2-6/4074-2008 Про витребування майна - 04.11.2008 Прийняття

Арбітражний керуючий, ліквідатор Автотранспортного підприємства "Юг-92" Куртаметов Якуб Юнусович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного підприємства "Крим-Автолік" та Фонду майна Автономної Республіки Крим про витребування майна.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.05.2008 року по справі № 2-6/4074-2008 (суддя Шкуро В. М.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.09.2008 року по справі № 2-6/4074-2008 (головуючий суддя Латинін О. А., судді Лисенко В. А., Прокопанич Г. К.), позовні вимоги задоволено. Вирішено вилучити у Приватного підприємства "Крим-Автолік" цілісний майновий комплекс АТП "Юг-92", розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, пров. Виробничий, 8 згідно переліку, наведеному в додатку № 1 до акту приймання-передачі до договору оренди цілісного майнового комплексу АТП "Юг-92" від 29.06.2005 року і передати Автотранспортному підприємству "Юг-92". Стягнуто з Приватного підприємства "Крим-Автолік" на користь Автотранспортного підприємства "Юг-92" судові витрати по оплаті 4 634,72 грн. державного мита і 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Фонду майна Автономної Республіки Крим на користь Автотранспортного підприємства "Юг-92" судові витрати по оплаті 4 634,72 грн. державного мита і 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційної інстанції, до Вищого господарського суду України звернулися Фонд майна Автономної Республіки Крим та Приватне підприємство "Крим-Автолік" з касаційними скаргами та Перший заступник прокурора м. Севастополя з касаційним поданням, які просять скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Касаційні скарги та касаційне подання обгрунтовані порушенням норм матеріального права.

Відзиви на касаційні скарги та касаційне подання не надходили, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

У зв'язку з виходом судді Полянського А.Г. з відпустки для перегляду в касаційному порядку справи № 2-6/4074-2008, призначеної до розгляду на 04.11.2008 року, розпорядженням від 03.11.2008 року утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий -Муравйов О. В., судді Полянський А.Г, Фролова Г. М.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники третьої особи в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. - 111-5, - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників третьої особи.

За згодою присутніх в судовому засіданні учасників процесу 04.11.2008 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши касаційне подання, касаційні скарги та доповнення до касаційної скарги відпвіодача-1, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 108, - 111-7 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суди встановили, що в провадженні Господарського суду Автономної Республіки Крим перебуває справа № 2-6/10182-2007 про банкрутство Автотранспортного підприємства "Юг-92". Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2007 року по справі № 2-6/10182-2007 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Куртаметова Якуба Юнусовича, який має ліцензію арбітражного керуючого серії АВ № 307452 від 14.05.2007 року, строк повноважень якого продовжено до 16.08.2008 року ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2008 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29.06.2005 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Приватним підприємством "Крим-Автолік" (орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства "Юг-92", розташованого за адресою: м. Сімферополь, пров. Виробничий, 8.

Відповідно до умов вказаного вище договору, орендодавець на підставі наказу Фонду майна АР Крим від 24.11.2004 року № 1391 "Про передачу цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства "Юг-92", розташованого за адресою: м. Сімферополь, пров. Виробничий, 8, що належить Автономній Республіці Крим, передав в оренду приватному підприємству "Крим-Автолік", а орендар прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс автотранспортного підприємства "Юг-92", вартість якого становить 926 945 грн., у тому числі основні фонди за залишковою вартістю -926 945 грн.

Актом приймання-передачі в оренду майна орендарю передані основні фонди первісною балансовою вартістю 3 357 485 грн., залишковою вартістю 926 945 грн., перелік яких наведено у переліку необоротних активів, які передаються в оренду автотранспортного підприємства "Юг-92" станом на 28.02.2005 року.

Виходячи із змісту наявного в матеріалах справи переліку необоротних активів автотранспортного підприємства "Юг-92", апеляційний господарський суд дійшов висновку, що до складу цілісного майнового комплексу АТП "Юг-92" входять капітальні будівлі, споруди, обладнання.

На підставі цього апеляційною інстанцією зроблений висновок про те, що зазначений об'єкт є нерухомістю згідно з приписами ч. 3 ст. 66 ГК України.

Пунктом 10.1 договору визначено, що згідно із бізнес-планом (обґрунтуванням строку оренди цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства "Юг-92", що належить Автономній Республіці Крим) договір укладено на сім років до 28.06.2012 року включно.

Частина 2 ст. 793 ЦК України (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору) передбачала, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

На підставі цього суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що договір оренди спірного цілісного майнового комплексу, укладений відповідачами, підлягав нотаріальному посвідченню відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України.

Оскільки договір оренди був укладений в простій письмовій формі, в силу приписів ст. 220 ЦК України та ч. 2 ст. 125 ЦК України такий договір є нікчемним, а тому відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання його недійсним судом не потрібне.

Стаття 216 ЦК України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач-1 приватне підприємство "Крим-Автолік" володіє майном позивача без установлених законом підстав, а тому визнали обгрунтованими вимоги про вилучення зазначеного майна на користь позивача.

Суд касаційної інстанції вважає, що оскаржені відповідачами та прокурором рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції прийняті при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Так, згідно із ст. 191 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент укладення договору) підприємство визначалося як єдиний майновий комплекс, що використовує ться для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дійсно, згідно із ч. 3 ст. 191 ЦК України, ч. 3 ст. 66 ГК України цілісний майновий комплекс підприємства є нерухомістю.

Однак із змісту ч. 2 ст. 191 ЦК України вбачається, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входить не тільки нерухоме майно, але й рухоме майно, майнові та немайнові права тощо.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України нерухомістю (нерухомим майном) є не тільки будівлі, споруди, але й самі земельні ділянки, а також розташовані на них об'єкти, переміщення яких не можливе без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частина 2 статті 793 ЦК України, на яку послалися суди першої та апеляційної інстанції, регулює форму тільки договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), а не будь-якого іншого нерухомого майна.

Отже, суди першої та апеляційної інстанції невірно застосовували зазначену норму матеріального права до спірних правовідносин, безпідставно розширивши її дію на форму договорів оренди цілісних майнових комплексів.

Зазначена помилка потягла за собою невірний висновок про недотримання форми договору оренди цілісного майнового комплексу, укладеного між відповідачами, і, як наслідок, помилковий висновок про нікчемність такого договору.

Оскільки договір оренди цілісного майнового комплексу від 29.06.2005 року, укладений між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Приватним підприємством "Крим-Автолік", є чинним, висновки судів першої та другої інстанцій про безпідставне користування майном позивачем та необхідність його вилучення у нього на користь позивача зроблені з порушенням норм матеріального права: ст. 759 ЦК України, ст. ст. 283, 285 ГК України.