2-1/1955-2008 Про розторгнення депозитних договорів, повернення коштів та стягнення збитків - Текст документа

дочірнього підприємства "Санаторій Україна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

відкритого акціонерного товариства "Єропейський банк розвитку та заощаджень"

розірвання договору та стягнення 166 044, 13 грн.

за участю представників:

не з'явились,

19 лютого 2008 року дочірнє підприємство "Санаторій "Україна" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі -ДП "Санаторій "Україна") звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Єропейський банк розвитку та заощаджень" (далі -ВАТ "Єропейський банк розвитку та заощаджень") про розторгнення депозитних договорів, повернення коштів та стягнення збитків.

Рішенням господарського суду у справі № 2-1/1955-2008 (суддя Ковтун Л.О) позов задоволено, розірвано договір банківського вкладу юридичної особи укладений між ДП "Санаторій "Україна" та ВАТ "Єропейський банк розвитку та заощаджень" 18 травня 2007 року № 07/05-1Д та договори про внесення змін та доповнень до нього; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 650, 00 грн. прийнятих на вкладний рахунок, збитки в розмірі 10 044, 13 грн. спричинені порушенням умов договору про його дострокове розірвання, 22 429, 09 грн. відсотків за депозитним вкладом за лютий 2008 року, 16 842, 29 грн. судових витрат.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2008 року (колегія суддів: Котлярова О.Л. -головуючий, Антонова I.В., Прокопанич Г.К.) апеляційна скарга з доданими до неї матеріалами повернута ВАТ "Єропейський банк розвитку та заощаджень" з огляду на те, що скаржником державне мито за подання апеляційної скарги сплачене не у повному обсязі.

У касаційній скарзі позивач просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2008 року, а справу направити на розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду, оскільки вищезазначена ухвала прийнята всупереч нормам ГПК України (1798-12) , а саме: ст. 46 ГПК України (1798-12) і п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (7-93) .

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 7 липня 2008 року розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: судді Панової I.Ю. -головуючого, суддів Заріцької А.О., Хандуріна М.I.

Обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України встановила, що 27 березня 2008 року відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду першої інстанції від 17 березня 2008 року у даній справі з вимогами скасувати рішення в частині стягнення з нього збитків у розмірі 10 044, 13 грн., відсотків за депозитним вкладом за лютий 2008 року у розмірі 22 429, 09 грн. та в оскарженій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ДП "Санаторій "Україна" про стягнення цих коштів відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (1798-12) апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

В обгрунтування ухвали суд апеляційної інстанції послався на зазначену вище норму та вказав, що ВАТ "Єропейський банк розвитку та заощаджень" платіжним дорученням від 20 березня 2008 року № 99 державне мито за подання апеляційної скарги було сплачено не у повному обсязі, а саме у розмірі 162, 37 грн., тоді як сума сплати державного мита на апеляційне оскарження повинна складати 0,5% від позовних вимог.

Вказане свідчить про те, що господарський суд апеляційної інстанції при винесенні ухвали про повернення апеляційної скарги припустився порушень норм процесуального права, оскільки не врахував, що ВАТ "Єропейський банк розвитку та заощаджень" оскаржило рішення суду першої інстанції не у повному обсязі і державне мито, сплачене ним відповідно до платіжного доручення № 99, визначено у правильному розмірі з урахуванням вимог апеляційної скарги.

За вказаних обставин державне мито в даному випадку сплачено позивачем у встановлених законодавством України порядку і розмірі, тому висновки апеляційного господарського суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковими.

Враховуючи вказане, Вищий господарський суд України вважає, що ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2008 року у справі № 2-1/1955-2008 не відповідає процесуальним нормам розділу ХII ГПК України (1798-12) та підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Єропейський банк розвитку та заощаджень" на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2008 року у справі № 2-1/1955-2008 задовольнити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2008 року у справі № 2-1/1955-2008 скасувати.

Справу передати до Севастопольського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.