Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.04.2007 (суддя: І.Скрипничук) позовні вимоги про стягнення боргу за надані згідно договорів послуги задоволені, з відповідача стягнуто 138000 грн. боргу, 26001,02 грн. пені, 8631, 64 грн. річних, 27876 грн. інфляційні.

Рішення суду мотивовано тими обставинами, що між позивачем та відповідачем було укладено договори про надання юридичних послуг № 6 від 01.12.2003 та № 12 від 20.04.2004 відповідно до умов яких позивач надав послуг на загальну суму 138000 грн., про що свідчать акти приймання-передачі, тому відповідач повинен виконати свої зобов'язання з оплати послуг.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2007 (судді: П.Скрутовський, В.Онишкевич, М.Слука) рішення господарського суду першої інстанції змінено, з відповідача стягнуто 133000 грн. боргу, 8071 грн. річних, 26175, 56 грн. інфляційних. В частині пені в позові відмовлено з підстав пропуску позовної давності.

Апеляційна постанова мотивована тими обставинами, що місцевим господарським судом не враховано часткову сплату відповідачем боргу в сумі 5000 грн., а також стягнуто пеню без врахування положення ст. 232 ГК України за приписами якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тоді яки фактично позовні вимоги заявлені за межами встановленої ст. 258 ЦК України річної позовної давності.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2007 (В.Овечкін, Є.Чернов, В.Цвігун) постанову апеляційної інстанції змінено, в частині стягнення інфляційних відмовлено, в решті залишено без змін.

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з заявою, в якій просить переглянути постанову касаційної інстанції за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування нововиявлних обставин заявник посилається на обставини, що встановлені рішенням господарського суду Чернівецької області від 15.11.2007 у справі №10/83 згідно якого надано тлумачення умовам договору № 6 від 01.12.2003, а саме щодо суми розрахунку у доларах, яка повинна перераховуватися за офіційним курсом НБУ на день проведення такого розрахунку. Заявник вважає, що зазначене тлумачення договору впливає на юридичну оцінку фактичних обставин, встановлених судом при розгляді даної справи, а саме, що факт надання послуг за договором повинен бути підтверджений актом виконаних робіт, тоді як позивачем не доведено надання послуг за ти місяці дії договору № 6. Тлумачення умов договору № 6 від 01.12.2003 впливає також на тлумачення договору № 12, що є аналогічним, тому перегляду підлягає і заборгованість за договором № 12.

Сторони, повідомлені належним чином про час та місце проведення засідання суду касаційної інстанції, правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористалися.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Із встановлених господарськими судами обставин вбачається, що позивач виконав, а відповідач прийняв обумовлені договорами № 6 від 01.12.2003 та № 12/А від 20.04.2004 послуги, на підтвердження чого підписано акти прийому здачі виконаних робіт.

При цьому загальна заборгованість за надані послуги становить 138000 грн.

Апеляційною інстанцією встановлено, що відповідачем було сплачено 5000 грн. згідно квитанції до прибуткового ордера № 14 від 15.03.2004.

За таких обставин судами була встановлена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 133000 грн.

Згідно ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику.

Нормами статті 112 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. На підставі названої статті судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Відповідно до рішення господарського суду Чернівецької області від 15.11.2007 у справі № 10/83, залишеним без зміни постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2008, вирішено спір про тлумачення умов п. 4.1 договору № 6 від 01.12.2003. Відповідно з п. 2 резолютивної частини рішення положення п. 4.1 договору треба розуміти так, що замовник зобов'язався щомісячно перераховувати підприємцю за виконану роботу 4000 доларів у гривневому еквіваленті по офіційному курсу долару США на день проведення розрахунку.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, тлумачення умов договору згідно судового рішення, які визначають порядок розрахунку зобов'язання відповідача має істотне значення для розрахунку заборгованості відповідача, не були і не могли бути відомі сторонам на час винесення судового рішення в даному спорі, а тому визнаються в якості нововиявлених обставин.

Таким чином, станом на день винесення судом рішення від 11.04.2007 про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості, сума останньої повинна обраховуватися, виходячи із офіційного курсу НБУ на день проведення розрахунку.

Приймаючи судові рішення у справі зазначені обставини, які впливають на порядок розрахунку заборгованості та суми річних, господарськими судами при прийнятті судових рішень не були враховані.

Згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Ці обмеження поширюються і на права касаційної інстанції у перегляді рішення за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, такі обставини пов'язані із дослідженням фактичних даних, як то умов договору та їх оцінкою, дослідження та додаткова оцінка яких не може бути здійснена касаційною інстанцію з огляду на обмеження встановлені ст. - 111-7 ГПК України.

Вимоги заявника щодо перегляду суми заборгованості з огляду на нову оцінку актів виконаних робіт стосуються переоцінки останніх, що не може бути здійснено касаційною інстанцією, оскільки додаткова оцінка та переоцінка доказів не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції та виходить за межі касаційного перегляду справи з огляду на приписи ст. - 111-5, - 111-7 ГПК України.

Оскільки вищенаведені обставини не досліджувались судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи і прийнятті рішень у даній справі, а відповідно до своїх повноважень касаційна інстанція позбавлена можливості перевіряти та оцінювати докази у справі, всі попередньо прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд місцевому господарському суду

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 108, - 111-5, - 111-7 -- 111-9, - 111-11, 112- 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Заяву Дочірнього підприємства "Імпекс Інтернешнл Трейд Україна" задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 09.10.2007, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2007 та рішення господарського суду Чернівецької області від 11.04.2007 у справі № 2/127 господарського суду Чернівецької області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.