Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Приватним підприємцем ОСОБА_1 у лютому 2007 року заявлений позов до Приватного підприємства "Москва" про визнання права власності на 1/3 частину нежитлових, торгівельних будівель універмагу "Москва", загальною площею 335,5 кв.м, розташованих в підземному пішохідному переході за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків за укладеним між сторонами договором про пайову участь у будівництві від

доповідач: Добролюбова Т.В

01.01.05 в частині передачі у власність позивача 1/3 загальної площі будівель і сприянні в оформленні права власності на неї. При цьому, позивач посилався на приписи статей 331, 392, 525, 526 Цивільного кодексу України.

Під час здійснення судового провадження, Приватне підприємство "Москва" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору з пайової участі в будівництві від 01.01.05, укладеного між сторонами та визнання права власності за ним на торгівельну будівлю універмагу "Москва", загальною площею 335,54 кв.м, розташовану в підземному пішохідному переході за адресою: АДРЕСА_1, без вводу в експлуатацію. Свої вимоги підприємство обґрунтовувало посиланням на невиконання ОСОБА_1 договірних зобов'язань з фінансування будівництва спірного майна, здійснення будівництва власними силами, за власні кошти. Підприємство посилалось на приписи статей 15, 16, 331, 615 Цивільного кодексу України, статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.07, ухваленим суддею Добродняк І.Ю., у задоволенні первісного позову відмовлено. Вимоги зустрічного позову задоволено. Суд вмотивовуючи рішення дійшов висновку про невиконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань з внесення грошових коштів на пайове будівництво. Водночас, суд встановив факт здійснення будівництва в підземному переході за рахунок коштів і матеріалів ПП "Москва", тому відповідно до приписів статті 331 Цивільного кодексу України визнав за ним право власності на спірне майно. Судове рішення обґрунтоване також приписами статей 525, 526, 530, 615 Цивільного кодексу України, статей 2, 4, 26, 48 Закону України "Про власність".

Дніпропетровська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення у справі скасувати, а матеріали справи просить направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Обгрунтовуючи свої вимоги міська рада вказує на те, що підземний пішохідний перехід у районі Воронцовського шляхопроводу віднесений до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, тому вважає безпідставним незалучення його та виконавчий комітет до участі у справі в якості третіх осіб. Відтак, на думку скаржника, прийнятий у справі судовий акт стосується прав і обов'язків особи - скаржника, яку не було залучено до участі у справі. Інші доводи касаційної скарги зводяться до оскарження судового рішення по суті.

Від Приватного підприємства "Москва", Приватного підприємця ОСОБА_1 відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.

Дніпропетровська міська рада звернулась з касаційною скаргою в порядку приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу України. За приписами вказаної норми касаційну скаргу мають право подати не лише сторони у справі, а і особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В цьому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права. Тому, касаційна інстанція розглядає касаційну скаргу в межах доводів порушення судовим рішенням прав і обов'язків Дніпропетровської міської ради. Рішенням господарського суду першої інстанції визнано право власності за ПП "Москва"на торгівельну будівлю універмагу "Москва", загальною площею 335,54 кв.м, розташовану в підземному пішохідному переході за адресою: АДРЕСА_1. Дніпропетровська міська рада обґрунтовуючи необхідність залучення її до участі у справі, вказує на те, що визнання права власності ПП "Москва" на спірне майно, зачіпає її інтереси, оскільки підземний перехід є об'єктом права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, яке має стратегічне значення та служить для евакуації людей у випадку надзвичайних ситуацій і тому розміщення цієї споруди є недопустимим. При цьому, скаржник наголошував, що відповідно до пункту 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Оскільки, Дніпропетровська міська рада не була залучена до участі у справі, викладені доводи про належність йому на праві власності спірного об'єкту не були предметом судового дослідження під час розгляду цього спору. А відтак, не витребувані та не оцінені докази щодо правового статусу підземного пішохідного переходу в якому розташована торгівельна будівля універмагу "Москва". У мотивувальній частині оскаржуваного рішення містяться посилання на рішення виконкому райради народних депутатів міста Дніпропетровська про надання дозволу на обладнання у підземному переході торгових приміщень. Тобто, визнаючи право власності на спірне приміщення, господарський суд помилково не залучив до участі у справі особу, яка є власником переходу і земельної ділянки. З огляду на зазначене, колегія суддів визнає, що прийняте у справі рішення стосується безпосередньо прав і обов'язків Дніпропетровської міської ради, як особи чиї процесуальні права порушені.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-8, пунктом 3 статті - 111-9, статтями - 111-10, - 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України-

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.07 у справі №23/116 скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити.