37/295-07 Про визнання недійсним договору оренди - 09.07.2008 Прийняття

Державне підприємство Дублянський спиртовий завод звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківської області про визнання недійсним договору оренди № 2747-Н від 29.04.2006р., укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області, визнати недійсною додаткової угоди №1 від 16.02.2007р. укладену між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.01.2008р. (суддя Д.О.Доленчук) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Харківської області від 25.01.2008р., Державне підприємство Дублянський спиртовий завод подало апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2008р. (судді: М.В.Токар, В.О.Івакіна, В.О.Фоміна) апеляційну скаргу задоволено частково: рішення Господарського суду Харківської області від 25.01.2008р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 16.02.2007р. до договору оренди №2747-Н від 29.04.2006р., укладеної між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України скасовано та задоволено позовні вимоги в цій частині, визнано недійсною додаткову угоду №1 від 16.02.2007р. до договору оренди №2747-Н від 29.04.2006р., укладену між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України., в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 25.01.2008р. залишено без змін.

Частково не погодившись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2008р., Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківської області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2008р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким цій частині позовних вимог в задоволенні відмовити. Свою вимогу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківської області мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство Дублянський спиртовий завод доводить безпідставність вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківської області та просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2008р. -без змін.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківської області не підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

21.12.2005р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області листом за № 06-10335 направило до органу управління державним майном Державного підприємства "Дублянський спиртовий завод" - Міністерства аграрної політики України пакет документів, необхідний для укладання договору оренди.

Листом від 21.01.2006 року за № 37-24-2-15/695 Міністерство аграрної політики України погодило укладання договору оренди з приватним підприємцем ОСОБА_1

29.04.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та фізичною особою -приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 180,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі державного підприємства "Дублянський спиртовий завод". Договір оренди був укладений строком на 11 місяців з 29.04.2006р. до 28.03.2007р.

Сторонами в спірному договорі оренди було визначено спеціальні умови продовження строку дії договору, а саме: строк дії договору може продовжуватися лише за умови погодження його з органом, уповноваженим управляти майном.

Відповідно до акту приймання - передачі від 29.04.2006р. вищевказане приміщення було передано Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області приватному підприємцю ОСОБА_1

Після укладання договору оренди регіональне відділення листом від 18.07.2006р. за № 06-7294 інформувало позивача про укладання договору оренди з приватним підприємцем ОСОБА_1 та направило в його адресу копію договору оренди № 2747-Н від 29.04.2006р.

Листом від 20.07.2006р. за №06-7364 Регіональне відділення повідомило орган управління - Міністерство аграрної політики України про укладання договору оренди з приватним підприємцем ОСОБА_1 та направило в його адресу копію договору оренди.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2006р. по справі №Б-39/21-06 за заявою ТОВ "Укрнафтосервіс" було порушено провадження у справі про банкрутство позивача.

07.02.2007р. за заявою приватного підприємця ОСОБА_1 між Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду від 16.02.2007р. за № 1 до договору оренди № 2747-Н від 29.04.2006р., якою були внесені зміни до договору оренди в частині строку його дії, а саме цей договір було подовжено на 2 роки 11 місяців, тобто до 27.12.2009р.

Як випливає з встановлених господарським судом обставин, позивач є державним унітарним комерційним підприємством, за яким державне майно закріплено на праві господарського відання.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону щодо захисту права власності і особа, що здійснює господарську діяльність на праві господарського відання має право на захист майнових прав не тільки від інших осіб, а також і від власника майна.

Як вже було зазначено, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення, яке закріплено за позивачем на праві господарського відання і умови якого, зокрема, щодо строку дії на 11 місяців та умови щодо продовження цього договору, були погоджені з органом, уповноваженим управляти майном позивача -Міністерством аграрної політики України.

Проте, в порушення приписів ч. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідачі доповненням до договору оренди внесли в договір оренди зміни, на які орган, уповноважений управляти майном позивача, висновків не надавав, що свідчить про порушення при укладенні відповідачами додаткової угоди приписів ч. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Як встановлено господарським судом, позивач не погоджував внесення змін до договору оренди, оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області за таким погодженням до позивача не зверталося, що свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту відповідно до приписів ст. 136 ГК України.

Правила щодо недійсності господарського зобов'язання встановлено ст. 207 ГК України, згідно ч. 1 якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Оскільки при укладенні додаткової угоди відповідачами порушено вищенаведені правові норми, крім того Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області порушено вимоги щодо господарської компетенції, визначеної Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , то апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку, щодо визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди.

Посилання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на порушення апеляційним господарським судом Указу Президента України "Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва" не може бути прийнято до уваги, оскільки даний Указ носить рекомендаційний характер, та має застосовуватися при укладенні договору оренди та відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

За таких обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для скасування прийнятої господарським судом апеляційної інстанції постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківської області залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2008р. у справі № 37/295-07 -без змін.