Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.01.2008р. (суддя Закурін М.К.) відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.03.2008р. (судді Хуторной В.М. -головуючий, Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.) рішення господарського суду Херсонської області від 14.01.2008р. скасовано; поновлено строк позовної давності по справі; позов в інтересах Херсонського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" задоволено частково; визнано недійсним договір про надання юридичних послуг від 17.12.2002 року, укладений між Херсонським обласним дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" та Приватним підприємцем -адвокатом ОСОБА_1, в частині що перевищує суму 300000грн.; в частині позовних вимог про визнання недійсним акту приймання-передачі юридичних послуг від 12.05.2004р. провадження по справі припинено; в решті позову в інтересах Херсонського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" відмовлено; в задоволенні позову в інтересах Кабінету Міністрів України, Державної акціонерної компанії "Хліб України" відмовлено.

Херсонське обласне дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" в касаційній скарзі просить скасувати рішення та постанову і задовольнити позовні вимоги, з підстав, викладених в касаційній скарзі.

ДАК "Хліб України" в касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в постанові, фактичним обставинам справи.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Перший заступник прокурора Херсонської області звернувся з касаційним поданням і просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Касаційне подання мотивовано порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відзиві на касаційні скарги відповідач просить останні відхилити, з огляду на їх необґрунтованість.

Від позивача-2 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Херсонську обласну державну адміністрацію.

Виходячи з положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) про те, що треті особи можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, зазначене клопотання підлягає відхиленню.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокурора, дійшла висновку, що касаційні скарги та касаційне подання підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.12.2002 року між Херсонським обласним дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" (Замовник) та приватним підприємцем - адвокатом ОСОБА_1 (Виконавцем) укладено договір про надання юридичних послуг, за умовами якого Виконавець прийняв на себе зобов'язання надати усні та письмові консультації по юридичним питанням, пов'язаним з господарськими спорами по справам №16/622 і №16/621 за позовом АТВТ "Українсько-Сибірська інвестиційна корпорація" в господарському суді м. Києва на загальну суму вимог до Замовника 24635169,36грн.; представництво інтересів Замовника в суді з усіх питань, пов'язаних з досягненням поставленої задачі - відмову в задоволенні позову. Договір від імені підприємства укладено та підписано генеральним директором ОСОБА_9, що діє на підставі статуту (як зазначено в преамбулі договору) та скріплено печаткою ХОДП ДАК "Хліб України".

Відповідно до п.3.2 договору, Замовник зобов'язався сплатити Виконавцю винагороду у розмірі та на умовах, передбачених даним договором, а також відшкодувати витрати виконавця, пов'язані з виконанням доручення. Винагорода Виконавця складає 2,55% від суми позовних вимог до Замовника, в задоволенні яких буде відмовлено (п.4.1 договору).

12 травня 2004 року сторони за договором підписали Акт здачі-приймання виконаних послуг, в якому зазначено, що представлені інтереси замовника по справах №16/621 і №16/622 за позовом АТВТ "Укрсібінкор" на загальну суму 24635169,36грн., в задоволенні позову відмовлено повністю, рішення 06.04.2004 року набули чинності, послуги вважаються виконаними у повному обсязі та підлягають сплаті згідно умов договору. Розрахунок здійснюється виходячи з винагороди виконавця у розмірі 2,55% від фактично отриманих замовником від боржників сум. Підсумок -Замовник сплачує Виконавцю 63000грн.

На думку місцевого господарського суду, даний акт свідчить про досягнення згоди між його сторонами щодо вартості наданих та отриманих послуг за спірним договором, яка складає 63000грн.

ХОДП ДАК "Хліб України" 25.05.2004р. перерахував відповідачу 20000грн., а 10.12.2004 року - 10000грн., в призначенні платежу вказано "оплата за юридичні послуги згідно акту вико наних робіт від 12.05.2004 року".

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсною оспорюваної угоди, оскільки при її укладенні генеральний директор ХОДП ДАК "Хліб України" ОСОБА_9, який на час укладення угоди займав зазначену посаду, діяв без перевищення своїх повноважень і мав право на укладання угоди, вартість якої складає менше 300000грн. (в даному випадку цією вартістю є 63000грн.)

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні

висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Разом з тим, в порушення зазначених вимог поза увагою місцевого господарського суду залишилися вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі юридичних послуг від 12.05.2004р. та зобов'язання ПП ОСОБА_1 повернути Херсонському обласному дочірньому підприємству ДАК "Хліб України" 30000грн., одержаних за спірним договором.

В рішенні, прийнятому по даній справі, не зазначено доводів, за якими господарський суд відмовив в задоволенні вказаних позовних вимог; не було надано правової оцінки щодо їх обґрунтованості чи безпідставності, у зв'язку з чим ці вимоги залишилися не розглянутими.

Суд апеляційної інстанції на зазначені порушення місцевого господарського суду уваги не звернув.

Натомість, суд дійшов висновку про скасування рішення і визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 17.12.2002 року, укладеного між Херсонським обласним дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" та Приватним підприємцем -адвокатом ОСОБА_1, в частині що перевищує суму 300000грн.

При цьому, апеляційний господарський суд виходив з того, що договір від імені Херсонського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" укладено та підписано генеральним директором підприємства з перевищенням наданих йому статутом повноважень, оскільки у грошовому виразі винагорода виконавця за надання послуг за спірним договором могла складати від 628196,82грн. за умови, якщо рішення по справам (№ 16/222 та №16/621) буде прийнято повністю на користь ХОДП ДАК "Хліб України" (24635169,36грн. х 2,55% : 100%), тоді як генеральний директор відповідно до статуту підприємства (п.6.5) має право укладати будь-які договори (угоди) на суму, еквівалентну не більше 300000грн. Відтак, в частині перевищення ціни договору, визначеній у п.6.5 статуту позивача-3, договір визнано недійсним згідно ст. 48 ЦК УРСР.

Вищий господарський суд України не може погодитися з переконливістю висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, що був чинним на час укладання спірного договору, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону (щодо відповідності змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої законом форми угоди, правоздатності сторін за угодою). Угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

Проте, суд не мотивував, яким чином висновок про визнання недійсною угоди в частині, яка перевищує повноваження представника на її укладення, узгоджується з приписами вказаної норми, оскільки остання не містить посилань на те, що угода, яка не відповідає вимогам закону, може бути визнана недійсною в окремій частині.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування наслідків недійсності правочину, оскільки фактичні дії по виконанню умов спірного правочину, здійснено в межах його дійсної частини -тобто в межах ціни договору 300000грн.

Однак, такі висновки суду є передчасними, оскільки суд не досліджував обставини виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків за договором.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

Сукупність наведеного дає підстави дійти до висновку про те, що ухвалені в справі судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, - 111-5, - 111-7, п.3 ч.1 ст.- 111-9, - 111-10, ст.- 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційні скарги та подання прокурора задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року та рішення господарського суду Херсонської області від 14.01.2008р. у справі №2/369-пд-06 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.