9/204 Про спонукання до укладання договору оренди цілісного майнового комплексу - Текст документа

ТОВ "Рута Iнжиніринг" звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до РВ ФДМ України по Чернівецькій області, за участю третьої особи - Міністерства промислової політики України про зобов'язання РВ ФДМ України по Чернівецькій області провести процедуру укладання договору оренди та укласти з ТОВ "Рута Iнжиніринг" договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства особливе конструкторське бюро "Рута" м. Чернівці, вул. Руська, 248 у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що РВ ФДМ України по Чернівецькій області не дотримано строків надання відповіді позивачу щодо погодження чи відмови в укладенні договору оренди, чим порушено законні права та інтереси позивача та вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , яким позивачу надано переважне право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.

У відзиві на позовну заяву РВ ФДМ України по Чернівецькій області проти позовних вимог заперечувало, просило відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що отримавши лист ТОВ "Рута Iнжиніринг" №1/001 щодо передачі йому в оренду цілісного майнового комплексу Державного підприємства особливе конструкторське бюро "Рута", РВ ФДМ України по Чернівецькій області листом № 09-77/2617 від 20.08.2007 р. звернулось до Міністерства промислової політики України, як органу уповноваженого управляти вказаним державним майном, з проханням надати висновки щодо умов договору оренди, проте, відповіді не надійшло.

У листопаді 2007 р. ТОВ "Рута Iнжиніринг" звернулось до господарського суду з клопотанням про зміну статусу Міністерства промислової політики України та залучити його в якості відповідача по справі з позовними вимогами про зобов'язання Міністерство промислової політики вжити заходів у відповідності до "Методики оцінки об'єктів оренди", затвердженої постановою кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629 (629-95-п) (зі змінами та доповненнями) та відповідно до "Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання)", затвердженого постановою КМУ від 02.03.1993 року № 158 (158-93-п) (зі змінами та доповненнями), щодо оформлення відповідної документації для укладення договору оренди цілісного майнового комплексу ДП ОКБ "Рута" м. Чернівці, вул. Руська, 248 з ТОВ "Рута Iнжиніринг", а також, зобов'язати Міністерство промислової політики надати кандидатуру для формування комісії по проведенню оцінки цілісного майнового комплексу підприємства та його інвентаризації (а.с. 64).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.11.2007 р. до участі в розгляді справив якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача залучено ДП ОКБ "Рута", а також змінено статус Міністерства промислової політики України та залучено його в якості відповідача у справі.

У відзиві на позовну заяву Міністерство промислової політики України просило відмовити у задоволенні позовних вимог, зокрема посилаючись на те, що чинне законодавство не передбачає обов'язковість передачі майна в оренду трудовому колективу, а відповідно до статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.12.2007 р. (суддя Чорногуз М.Г.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, а саме:

- зобов'язано РВ ФДМ України по Чернівецькій області провести процедуру укладання договору оренди та укласти з ТОВ "Рута Iнжиніринг" договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства особливе конструкторське бюро "Рута", що знаходиться за адресою: вул. Руська, 248 м. Чернівці;

- зобов'язано Міністерство промислової політики України, вжити заходів щодо оформлення відповідної документації для укладення договору оренди цілісного майнового комплексу та надати кандидатуру для формування комісії по проведенню оцінки цілісного майнового комплексу, Державного підприємства особливе конструкторське бюро "Рута" та його інвентаризації.

Судове рішення мотивоване обгрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

За апеляційними скаргами РВ ФДМ України по Чернівецькій області та Міністерства промислової політики України Львівський апеляційний господарський суд (судді: Кузь В.Л., Юркевич М.В., Городечна М.I.), переглянувши рішення господарського суду Чернівецької області від 11.12.2007р. в апеляційному порядку, постановою від 26.02.2008 р. залишив його без змін.

РВ ФДМ України по Чернівецькій області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 11.12.2007р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 р. в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Рута Iнжиніринг" про зобов'язання РВ ФДМ України по Чернівецькій області провести процедуру укладання договору оренди та укласти з ТОВ "Рута Iнжиніринг" договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства особливе конструкторське бюро "Рута" м. Чернівці, вул. Руська, 248 та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник, зокрема, зазначає, що РВ ФДМ України по Чернівецькій області, як орендодавцем державного та комунального майна не порушено жодних прав та інтересів позивача, оскільки процедура укладення договору оренди Фондом могла бути проведена тільки після того, як органом, уповноваженим управляти майном, що передається в оренду, буде забезпечено здійснення заходів перед орендної підготовки.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Рута Iнжиніринг" просило залишити судові рішення у справі без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 20.08.2007 року, ТОВ "Рута Iнжиніринг", звернулось до РВ ФДМ України по Чернівецькій області з листом № 1/001 з проханням розглянути питання щодо передачі цілісного майнового комплексу ДП ОКБ "Рута" в оренду ТОВ "Рута Iнжиніринг" та направлено проект договору оренди (а.с. 24-29).

Розглянувши лист від 20.08.2007 р. РВ ФДМУ по Чернівецькій області на підставі пункту 2 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та пункту 30 статті 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) листом №09-77/2617 звернулося на адресу Міністерства промислової політики України, як органу уповноваженого управляти вказаним державним майном, з проханням надати висновки щодо умов договору оренди цілісного майнового комплексу ДП ОКБ "Рута", пропозиції щодо кандидатури від Міністерства промислової політики України для участі в роботі комісії з оцінки цілісного майнового комплексу ДП ОКБ "Рута" та пропозиції щодо кандидатури голови інвентаризаційної комісії.

26.09.2007 р. РВ ФДМУ по Чернівецькій області, листом № 09-77/2981 звернулося на адресу Міністерства промислової політики України з проханням повідомити результати розгляду листа № 09-77/2617 від 20.08.2007р.

Міністерство промислової політики України 29.10.2007 року листом № 14/7-2-2083, повідомило, що листом від 09.08.2007 року № 1/12-3172 Міносвіти та науки України надало на погодження проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про передачу цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Особливе конструкторське бюро "Рута" у м.Чернівці до сфери управління, МОН". Мінпромполітики України погодило зазначений проект без зауваженьу зв'язку з чим Мінпромполітики України не може надати згоду на передачу в оренду цілісного майнового комплексу, ДП "Особливе конструкторське бюро "Рута".

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання РВ ФДМ України укласти з позивачем договір оренди, дійшов висновку, що у Міністерства промислової політики України відсутні правові підстави для відмови у передачі в оренду цілісного майнового комплексу, господарському товариству створеному членами трудового колективу державного підприємства, оскільки на день звернення ТОВ "Рута Iнжиніринг" з пропозицією укласти договір оренди, та на час розгляду справи діє Наказ Міністерства промислової політики України № 439 від 23.11.2006 року із змінами внесеними наказом № 420 від 26.07.2007 р., за якими цілісний майновий комплекс ДП ОКБ "Рута" вирішено передати в оренду.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком судів першої та апеляційної інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі, зокрема, є вимога ТОВ "Рута Iнжиніринг" про зобов'язання РВ ФДМ України по Чернівецькій області провести процедуру укладання договору оренди та укласти з ТОВ "Рута Iнжиніринг" договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства особливе конструкторське бюро "Рута" м. Чернівці, вул. Руська, 248.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (435-15) , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами пункту 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України (435-15) .

Статтею 16 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, для правильного вирішення спору судам належить з'ясувати, в чому полягає порушене право позивача та чи відповідає обраний ним спосіб його захисту способам, визначеним законодавством.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання визначені у статті 179 Господарського кодексу України (436-15) , в якій зокрема, зазначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами статті 638 Цивільного кодексу України (435-15) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного віду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 180 Господарського кодексу України (436-15) визначає істотні умови господарського договору. Відповідно до положень цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Iстотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у спорі про спонукання укласти договір у резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Висновки суду, викладені у резолютивній частині рішення, повинні грунтуватися на досліджених у судових засіданнях доказах (в даному випадку -проекті договору).

Однак, у матеріалах справи відсутній проект договору, складений відповідно до вимог чинного законодавства, про зобов'язання до укладення якого розглядався судовий спір.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції не було з'ясовано питання стосовно того, яке саме право позивача було порушено та, у разі його порушення, не з'ясовано ким саме.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріально го права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями- 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Чернівецької області від 11.12.2007 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 р. у справі № 9/204 господарського суду Чернівецької області скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.