ПР25/246-07 Про розірвання договору купівлі-продажу майна - Текст документа

розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області та касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2008р.

у справі № ПР25/246-07 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

про розірвання договору,

Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про розірвання договору купівлі-продажу від 10.11.2005р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2007р. (суддя А.Є.Чередко), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2008р. (судді: П.П.Павловський, О.В.Чус, В.В.Швець), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2008р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, заступник прокурора Дніпропетровської області вніс до Вищого господарського суду України касаційне подання, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2007р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2008р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу заступник прокурора Дніпропетровської області мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу та касаційне подання Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" доводить безпідставність вимог касаційної скарги і касаційного подання та просить залишити їх без задоволення, а прийняті у даній справі судові рішення -без змін.

Розглянувши касаційну скаргу та касаційне подання, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області та касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області не підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

10.11.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу об'єкту групи "Ж" державної власності -"Дитячий оздоровчий табір "Південний", що не увійшов до статутного фонду відповідача, але знаходився на його балансі за адресою Херсонська область, Садовський район, с. Красне.

Пунктом 5.6. вищезгаданого договру визначено обов'язок покупця використовувати придбане майно із збереженням профілю діяльності - оздоровлення, протягом 5 років.

Позивачем проведено поточну перевірку виконання умов договору купівлі - продажу від 10.11.2005р., про що 23.08.2007р. складено акт, відповідно до висновків якого "умови договору купівлі-продажу від 10.11.2005р. виконуються".

Проте, 30.08.2007р. позивачем складено акт додаткової поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 10.11.2005р., в якому міститься висновок про неналежне виконання умов договору.

Договором передбачено збереження профілю діяльності - оздоровлення, однак не визначено, що об'єкт приватизації підлягає використанню виключно як дитячий оздоровчий табір "Південний" та виключно для оздоровлення дітей. Не містять умови договору і обов'язку відповідача створити на базі майна Дитячий оздоровчий табір "Південний дитячий позашкільний оздоровчий заклад".

Відповідачем у сезоні 2007р. об'єкт приватизації використовувався для оздоровлення батьків з дітьми.

Згідно ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України. Таким чином, метою приватизації державного майна є підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення державою коштів на структурну перебудову економіки.

Пріоритети та принципи приватизації визначені у ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , згідно якої основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови і розвитку економіки України. Приватизація здійснюється на основі, зокрема, такого принципу: пріоритетного права трудових колективів на придбання майна своїх підприємств.

Як вже було зазначено, між позивачем та відповідачем 10.11.2005р. було укладено договір купівлі-продажу щодо майна, яке належало державному підприємству та трудовому колективу цього підприємства, правонаступником якого внаслідок приватизації став відповідач. Отже, відповідач набув право власності на придбаний у 2005р. об'єкт приватизації - "Дитячий оздоровчий табір "Південний".

Згідно ст. 321 ЦК України (435-15) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 319 ЦК України (435-15) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Як вже було зазначено, укладаючи договір купівлі-продажу відповідач зобов'язався зберігати протягом 5 років профіль діяльності об'єкту приватизації ("Дитячий оздоровчий табір "Південний"), і цим профілем діяльності є оздоровлення.

Господарським судом встановлено, що на момент перевірки позивачем відповідача позивачем виявлено, що об'єкт купівлі-продажу за оспорюваним позивачем договором використовувався відповідачем для оздоровлення батьків з дітьми і в ньому відпочивало 450 осіб, з яких близько 40 відсотків дітей.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 33 "Про затвердження Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року" (33-2003-п) , на яку посилається у касаційному поданні заступник прокурора поняття "оздоровлення" - комплекс заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, фізкультурного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення стану фізичного і психологічного здоров'я дітей, що здійснюються в оздоровчих закладах протягом оздоровчої зміни.

Оскільки оздоровлення дітей з батьками відповідає визначенню, зазначеному в вищенаведеній постанові, то господарський суд попередніх інстанцій дійшов правомірного висновку щодо збереження відповідачем профілю діяльності об'єкту купівлі-продажу за спірним договором.

З метою удосконалення організації повноцінного відпочинку, оздоровлення дітей, а також стимулювання діяльності дитячих оздоровчих закладів Кабінет Міністрів України постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 33 "Про затвердження Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року" (33-2003-п) установив, що фінансування заходів Програми здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються у відповідних бюджетах на відпочинок та оздоровлення дітей, а також із залученням позабюджетних коштів, не заборонених законодавством.

Проте, господарським судом попередніх інстанцій не було встановлено факту відмови відповідача у наданні послуг з відпочинку та оздоровлення дітей за рахунок бюджетних та інших коштів, що передбачені вищезгаданою програмою. Не посилається на такі обставини і позивач та заступник прокурора.

Оскільки, об'єкт приватизації використовується відповідачем для оздоровлення дітей разом з батьками, то колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність доказів використання об'єкту не за цільовим призначенням та перепрофілюванням придбаного об'єкту, а доводи касаційної скарги та касаційного подання не спростовують зазначених висновків.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у даній справі суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, тому підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області та касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2008р. у справі № ПР25/246-07 -без змін.