею 13 цього Закону встановлено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, а у випадках, визначених процесуальних законом, - також судом присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Отже, приписи статей 46 ГПК України та 13 спеціального Закону цілком узгоджуються з вимогами статті 129 Конституції України щодо проведення судочинства суддею одноособово.

Щодо положень ст. 127 Конституції України, то у частині 3 цієї статті та у частині 3 статті 59 Закону України "Про судоустрій України", вказано, що до складу колегій суддів можуть входити судді, що не мають юридичної освіти, але мають вищу освіту у галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду. Саме такі судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що попередніми судовими інстанціями правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування прийнятих судових актів відсутні.

Керуючись ст. - 111-5, ст. - 111-7, - 111-9, -- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.03.08 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.08 у справі №17/20 - без змін.