Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2008 року у справі № 2-7/1048-2008 Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом ОСОБА_1, м. Євпаторія, до ОСОБА_2, м. Євпаторія, за участю третьої особи -Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Тур", м. Євпаторія, про виключення зі складу учасників товариства,

за участю представників сторін:

позивача -не з'явилися;

відповідача -не з'явилися;

третьої особи -не з'явилися;

У січні 2008 року позивач -ОСОБА_1 пред'явив у господарському суді позов до відповідача -ОСОБА_2 за участю третьої особи -Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Тур" про виключення зі складу учасників товариства.

Вказував, що 5 листопада 2006 року відбулися загальні збори акціонерів ТОВ "Екс-Тур", про що складено протокол від 5 листопада 2006 року, на яких прийнято рішення про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_2

Посилаючись на ту обставину, що відповідач, всупереч вимогам ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 117 ЦК України та п. 5.2 Статуту ТОВ "Екс-Тур", не виконує свої обов'язки перед товариством, а саме: не здійснив внесок до статутного фонду в сумі 12 000 грн.; не з'являється на збори учасників товариства та не здійснює додаткових платежів, просив виключити ОСОБА_2 зі складу учасників товариства.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 лютого 2008 року (суддя Дворний І.І.) позов задоволено.

Постановлено виключити ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ"Екс-Тур".

Рішення мотивоване посиланнями на ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" та на ту обставину, що участь у здійснені товариством господарської діяльності з ціллю досягнення основної мети -отримання прибутку, приймає виключно позивач у справі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2008 року (колегія суддів у складі: Борисової Ю.В. -головуючого, Гонтаря В.І., Плута В.М.) рішення скасовано. У задоволені позову відмовлено.

Постанова мотивована посиланнями на ст.ст. 59, 64 Закону України "Про господарські товариства" та віднесенням вирішення питання про виключення учасника з господарського товариства до виключної компетенції загальних зборів засновників.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, а саме: ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", ст. 8 ЦК України, -просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення місцевого суду.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Екс-Тур" зареєстровано в якості юридичної особи рішенням Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 22 вересня 2004 року за №11401020000000101, про що було видано відповідне свідоцтво.

15 листопада 2006 року проведено загальні збори акціонерів ТОВ "Екс-Тур", на яких прийнято рішення про затвердження виходу зі складу товариства ОСОБА_3 та розподіл у рівному співвідношенні часток та голосів у статутному капіталі товариства між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно по 12 000 грн. (50 % частки).

Звертаючись до суду з позовом про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства, позивач зазначив, що відповідачем не здійснено внесок до статутного фонду в сумі 12 000 грн. чим порушено ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 117 ЦК України та п. 5.2 Статуту ТОВ "Екс-Тур".

Згідно з пунктом 3.4 нової редакції Статуту ТОВ "Екс-Тур" ОСОБА_2 зобов'язана внести внесок до статутного капіталу товариства протягом місяця з моменту державної реєстрації цих змін до Статуту, у грошовій формі, шляхом внесення на поточний рахунок в банківській установі або в касу товариства. Внесення до статутного капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою або квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо виключення відповідача зі складу засновників товариства, суд першої інстанції послався на ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" із зазначенням про те, що учасниками товариства є лише позивач та відповідач, які володіють рівними частками у статутному фонді, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості вирішити питання про виключення відповідача зі складу учасників товариства шляхом проведення зборів учасників товариства.

При цьому місцевим судом зазначено, що підставами виключення відповідача з товариства є його відмова у внесені до статутного капіталу товариства частки у розмірі 12 000 грн. та участі у здійснені товариством господарської діяльності з ціллю досягнення основної мети -отримання прибутку.

Згідно з пунктом 4.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Тур" вищим органом управління товариства є збори учасників, які складаються з учасників товариства.

Пунктом 4.8 Статуту передбачено, що збори учасників правомочні, якщо на них присутні учасники, що володіють в сукупності більш ніж 60 % голосів.

Відповідно до підпункту 4.5.7 пункту 4.5 Статуту до компетенції зборів учасників належить виключення учасника з товариства.

Так, згідно з частиною статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Пунктом "в" частини 1 статті 59 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у окремих пунктах статті 41 цього Закону, належить виключення учасника з товариства.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно із статтею 64 цього Закону учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, виходив з того, що діюче законодавство не передбачає можливості виключення із складу учасників товариства учасника з 50 відсотками голосів іншим учасником, який також володіє 50-ю відсотками загальної кількості голосів.

Разом з тим, статтею 128 Цивільного кодексу України, статтями 64, 72 Закону України "Про господарські товариства" передбачено можливість виключення учасника повного товариства, учасників товариств з обмеженою відповідальністю, які систематично не виконують чи неналежним чином виконують свої обов'язки або перешкоджають досягненню цілей товариства.

Розглядаючи спір про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю з підстав, передбачених ч.1 ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" суд має встановити наявність у діях учасника, якого виключено, фактів систематичного невиконання або виконання неналежним чином обов'язків або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

При цьому апеляційним господарським судом вірно зазначено, що в порушення вимог ст. 33 ГПК України місцевий суд поклав на відповідача обов'язок доказування його активної участі у діяльності товариства, оскільки, якщо за невиконання цього обов'язку його було виключено з товариства, то саме позивач повинен був довести які дії є активною участю у діяльності товариства і які конкретні факти свідчать про невиконання позивачем цього обов'язку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, дав їм належну правову оцінку та вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, тому ці твердження слід залишити поза увагою.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. - 111-7 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими в зв'язку з чим підстав до скасування законного та обґрунтованого судового акту не вбачається.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9,-- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.' span style='font-family:"Times New Roman CYR"''

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2008 року у справі № 2-7/1048-2008 залишити без змін.