Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Рішенням Господарського суду Чернівецької області (суддя Дутка В.В.) від 06.02.2008 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -Давид Л.Л., судді -Кордюк Г.Т., Мурська Х.В.) від 14.04.2008 року, у справі № 5/311 позов задоволено; зобов'язано відповідача звільнити орендоване приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (адміністративно виробнича будівля (літ. "Б"), кімната 1-1, 1-2, 1-3), загальною площею 65,75 кв.м.; стягнуто з відповідача на користь позивача державне мито в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та позовну заяву залишити без розгляду повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1, - 4-2, - 4-3, 28, 33, 54 ГПК України, п.1 ст. 89 ГК України, ч.1 ст. 92 ЦК України, ст. 48 Закону України "Про господарські товариства".

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2006 року ВАТ "Чернівецька обласна друкарня" (надалі "Орендодавець") та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі -"Орендар") укладено договір оренди №13 (а.с.14-18).

У відповідності до п.1.1. Договору позивач ("Орендодавець") зобов'язався передати відповідачеві ("Орендарю") за плату в тимчасове користування нежиле приміщення площею 65,75 кв.м., розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_1, поверх перший, (літ. "Б") (кімната

1-1, 1-2, 1-3), а орендар зобов'язувався прийняти майно та сплачувати орендодавцеві за користування майном орендну плату в порядку та на умовах, визначених Договором.

Позивач є власником вищезазначеного приміщення, що підтверджується свідоцтвом на право власності, виданим Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради (а.с.47).

Згідно п.3.1. Договору майно передано в оренду на строк 11 місяців з 01.12.2006 року по 31.10.2007 року.

01.11.2007 року ВАТ "Чернівецька обласна друкарня" та Приватний підприємець ОСОБА_1 уклали договір оренди №13 зазначеного вище майна, пунктом 11.1. якого визначили строк оренди з 01.11.2007 року по 30.11.2007 року. Даним пунктом також передбачено, що строк оренди може бути продовжений виключно шляхом укладення нового договору. За один місяць до припинення дії договору, одна із сторін може звернутися з усною або письмовою пропозицією щодо укладення нового договору оренди на наступний термін до трьох років.

В зв'язку з закінченням строку дії договору оренди та необхідністю використання приміщень для інших потреб, позивач листом від 23.11.2007 року №333 (а.с.21) повідомив відповідача про розірвання договору з 01.12.2007 року. Акт приймання-передачі орендованого приміщення сторонами не складений, проте факт користування орендованим приміщенням не спростовується самим відповідачем.

Неповернення предмету оренду після закінчення строку дії договору стало підставою для звернення до суду з позовом про примусове звільнення орендованого приміщення.

Колегія суддів вважає, що судами правомірно задоволено позовні вимоги з огляду на таке.

У відповідності до вимог ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, в якому передбачено договором.

Пунктом 5.1.6. Договору оренди нежитлового приміщення №13 від 01.11.2007 року передбачено, що у разі припинення або розірвання договору, Орендар в триденний термін зобов'язаний повернути Орендодавцю майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в користування з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна з вини Орендаря.

Встановивши, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про звільнення орендованих приміщень відповідачем, суди дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог ВАТ "Чернівецька обласна друкарня".

Скаржник в касаційній скарзі покликається на те, що суд апеляційної інстанції припустився порушень норм процесуального права, які виявилися у оцінці в якості доказу наявності повноважень у представника позивача не даних виданої йому довіреності, а даних Інструкції провідного юрисконсульта ВАТ "Чернівецька обласна друкарня".

Колегія суддів вважає наведені доводи помилковими, оскільки, згідно ч.3 ст. 237 ЦК України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництво за довіреністю може ґрунтуватись на акті органу юридичної особи (ч.2 ст. 244 ЦК України). Отже, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відсутність процесуального порушення судом першої інстанції в частині прийняття заяви представника позивача ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог, оскільки правовідношення по представництву останнім позивача виникло на підставі акта Голови правління позивача, яким затверджено посадову Інструкцію провідного юрисконсульта від 05.01.2005 року, та довіреності від 28.01.2008 року. Крім того, позиція позивача, яка виявилась у не оскарженні ухваленого по справі рішення з урахування уточнених позовних вимог, свідчить про схвалення ним дій представника (ч.1 ст. 241 ЦК України).

Стосовно доводів про прийняття в якості доказу наведеної Інструкції лише в суді апеляційної інстанції, то колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи свідчать про її надання на спростування доводів апеляційної скарги, які до моменту подання останньої відповідачем не заявлялись.

Доводи щодо незадоволення судом першої інстанції клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та надання терміну для підготування відзиву правомірно не взято судом до уваги, оскільки наведені обставини в силу ч.2 ст. 104 ГПК України не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, якщо вони не потягли за собою прийняття неправильного рішення. Разом з тим, матеріалами справи не підтверджується факт порушення судом права відповідача на ознайомлення з матеріалами справи та надання відзиву, а також конституційних принципів рівності та змагальності.

Щодо доводів про скасування ухвалених актів і залишення позову без розгляду з підстав підписання позову невідомою особою, то вони є безпідставними, оскільки: по-перше, позовна заява подана за підписом від імені голови правління ВАТ "Чернівецька обласна друкарня" М.Михайлова, який є повноважним органом юридичної особи, та скаржником не надано доказів вчинення підпису з ознаками наслідування підпису; по-друге, апеляційним судом встановлено, що повноваження керівника позивача підтверджені наказами ВАТ "Чернівецька обласна друкарня" №2 від 02.01.2002 року, №20-к від 19.03.2008 року та протоколом №2 загальних зборів.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-8, п.1 ч.1 ст.- 111-9, ст. - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 від 13.05.2008 року № 46-юр на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2008 року у справі № 5/311 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2008 року у справі № 5/311 -без змін.