Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. -головуючий,

Михайлюка М.В.,

Мележик Н.I.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кодрянський склозавод" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2008 року у справі № 3/26 Господарського суду міста Києва за позовом Приватного підприємства "ТРП", м. Київ, до:

1) Філії "Київська торгова палата "Товарної біржі "Українська інвестиційна", м. Київ; 2) Товарної біржі "Українська інвестиційна", Львівська область; 3) Відкритого акціонерного товариства "Кодрянський склозавод", Київська область, 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Iнвестиційно-консалтинговий центр", м. Київ, про зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача 1-не з'явився,

відповідача 2-не з'явився,

відповідача 3-Кравчук Н.О. ( дов. від 24.03.2008),

відповідача 4-не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2006 року позивач -Приватне підприємство "ТРП" пред'явив у господарському суді позов до відповідачів: Філії "Київська торгова палата "Товарної біржі "Українська інвестиційна", Товарної біржі "Українська інвестиційна", Відкритого акціонерного товариства "Кодрянський склозавод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Iнвестиційно-консалтинговий центр", про зобов'язання вчинити дії.

Вказував, що 29 листопада 2006 року між ним та ВАТ "Кодрянський склозавод", в особі ліквідатора, укладено біржову угоду №12-06/12 (договір купівлі-продажу нерухомості), відповідно до умов якої ВАТ "Кодрянський склозавод" (продавець) продав, а він (покупець) купив цілісний майновий комплекс ВАТ "Кодрянський склозавод", загальною площею 10672,1 кв.м., що розташований під №2 по вул. Ковпака в смт. Кодра, Макарівського району, Київської області.

Посилаючись на те, що він виконав передбачені біржовою угодою зобов'язання та в повному обсязі розрахувався за придбаний ним цілісний майновий комплекс, а відповідач на час звернення з позовом не передав спірне майно по акту приймання-передачі, позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив зобов'язати ВАТ "Кодрянський склозавод", в особі ліквідатора Серпутько Г.М., передати йому по акту приймання-передачі цілісний майновий комплекс ВАТ "Кодрянський склозавод", стягнути з останнього на його користь 221 760 грн. штрафу за порушення умов договору та зобов'язати ТОВ "Iнвестиційно-консалтинговий центр" укласти з ним основний договір оренди цілісного майнового комплексу ВАТ "Кодрянський склозавод".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29 січня 2008 року (суддя Ващенко Т.М) позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ВАТ "Кодрянський склозавод" на користь позивача штраф у розмірі 221 760 грн.

В решті позову відмовлено.

Рішення мотивоване посиланнями на рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2007 у справі №2/118, яке вступило в законну силу та має преюдиціальне значення при розгляді даної справи, яким встановлено факт неналежного виконання ВАТ "Кодрянський склозавод" умов спірної біржової угоди та зобов'язано останнього передати ПП "ТРП" спірний цілісний майновий комплекс.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2008 року (колегія суддів у складі: Ропій Л.М. -головуючий, Буравльов С.I., Калатай Н.Ф.) рішення змінено та викладено резолютивну частину у наступній редакції: "Провадження у справі за позовом ПП "ТРП" до Філії "Київська торгова палата "Товарної біржі "Українська інвестиційна" припинити. Позов задовольнити частково. Стягнути з ВАТ "Кодрянський склозавод" на користь ПП "ТРП" штраф у розмірі 221 760 грн. Зобов'язати ВАТ "Кодрянський склозавод" передати за актом приймання-передання ПП "ТРП" цілісний майновий комплекс ВАТ "Кодрянський склозавод".

Постанова мотивована посиланнями на наявність у відповідача 3 обов'язку передати спірний майновий комплекс позивачу по акту приймання-передання, а в частині припинення провадження у справі - посиланнями на відсутність у філії "Київська торгова палата "Товарної біржі "Українська інвестиційна" правоздатності юридичної особи.

У касаційній скарзі ВАТ "Кодрянський склозавод", посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме: ст.ст.3, 15 Закону України "Про товарну біржу" (1956-12) , просив рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обгрунтованим визнається рішення в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова зазначеним вимогам відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, спірні правовідносини виникли з укладеної між сторонами на товарній біржі угоди №12-06/12 (договір купівлі-продажу нерухомості) від 29.11.2006.

Відповідно до умов зазначеного договору ВАТ "Кодрянський склозавод" в особі ліквідатора (продавець) продав, а ПП "ТРП" (покупець) купив цілісний майновий комплекс ВАТ "Кодрянський склозавод", загальною площею 10672,1 кв.м., що розташований під №2 по вул. Ковпака в смт. Кодра, Макарівського району, Київської області.

Згідно ст.629 ЦК України (435-15) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 6 договору передбачено, що продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти нерухоме майно (вказане у п.1) разом із технічною документацією по акту приймання-передачі протягом 7-ми календарних днів після повного розрахунку покупця за придбане майно.

Як встановлено судами, рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2007 у справі №2/118, яке вступило в законну силу, ВАТ "Кодрянський склозавод" зобов'язано передати ПП "ТРП" цілісний майновий комплекс ВАТ "Кодрянський склозавод", загальною площею 10672,1 кв.м., що розташований під №2 по вул. Ковпака в смт. Кодра Макарівського району Київської області.

Крім того, вказаним рішенням суду встановлено, що ПП "ТРП" свої зобов'язання за біржовою угодою №12-06/12 від 29.11.2006 виконав належним чином та здійснив повний розрахунок за придбане ним майно. Натомість, ВАТ "Кодрянський склозавод" передбачені угодою зобов'язання не виконав та не передав цілісний майновий комплексу ПП "ТРП".

Суди попередніх інстанцій, з огляду на ст.35 ГПК України (1798-12) , правильно вважали преюдиціальними факти, які встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2007 у справі №2/118.

Місцевий господарський, відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача 3 передати йому спірний майновий комплекс по акту приймання-передання, виходив з того, що вказана вимога задоволена рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2007 у справі №2/118, яке вступило в законну силу і повторному задоволенню не підлягає.

Розглядаючи справу в апеляційному проваджені, апеляційний господарський суд дійшов висновку про зміну рішення в цій частині та зобов'язав відповідача 3 передати спірне майно позивачу по акту приймання-передання, оскільки в рішенні суду, на яке посилався місцевий суд, спосіб передачі майна не був визначений.

Погоджуючись з висновками апеляційного суду про зміну рішення в цій частині, слід також зазначити, що виконання судових рішень є обов'язковою завершальною стадія судового провадження і ефективне її здійснення, значною мірою залежить від однозначних та вичерпних висновків суду.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 штрафу у розмірі 221 760 грн., господарські суди виходили з того, що відповідач 3 порушив умови договору та не передав спірне майно у встановлений договором строк, що є підставою для покладення на нього передбаченої п.10 договору відповідальності відповідно до ст.526, 611 ЦК України (435-15) .

Згідно ст. 526 ЦК України (435-15) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України (435-15) передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 10 спірного договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання договору винна сторона сплачує штраф (неустойку) у розмірі 20% від вартості договору, на користь сторони, що потерпіла.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 3 штрафу у розмірі 221 760 грн. грунтуються на матеріалах справи та відповідають наведеним вимогам закону.

Вимоги позивача до ТОВ "Iнвестиційно-консалтинговий центр" про зобов'язання останнього укласти основний договір оренди спірного нерухомого майна цілком правильно були відхилені судами з підстав їх необгрунтованості та невідповідності ст.635 ЦК України (435-15) .

Як встановлено судами, 30.11.2006 між позивачем (сторона1) та "Iнвестиційно-консалтинговий центр" (сторона2) укладено попередній договір короткострокової оренди майнового комплексу, відповідно до якого сторони, на умовах встановлених даним договором, зобов'язуються до 18.12.2006 укласти договір оренди цілісного майнового комплексу ВАТ "Кодрянський склозавод", загальною площею 10672,1 кв.м., що розташований під №2 по вул. Ковпака в смт. Кодра, Макарівського району, Київської області.

Відповідно до ст.635 ЦК України (435-15) зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Судами встановлено, що жодна з сторін попереднього договору не вчинила будь-яких дій для укладення основного договору у термін до 18.12.2006.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, цілком правильно не вбачав підстав до задоволення наведених вимог позивача.

Разом з тим, слід зазначити, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, а саме: ст.ст.22, 80 ГПК України (1798-12) .

Місцевий господарський суд, розглянувши вимоги позивача до Філії "Київська торгова палата "Товарної біржі "Українська інвестиційна" та Товарної біржі "Українська інвестиційна", посилався в рішенні на ст.22 ГПК України (1798-12) та заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині зобов'язання Філії "Київська торгова палата "Товарної біржі "Українська інвестиційна" та Товарної біржі "Українська інвестиційна" прийняти перераховані ним кошти у сумі 1 016 400 грн.

З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки зменшення розміру позовних вимог за змістом ст. 22 ГПК України (1798-12) передбачає зміну кількісних показників, у яких виражається позовна вимога.

В даному випадку, позивач в повному обсязі відмовився від позовних вимог до Філії "Київська торгова палата "Товарної біржі "Українська інвестиційна" та Товарної біржі "Українська інвестиційна", тобто реалізував надане йому ст.22 ГПК України (1798-12) право на часткову відмову від позову.

За таких обставин, суду першої інстанції належало, за наявності достатніх підстав, прийняти часткову відмову позивача від позову та припинити провадження у справі на підставі п.4 ст.80 ГПК України (1798-12) .

Зазначена правова позиція також викладена в п.6 Iнформаційного листа ВГСУ від 14.08.2007 №01-8/675 (v_675600-07) .

Переглядаючи справу в апеляційному проваджені, апеляційний господарський суд зазначені недоліки не усунув та дійшов висновку про зміну рішення та припинення провадження у справі в частині позовних вимог до Філії "Київська торгова палата "Товарної біржі "Українська інвестиційна" на підставі п.1 ст.80 ГПК України (1798-12) .

Висновки суду про те, що Філія "Київська торгова палата "Товарної біржі "Українська інвестиційна" за своїм правовим статусом не може бути стороною у справі відповідно до ст.21 ГПК України (1798-12) є правильним та таким, що грунтується на нормах чинного законодавства.

Разом з тим, припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України (1798-12) не грунтується на матеріалах справи та суперечить ст.22 ГПК України (1798-12) , оскільки позивач у встановленому законом порядку реалізував своє право на часткову відмову від позову і тому провадження у справі підлягало припиненню відповідно до п.4 ст.80 ГПК (1798-12) .

Право на відмову від позову є одним з диспозитивних прав позивача у господарському процесі, яке надає йому, як учаснику спірних матеріальних правовідносин, можливість за допомогою суду розпоряджатися своїми процесуальними правами та спірним матеріальним правом.

Проте, колегія суддів вважає, що зазначене порушення норм процесуального права не є істотним та таким, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Доводи касаційної скарги про те, що судами порушено положення ст.ст.3, 15 Закону України "Про товарну біржу" (1956-12) та безпідставно визнано спірну біржову угоду такою, що підлягала виконанню не взяті до уваги, оскільки даний факт встановлений рішенням суду, яке вступило в законну силу та має преюдиціальне значення при вирішенні даного спору.

Iнші доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, не знайшли свого підтвердження та зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України (1798-12) .

Постанова у справі винесена з дотриманням норм процесуального законодавства щодо повного та всебічного дослідження обставин справи та належної оцінки доказів, є законною та обгрунтованою, тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кодрянський склозавод" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2008 року у справі № 3/26 залишити без змін.