Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Державна податкова інспекція у м. Іллічівську звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" за участю в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приморської митниці про визнання за державою в особі позивача права власності на безхазяйне майно –папір, що знаходиться в контейнері СTІU 4015204 вагою 19826 кг, вартість якого за попередньою оцінкою майна становить 30000 грн., а також про зобов'язання Приморської митниці зняти вказане майно з митного контролю і зобов'язання відповідача видати його позивачеві для проведення заходів відповідно до норм чинного законодавства.

Рішенням від 11.06.08 господарського суду Одеської області (суддя Петров В.С.), яке залишено без змін постановою від 15.07.08 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Бойко Л.І. –головуючого, Величко Т.А., Поліщук Л.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою від 01.10.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови в справі та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а також ненаданням належної правової оцінки обставинам справи в їх сукупності щодо майна, власник якого відсутній.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, за результатами проведеної 01.08.03 перевірки оперативно уповноваженим ВПМ ДПІ у м. Іллічівську складено рапорт та протокол виявлення та вилучення, згідно з якими на території Іллічівського морського торговельного порту на складі №15 виявлений контейнер СTІU 4015204, опломбований пломбами митниці, з вантажем –папір вартістю 30000 грн., переданий на відповідальне зберігання начальника складу №15 Іллічівського морського торговельного порту. Із пояснень начальника складу №15 Могильної С.К. з'ясовано, що вищезазначений вантаж прибув в Іллічівський морський торговельний порт з республіки Болгарія, м. Софія, та знаходиться на складі з 20.03.02, а отримувачем вантажу визначено Підприємство торговий дім "Талік" (м. Іллічівськ), який за отриманням вантажу не звертався та необхідні документи для його отримання не надавав.

Керуючись Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.98 "Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним" (1340-98-п) , робочою групою у складі: заступника начальника відділу забезпечення податкових зобов'язань Барабаш В.В., головного державного податкового інспектора Михайлової І.В. та оперативного уповноваженого ВПМ ДПІ у м. Іллічівську Мазур С.В. в присутності представника порту (тальмана складу №12) Букрєєва С.М. та старшого інспектора митної служби Білоус А.О. з відома начальника складу №12 Вескребещевої Н.А. проведено інвентаризацію майна –паперу в контейнері СTІU 4015204, про що складено акт інвентаризації №1850/24-3024/10 від 19.09.05, згідно з яким в контейнері СTІU 4015204 знаходиться вантаж - папір вагою 19826 кг попередньою оцінкою 30000 грн.

Виявлене майно взято на облік до прийняття рішення відповідного органу про визнання його безхазяйним, про що складений протокол виявлення та вилучення від 01.08.03, та здійснено попередню оцінку вартості майна, яка склала 30000 грн., майно передане на відповідальне зберігання начальнику складу №15 Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" Могильній С.К.

Відповідно до ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий, безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених ст.ст. 336, 338, 341, 343 цього Кодексу.

Статтею 336 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився (ст. 347 ЦК України), набуває права власності на цю річ з моменту заволодіння нею.

Пункт 1 ст. 347 ЦК України передбачає, що особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про невідповідність вищевказаним вимогам закону доводів позивача про те, що власник вантажу фактично відмовився від права власності на спірне майно, оскільки не звертався за ним та не здійснював дій по вивозу його з митної території. До того ж всупереч вимогам ст. 335 ЦК України позивачем не здійснені заходи з встановлення власника, зокрема шляхом оголошення в друкованих засобах масової інформації.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлення судами при розгляді справи на підставі наданих сторонами доказів недоведеності обставин виявлення власника та його відмови від спірного майна, судова колегія погоджується з висновком про відсутність правових підстав для визнання цього майна безхазяйним відповідно до положень ст. 335 ЦК України.

При цьому колегія суддів зауважує, що зазначеною нормою податковий орган не визначений особою, яка може бути визнана власником безхазяйного майна.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційного подання та скасування постанови апеляційної інстанції у справі.

Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.08 у справі №15/72-08-1659 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.