ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2008 р.
№ 2-5/17039-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової -головуючого
Н.О. Волковицької
Л.I. Рогач
за участю представників:
скаржника
Мишко О.В., дов. від 10.07.08р. № 9
позивача
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)
відповідача
третя особа
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейстрейдинг"
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.04.2008 року
у справі
№ 2-5/17039 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом
Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшовк"
до
третя особа
Сімферопольської міської ради
Севастопольське міське управління земельних ресурсів
про
визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Кримське аграрно-виробниче підприємство "Кримшовк" звернулось до господарського суду з позовом до Сімферопольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Сімферопольської міської ради в частині неприйняття рішення з оформлення прав постійного користування комунальним підприємством Кримське аграрно-виробниче підприємство "Кримшовк" земельною ділянкою площею 1,5787га у м. Сімферополі, вул. Севастопольська, 33 та про зобов'язання відповідача винести рішення, яким доручити Сімферопольському управлінню земельних ресурсів оформити й видати комунальному підприємству Кримське аграрно-виробниче підприємство "Кримшовк" Державний акт на право постійного користування землею на земельну ділянку площею 1,5787га, у межах, що винесені в натуру, за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 33 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а.с.61).
Позивач посилався на придбання прав на вказану земельну ділянку на законних підставах (на підставі рішень повноважених органів та внаслідок придбання об'єктів нерухомості), відтак відповідач зобов'язаний документально оформити його права, надавши документ, що свідчить про право постійного користування земельною ділянкою.
Відповідач відхилив позов з мотивів необхідності надання передбачених законодавством документів для підготовки проекту рішення про надання земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2008р. (суддя Гаврилюк М.П.) в позові відмовлено; судове рішення вмотивовано тим, що спірна земельна ділянка позивачу надавалась не в постійне, а у тимчасове користування, відтак йому необхідно звертатися за оформленням прав постійного користування на земельну ділянку відповідно до статей 92, 116, 123, 151 Земельного кодексу України (2768-14) ; позивачем не додержано вимог вказаних норм. Фактичне ж землекористування протягом тривалого часу не є підставою набуття юридичною особою права на земельну ділянку.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.04.2008р. (судді: Фенько Т.П. -головуючий, Дугаренко О.В., Лисенко В.А.) рішення місцевого суду скасовано; прийнято постанову, якою позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Сімферопольської міської ради в частині неприйняття рішення з оформлення прав постійного користування комунальним підприємством Кримське аграрно-виробниче підприємство "Кримшовк" земельною ділянкою площею 1,5787га у м. Сімферополі, вул. Севастопольська, 33; зобов'язано відповідача прийняти рішення, яким доручити Сімферопольському міському управлінню земельних ресурсів оформити й видати комунальному підприємству Кримське аграрно-виробниче підприємство "Кримшовк" Державний акт на право постійного користування землею на земельну ділянку площею 1,5787га за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 33.
Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що місцевий господарський суд дав юридично неправильну оцінку істотним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи наявні докази набуття позивачем прав користування земельною ділянкою на підставі рішень уповноважених органів, що потребує відповідного оформлення відповідно до положень частини 8 Постанови Верховної ради України від 13.03.1992р. № 2200 (2200-12) "Про прискорення земельної реформи й приватизації землі".
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, до касаційної інстанції в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) звернулась особа, чиїх прав та обов'язків стосуються прийняті судами рішення, з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому скаржник покликається на те, що у земельну ділянку площею 1,5787га за адресою м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 33, на визнання права щодо якої претендує позивач, входить частина земельної ділянки ТОВ "Спейстрейдінг" площею 0,1365га. Право оренди скаржника на вказану частину земельної ділянки підтверджується договором оренди земельної ділянки від 17.10.2006р., розташованої за адресою м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31.
Позивач та відповідачі не надали відзив на касаційну скаргу, не направили належно уповноважених представників для участі у судовому засіданні.
Під час судового засідання надійшли клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, підтримані представником скаржника у судовому засіданні; клопотання вмотивовано зверненням відповідачів з повторними касаційними скаргами після усунення допущених недоліків.
Судова колегія відхиляє дані клопотання, оскільки у них відсутні доводи відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо неможливості розгляду касаційної скарги ТОВ "Спейстрейдінг".
У судовому засіданні від 15.07.08р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту постанови до 17.07.2008р. до 14год.00хв.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, предметом позову є визнання неправомірною бездіяльності органу місцевого самоврядування (Сімферопольської міської ради) в частині неприйняття рішення з оформлення прав постійного користування позивача земельною ділянкою, розташованою за адресою м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 33, а також спонукання відповідача до оформлення цього права. Наслідком прийняття відповідного рішення є виникнення у позивача права постійного користування вказаною земельною ділянкою.
Згідно з доданих до касаційної скарги матеріалів Сімферопольською міською радою та ТОВ "Спейстрейдінг" був укладений договір оренди земельної ділянки від 17.10.2006р., зареєстрований у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Центрального району м. Сімферополя за № 040600100088. За умовами договору скаржнику було надано в короткотермінову оренду строком до 23.02.2011р. земельна ділянка площею 0,9842 по вул. Севастопольській, 31 у м. Сімферополі, для реконструкції існуючих та будування нових будівель під торгівельно-виставковий центр, 20.12.2006р. ділянку передано ТОВ "Спейстрейдінг" за актом прийому-передачі; таким чином, у скаржника виникло право користування земельною ділянкою, наданою йому в оренду.
За договором оренди земельної ділянки від 17.10.2006р. на частині земельної ділянки ТОВ "Спейстрейдінг" площею 0,1497га діє сервітут (прохід-проїзд), про що зазначено у додатку до договору оренди (план меж зон обмежень і сервітутів земельної ділянки); згідно плану земельної ділянки, переданої в оренду скаржнику, позивач є суміжним землекористувачем ТОВ "Спейстрейдінг", чиї землі розташовані обабіч земельної ділянки, на яку встановлено сервітут.
Матеріали справи (лист позивача від 25.07.06р., а.с.14, довідковий матеріал Сімферопольського міського управління по земельним ресурсам № 65-66, а.с.27, ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.11.07р., а.с.54-57) містять фактичні дані про те, що частина земельної ділянки, оформлення права постійного користування позивача на яку є предметом даного спору, передана в орендне користування ТОВ "Спейстрейдінг".
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (2768-14) після укладення договору оренди та його державної реєстрації виникає право на оренду земельної ділянки, яке включає право орендаря володіти та користуватися такою земельною ділянкою. Підстави припинення договору оренди землі визначено статтею 31 Закону України "Про оренду землі" (161-14) ; інші підстави припинення прав на землю визначено главою 22 Земельного кодексу України (2768-14) .
За статтею 27 Закону України "Про оренду землі" (161-14) орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку.Конституція України (254к/96-ВР) (стаття 55), Господарський кодекс України (436-15) (стаття 5), Цивільний кодекс України (435-15) (стаття 15) гарантують кожній особі забезпечення права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Таким чином, судове рішення, наслідком якого є оформлення права постійного користування позивача на земельну ділянку, частина якої знаходиться в користуванні скаржника, стосується цивільних прав і обов'язків скаржника.
Відповідно до частини 2 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв постанову, яка стосується прав і обов'язків сторін, які не були залучені до участі у справі.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняті по справі судові акти не можуть вважатись законними та обгрунтованими, оскільки прийняті з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального- кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на це, рішення та постанова господарських судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи, господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейстрейдинг" задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.04.2008р. у справі № 2-5/17039-07 господарського суду Автономної Республіки Крим та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2008р. скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий Т. Дроботова
Судді : Н. Волковицька
Л. Рогач