Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Канівська міська рада звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 за участю в якості третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Канева про знесення самочинно збудованих трьох гаражів на території автостоянки для автомобілів по вул. Леніна в м. Каневі в районі Вищого професійно-технічного училища РМ.

Рішенням від 18.02.08 господарський суд Черкаської області (суддя Швидкий В.А.) позов задовольнив у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням у справі, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, який ухвалою від 17.03.08 вказану скаргу повернув на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України, зазначивши про ненадання доказів надіслання її копії Канівській міській раді.

Ухвалою від 14.04.08 Київський міжобласний апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Гаврилюка О.М. -головуючого, Мельника С.М., Рудченка С.Г.) повернуто повторно подану апеляційну скаргу відповідача на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою від 23.06.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування ухвали суду апеляційної інстанції від 14.04.08.

Касаційна скарга мотивована невиконанням судом апеляційної інстанції положень ст. 53 ГПК України щодо відновлення процесуального строку судом зі своєї ініціативи. Також касатор зазначає про помилковість викладеного в ухвалі від 17.03.08 висновку суду про неотримання позивачем копії апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, первісна апеляційна скарга повернута ухвалою від 17.03.08 Київського міжобласного апеляційного господарського суду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України, згідно з якою апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Обов'язок скаржника надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів, а також додання доказів такого надсилання до апеляційної скарги встановлений ч. 3 ст. 94 та ч. 1 ст. 95 ГПК України.

Зі змісту ухвали від 17.03.08 вбачається, що при її винесенні Київський міжобласний апеляційний господарський суд виходив з ненадання доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачеві -Канівські міській раді, а лише -Виконавчому комітету Канівської міської ради, яка участі в справі не брала.

Як вбачається з матеріалів справи, Канівська міська рада та Виконавчий комітет Канівської міської ради розташовані за однією адресою: м. Канів, вул. О.Кошового, 3. Повертаючи апеляційну скаргу з підстав ненадіслання копії апеляційної скарги позивачеві, суд апеляційної інстанції не врахував вказаної обставини, яка свідчить про направлення копії скарги на адресу, за якою знаходиться позивач. При цьому суд не скористався повноваженнями, наданими ст. 38 ГПК України, яка передбачає витребування додаткових доказів у разі наявності сумніву щодо певних обставин, зокрема отримання позивачем копії апеляційної скарги.

Разом з тим, згідно з приписом ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання у загальному порядку.

Оскаржуваною ухвалою від 14.04.08 Київський міжобласний апеляційний господарський суд повернув повторно подану апеляційну скаргу відповідача як таку, що подана з пропуском процесуального строку без заявлення клопотання про його відновлення, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, або відповідно до ч. 2 цієї статті відмовити у відновлення строку, про що винести відповідну ухвалу.

Виносячи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для відновлення пропущеного процесуального строку з власної ініціативи, що є правом, а не обов'язком суду. Проте суд апеляційної інстанції також залишив поза увагою обставини, не враховані при винесенні ухвали від 17.03.08 щодо фактичного направлення копії апеляційної скарги за відповідною адресою, а також відсутність жодних відомостей про неотримання позивачем цієї копії, надісланої його виконавчому органу.

З огляду на викладене відповідно до припису п. 8 ст. 129 Конституції України для забезпечення апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції ухвала Київського міжобласного апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження згідно з положеннями ГПК України (1798-12) .

Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9-13 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Ухвалу від 14.04.08 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі №05/423 скасувати, а справу разом з апеляційною скаргою передати суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.