20/371 Про стягнення заборгованості за недовраховану електричну енергію - Текст документа

У листопаді 2007 року до господарського суду звернулось ВАТ "Донецькобленерго" із позовом до СПД Липського Андрія Вікторовича про стягнення 61819,01 грн., з яких 54149,77 грн. -заборгованість за недовраховану електричну енергію, 6227,22 грн. -сума інфляції, 1442,02 грн. -3% річних.

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості за недовраховану електроенергію на підставі ст.ст.26, 27 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , п.6.40-6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України № 910 в редакції від 17.10.2005р. зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за № 417/1442 (z0417-96) з наступними змінами, що нарахована на підставі акту №032093 від 16.11.2006р. про порушення цих Правил, з урахуванням інфляційних та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Iз змісту вказаного акту вбачається, що представниками позивача був перевірений "ЧП Липський" за адресою м. Маріуполь, вул. Київська, 68, внаслідок чого встановлений факт порушення споживачем Правил, а саме -"самовільне приєднання токоприймачів до мережі енергепостачальника". При детальному описі зазначено наступне: "бездоговірне, самовільне підключення токоприймачів до мережі".

В акті зазначено, що перевірка була проведена у присутності споживача, який визначений як "орендар Гончаренко I.А.", який від підпису акту відмовився.

На засіданні комісії позивача було розглянуто вказаний акт та складено Протокол № 36/5 від 23.11.2006 року, в якому викладено рішення про здійснення нарахування відповідно до п.2.6. Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією за період з 16.11.2005 року по 16.11.2006 року (12 міс.) у сумі 54 149,77 грн.

На підставі зазначеного Акту позивач здійснив розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії та направив 06.12.2006 року відповідачу для сплати повідомлення № 2605/АБП/032093 на суму 54149,77 грн.

Відповідачем виставлений рахунок сплачено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача спірної суми.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2007 року (суддя Донець О.Є.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що з наданого позивачем Акту про порушення "Правил користування електричною енергією" № 032093 від 16.11.2006 року, складеного представниками позивача, не вбачається, що відповідач або будь-який його представник був присутній під час проведення представниками позивача перевірки дотримання відповідачем Правил та при складанні Акту; зазначений Акт не містить посилання на конкретні пункти Правил, що порушені відповідачем.

До того ж, рішенням комісії позивача, оформленим протоколом № 36/5 від 23.11.2007 року визначена сума заподіяних відповідачем збитків, однак, на думку суду першої інстанції, не визначено вартість недоврахованої електричної енергії, на стягненні якої наполягає позивач.

Суд першої інстанції вважає, що позивачем не надано суду доказів заподіяння відповідачем позивачеві збитків ані в розумінні Правил, ані в розумінні господарського та цивільного законодавства.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2008 року (колегія суддів: Стойка О.В., Геза Т.Д., Шевкова Т.А.) рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2007 року залишено без зміни.

Постанову мотивовано тим, що відповідач на момент перевірки не був споживачем електричної енергії у розумінні Правил користування електричною енергією та Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , оскільки між сторонами був відсутній Договір на постачання електричної енергії.

Отже посилання позивача на ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , що регулює обов'язки та відповідальність споживачів електричної енергії, є безпідставними.

Разом з тим, відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Доказів притягнення представників відповідача, або його працівників до адміністративної або кримінальної відповідальності за відповідні правопорушення суду не надано, отже належні докази вчинення відповідачем вищевказаних правопорушень у сфері енергетики відсутні.

Акт № 032093 від 16.11.2006 року не є належним доказом, оскільки не підписаний відповідачем або його представником, вони не приймали участі у проведенні перевірки, внаслідок якої вказаний акт складено.

Доказів наявності повноважень Гончаренко I.А на представництво інтересів відповідача у матеріалах справи не міститься. Доказів подальшого схвалення дій зазначеної особи Липським А.В. позивачем також не надано.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж просить рішення та постанову у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись при цьому на неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , п. 5.1, п. 6.40-6.42 Правил користування електроенергією.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) споживання енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 р. №122 (122-2006-п) , визначається розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих енергопостачальнику збитків. Дія цього Порядку поширюється на всіх споживачів електричної енергії - суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, що використовують електричну енергію для власних потреб.

Пункт 4 Порядку установлює, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28, передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

В матеріалах справи є акт від 16.11.2006 року № 032093 (а.с. 7) складений представниками позивача, у якому зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією, що виявилося у самовільному підключені струмоприймачів до мереж енергопостачальника.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) (ч. 4 п. 6.41 ПКЕЕ).

Тобто відмова споживача від підписання такого акту не є підставою для не прийняття його в якості належного доказу за наявності підпису зазначеного акту чотирма представниками позивача та в присутності представника Держенергонагляду.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що акт від 16.11.2006 року № 032093 про порушення ПКЕЕ є одним із доказів, на який посилається позивач, про самовільне підключення. Зазначений доказ може бути спростований відповідачем у справі, на що той не посилається.

Висновок судів попередніх інстанцій про невідповідність змісту вищезазначеного акту ПКЕЕ, колегія суддів відхиляє, оскільки дефекти акту не спростовують факту порушення правил користування електроенергією, що знайшло своє відображення у зазначеному акті.

Розрахунок вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, здійснюється за встановленими для відповідної групи споживачів тарифами, що діяли у період порушення (п. 5 Порядку).

На підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати (п. 6 Порядку).

Споживач електричної енергії здійснює оплату зазначених збитків протягом 30 днів після отримання рахунка (ч. 2 п. 6 Порядку).

У разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку (ч.3 п.6 Порядку).

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законом відповідальність, зокрема цивільну (ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) ).

Статтею 22 ЦК України (435-15) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків вважається загальною формою цивільно-правової відповідальності, оскільки може бути застосовано в будь-якому випадку порушення зобов'язання, незалежно від того, чи передбачили сторони це в договорі або чи є вказівки спеціального закону.

Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок.

Протоколом № 36/5 від 23.11.2006 року оформлено рішення комісії позивача за результатами розгляду акту, визначено обсяг недоврахованої електричної енергії -156102 кВт/год. та суму заподіяних споживачем збитків -54149,77 грн.

Обсяг недоврахованої електроенергії визначається згідно Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженої постановою НКРЕ від 22 листопада 1999 р. N 1416 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1999 р. за N 919/4212 (z0919-99) .

Виходячи з наведеного, судові рішення попередніх інстанцій, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог, не грунтуються на правових нормах, а тому підлягають до скасування.

У зв'язку з тим, що судами попередніх інстанцій не було досліджено розрахунок ціни позову, колегія суддів доходить висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд.