Верховний Суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 квітня 2012 рокум. Київ
|
Верховний Суд України у складі:
головуючого Прокопенка О.Б.,суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Гриціва М.І., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом державного підприємства "Кобиловолоцький спиртовий завод" (далі - Підприємство) до державної податкової інспекції у Теребовлянському районі Тернопільської області (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
У червні 2010 року Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати прийняте на підставі акта перевірки від
13 травня 2010 року № 1/32/00375088-106/5 податкове повідомлення-рішення ДПІ від 27 травня 2010 року № 0000013200/0 (далі - податкове повідомлення-рішення) на суму 3 291 044 грн, згідно з яким на підставі статті 13 Закону України від 19 грудня 2005 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР (481/95-ВР)
) йому нараховано податкове зобов'язання з акцизного збору в сумі 1 645 522 грн та штрафні санкції в сумі 1 645 522 грн.
На обґрунтування позову Підприємство послалося на відсутність порушень норм виходу спирту при переробці вологої кукурудзи у жовтні та грудні 2009 року; також зазначило, що Кабінет Міністрів України не визначив порядок затвердження норм виходу спирту етилового, у зв'язку з чим норма виходу спирту, затверджена наказом Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України (далі - ДААК ДПА, ДПА відповідно) від 5 лютого 2004 року № 44 не може вважатися належним чином затвердженою, а тому, на думку Підприємства, за таких обставин ДПІ неправомірно нарахувала податкове зобов'язання з акцизного збору та штрафні санкції.
Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від
16 липня 2010 року у задоволенні позову відмовив. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 листопада 2010 року та Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 вересня 2011 року рішення суду першої інстанції залишили без змін.
Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Підприємство подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від
22 вересня 2011 року та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. На обґрунтування своєї заяви позивач додав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2008 року, яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування норм права.
Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що у доданій до заяви про перегляд ухвалі Вищого адміністративного суду України від
23 липня 2008 року у справі № К-13045/06 по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано положення частини другої статті 13 Закону № 481/95-ВР.
Перевіривши наведені у заяві Підприємства доводи, Верховний Суд України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.
У справі, що розглядається, касаційний суд виходив із того, що вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення є необґрунтованою, оскільки ДПІ правильно обрахувала недовихід спирту з вологої кукурудзи у жовтні та грудні 2009 року, який склав 4839,77 дал. При цьому підставою для нарахування відповідачем акцизного збору було встановлене судом порушення позивачем технології (норм) виходу спирту при переробці вологої кукурудзи. Касаційний суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність застосовувати загальну норму виходу спирту етилового з вологої кукурудзи, встановлену відповідно до статті 13 Закону № 481/95-ВР, і норми виходу спирту з крохмалевмісної та цукровмісної сировини в цукровому виробництві, затверджені наказом ДААК ДПА від 5 лютого 2004 року № 44, передбачені в Інструкції з нормування виходів етилового спирту при переробці крохмалевмісної і цукровмісної сировини в спиртовій галузі та методиці визначення залишків сировини в незавершеному виробництві, затвердженій 30 квітня 2004 року директором ДААК ДПА та узгодженій з Державним департаментом продовольства державного підприємства "Укрспирт", згідно з якою норма виходу спирту з однієї тонни вологої кукурудзи встановлюється у розмірі 66,5 дал/т.
Як убачається з ухвали, на яку посилається Підприємство, обґрунтовуючи заяву, Вищий адміністративний суд України залишив без змін постанову апеляційної інстанції, відповідно до якої на підставі частини другої статті 13 Закону № 481/95-ВР донараховано акцизний збір за недостачу спирту (у зв'язку з його витіканням із цистерни), а на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" скасовано нарахування штрафу. Таким чином, у справі, що надана для порівняння, мала місце втрата спирту в процесі виробництва. При цьому у зазначеній справі, виробник попередньо повідомив ДПІ про витікання купажу горілки та просив провести додаткове дослідження залишку спирту.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних відносинах.
Таким чином, обставини у справі, на підставі яких ДПІ нарахувала Підприємству акцизний збір та штрафні санкції, відмінні від обставин справи, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2011 року.
Аналіз судових рішень, на які посилається Підприємство, обґрунтовуючи заяву, не дає підстав для висновку про неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права.
Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, Верховний Суд України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви державного підприємства "Кобиловолоцький спиртовий завод" відмовити.
постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.Б. Прокопенко
Судді: М.І. Балюк
І.С. Берднік
Л.Ф. Глос
М.І. Гриців
М.Б. Гусак
В.В. Заголдний
М.Р. Кліменко
П.І. Колесник
О.А. Коротких
О.В. Кривенда
О.Т. Кузьменко
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
В.Ф. Пивовар
Б.М. Пошва
Я.М. Романюк
А.М. Скотарь
О.О. Терлецький
І.Б. Шицький
|
В.П. Барбара
С.М. Вус
Т.В. Гошовська
В.І. Гуменюк
А.А. Ємець
Г.В. Канигіна
Є.І. Ковтюк
М.Є. Короткевич
В.І. Косарєв
В.В. Кривенко
Н.П. Лященко
Л.І. Охрімчук
М.В. Патрюк
О.І. Потильчак
А.І. Редька
Ю.Л. Сенін
Т.С. Таран
Ю.Г. Тітов
В.Ф. Школяров
|