Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на рішення господарського суду Херсонської області від 11.04.2008р.

у справі №14/108-08 господарського суду Херсонської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства

"Херсонська теплоелектроцентраль"

до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1

про стягнення 2 119,11грн.

за участю представників:

ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" - не з'явилися;

СПД ОСОБА_1 - не з'явилися

Відкрите акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 2 119,11грн. в рахунок відшкодування вартості поставленої їй теплової енергії з листопада 2006р. по березень 2007р.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що вказана теплова енергія отримана відповідачем безпідставно, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини із постачання внаслідок ухилення відповідача від укладення відповідного договору (а.с.2-4, 69-70).

Відповідач у справі - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 просить провадження у справі припинити на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України. Вимоги відповідача мотивовані тим, що господарським судом Херсонської області 24.01.2008р. прийнято рішення у справі №10/7-08 щодо спору між тими ж сторонами про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у період з листопада 2006р. по березень 2007р. (а.с.59).

У відзиві на позов, відповідач заявлені вимоги спростовує, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту набуття відповідного майна у вказаній кількості (а.с.72-73).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.04.2008р. у задоволенні позову відмовлено..

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- між сторонами відсутні договірні відносини щодо надання послуг з постачання теплової енергії;

- законодавством заборонено відпущення теплової енергії без договору;

- позивач не повинен був поставляти електроенергію у разі відмови відповідача від укладення відповідного договору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить його скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача відшкодувати позивачу вартість теплової енергії, поставленої йому, як стверджує позивач, у період з листопада 2006р. по березень 2007р. без достатньої на те підстави.

Заявлені вимоги обґрунтовано відхилені судом першої інстанції з огляду на наступне.

Факт припинення дії договору №360 від 01.01.2006р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, укладеного сторонами, встановлений рішенням господарського суду Херсонської області від 24.01.2008р., яке прийнято у справі №10/7-08 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 895,87грн., і є преюдиційним для даної справи відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, враховуючи тотожність складу сторін у даній та вказаній справах.

Отже, у між сторонами відсутні договірні відносини з поставки теплоенергії.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 ЦК України (435-15) .

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення зазначеної глави застосовуються, згідно п.4 ч.3 ст. 1212 ЦК України, і до відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів -фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

Факт споживання теплової енергії у вказаній кількості та параметрах не доведений позивачем належними та допустимими доказами,

Крім того, відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

При цьому, згідно преамбули вказаного закону вбачається, що він визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі. В силу ст.1 Закону, термін "енергія" у цьому законі, вживається у наступному значенні: енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Частина 2 ст. 275 ГК України також встановлює заборону на відпущення енергії без оформлення договору енергопостачання.

Отже, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що у випадку відмови відповідача від укладення договору на постачання теплової енергії, позивач не повинен був здійснювати її постачання.

Так,відповідно до п.3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Аналогічні положення містять і норми ЦК України (435-15) , які визначають, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст. 627 ЦК України).

Закон не встановлює обов'язку для відповідача укладати договір на постачання теплової енергії, однак, споживати теплову енергію він може лише на підставі договору.

За таких обставин, відповідач не зобов'язаний укладати договір на постачання теплової енергії у випадку відсутності у нього наміру її отримувати та споживати. Так само відсутність договору, який є підставою для виникнення у позивача обов'язку постачати теплову енергію, надає позивачу право її не поставляти відповідній особі.

Нав'язування споживачам примусового асортименту товарів (робіт, послуг) є перешкодою у процесі конкуренції, що визначено ст. 34 ГК України; нав'язування товару, який не потрібен контрагенту, в силу ст. 29 ГК України, є зловживання монопольним становищем.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог і підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Херсонської області від 11.04.2008р. у даній справі не має.

Вимоги позивача щодо припинення провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України правомірно не взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки підстави заявлених у даній справі вимог та у справі №10/7-08 господарського суду Херсонської області не є тотожними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.- 111-5, - 111-7, - 111-9- - 111-11 ГПК України, колегія суддів

рішення господарського суду Херсонської області від 11.04.2008р. у справі №14/108-08 залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" -без задоволення.