Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Кравчука Г.А.

суддів:

Мачульського Г.М.

Шаргала В.I.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з

управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" в інтересах Пайового

закритого недиверсифікованого венчурного фонду "Третій"

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду

від

12.03.2008р.

у справі

№20-11/421-7/514

Господарського суду

міста Севастополя

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з

управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" в інтересах Пайового

закритого недиверсифікованого венчурного фонду "Третій"

до

Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський

завод"

третя особа

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРТIНВЕСТ"

про

визнання недійсним одностороннього правочину

за участю представників

- позивача:

Геленича В.В. (довіреність №383 від 04.10.2007р.)

- відповідача:

не з'явився

- третьої особи:

1). Череватого В.А. (довіреність від 02.07.2007р.)

2). Плешакова О.С. (довіреність від 02.07.2007р.), -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувшись з позовом просив суд визнати недійсним односторонній правочин про відмову від права постійного користування земельною ділянкою, орієнтовною площею 0, 30 га.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач вчинив правочин без достатнього обсягу дієздатності голови Правління, тобто без попереднього узгодження зі Спостережною Радою, відмова здійснена посадовою особою на користь пов'язаної юридичної особи, голова Правління діяв з перевищенням повноважень, в порушення інтересів юридичної особи, що змінює ринкову вартість активів акціонерного товариства і таке інше, чим порушуються права акціонера.

Оскарженою постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді Прокопанич Г.К., суддів Заплава Л.М., Котлярової О.Л.) залишено без змін рішення Господарського суду міста Севастополя від 05.02.2008р. (суддя Iлюхіна Г.П.), яким в задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить вказані рішення і постанову скасувати, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.10 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , ст.10, ч.1 ст.92, ст. ст.181, 215 Цивільного кодексу України (435-15) , ст.92 Земельного кодексу України (2768-14) , ст.ст.1, 22 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" (2299-14) , п/п.2.4 п.2 Розділу III Положення "Про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів", затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.11.2006р. №1227 (z1252-06) , ст.ст.21, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Відповідач не використав наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 24.07.2001р. Державним актом на право постійного користування землею II-КМ № 002888, реєстраційний №21, зареєстровано право відповідача на постійне користування земельною ділянкою, до складу якої входить земельна ділянка (орієнтовною площею 0, 30 га) (т.1 арк.с.24-25).

Згідно пункту 10.2.9 Статуту відповідача до компетенції Спостережної Ради відноситься надання попередньої згоди за поданням Правління на укладення угод на відчуження основних фондів I групи (нерухомість) (т.1 арк.с.26-34).

04.07.2005р. Голова правління -Президент відповідача Череватий А.О. звернувся до Фороської селищної Ради з листом (вих.№08-01-198) "Про відмову від частини земельної ділянки", яка розташована за адресою: сел. Санаторне, смт. Форос, площею 41, 85 га, що належить відповідачу на праві постійного користування, на якій ведеться господарська діяльність Товаритсва з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс", на 99, 9 % створеного відповідачем, просить розглянути на сесії селищної Ради питання про передачу 35 га в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс" (т.1 арк.с.35).

05.08.2005р. рішенням 41 сесії 04 скликання Фороської селищної Ради № 17 "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс" на складання проектів відводу земельної ділянки орієнтовною площею 35, 0 га та надання її в оренду для будівництва та обслуговування дитячих оздоровчих таборів, пансіонату санаторного типу на 500 місць, готелів, котеджів для сімейного відпочинку в сел. Санаторне по вул. Южная, та земельної ділянки берегової та пляжної смуги орієнтовною площею 1, 1 га з земель Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" надано згоду Товариству з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс" на складання проектів відводу земельної ділянки орієнтовною площею 35, 0 га для надання її в оренду для будівництва та обслуговування дитячих оздоровчих таборів, пансіонату санаторного типу на 500 місць, готелів, котеджів для сімейного відпочинку в сел. Санаторне по вул. Южная, та земельної ділянки берегової та пляжної смуги орієнтовною площею 1, 1 га з земель відповідача (т.1 арк.с.36).

03.02.2006р. Голова правління -Президент відповідача Череватий А.О. звернувся до Фороської селищної Ради з листом (вих.№01-207) "Про відмову від частини земельної ділянки орієнтовною площею 0, 30 га" у зв'язку з розглядом заяви третьої особи про реалізацію нерухомого майна для організації сімейного відпочинку з дітьми (т.1 арк.с.18).

03.02.2006р. директор третьої особи звернувся до Фороської селищної Ради з заявою про надання дозволу на збір матеріалів попередніх погоджень щодо місця розташування об'єкту та його розміру (орієнтовною площею 0, 30 га) з надання земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування пансіонату сімейного відпочинку з земель відповідача (т.1 арк.с.19).

17.02.2006р. рішенням 47 сесії 04 скликання Фороської селищної Ради № 05 "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОРТIНВЕСТ" на збір матеріалів попередніх погоджень щодо місця розташування об'єкту та його розміру (орієнтовною площею 0, 30 га) з надання земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування пансіонату сімейного відпочинку з земель Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" надано згоду третій особі на збір матеріалів попередніх погоджень щодо місця розташування об'єкту та його розміру (орієнтовною площею 0, 30 га) з надання земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування пансіонату сімейного відпочинку з земель відповідача (т.1 арк.с.23).

21.12.2006р. (вих. №01-2016) та 28.12.2006р. (вих. №01-2050) відповідач звернувся до Фороської селищної Ради з листами, в яких просить вважати недійсним (відкликаним), зокрема, лист відповідача від 03.02.2006 № 01-207 "Про відмову від частини земельної ділянки орієнтовною площею 0, 30 га" (т.1 арк.с.132, 133-135).

Засновниками третьої особи, згідно Статуту третьої особи, є Череватий Анатолій Олександрович, Череватий Володимир Анатолійович; Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРТIНВЕСТ" зареєстровано за адресою: 99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 50-83 (т.2 арк.с.2-12).

29.12.2006р. Рішенням Х сесії V скликання Фороської селищної Ради №11.26 "Про розгляд клопотань в.о. голови правління -генерального директора Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" по оформленню землевідводу Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОРТIНВЕСТ" (рішення 48 сесії 04 скликання Фороської селищної Ради від 17.03.2006 за №12)", дію рішення за №12 48-ї сесії 04 скликання Фороської селищної Ради від 17.03.2006р. зупинено у зв'язку з необхідністю уточнення розміру та меж земельної ділянки -строком на 3 місяці (т.1 арк.с.136).

12.11.2007р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду по справі № 2-29/9764-2007 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТIНВЕСТ" до Фороської селищної Ради про визнання недійсним рішення №11.26 від 29.12.2006р., рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2007 по цій справі скасовано, прийнято нове рішення, в задоволенні позову відмовлено (т.1 арк.с.137-141).

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що позивач вважає порушеними його права і права Акціонерного товариства здійсненим одностороннім правочином: відмовою від користування земельною ділянкою на користь пов'язаної юридичної особи, де голова Правління є засновником; права акціонера ототожнюються з правами акціонерного товариства.

Місцевий господарський суд відмовляючи в позові виходив з того, що вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу; господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом, акціонер же є власником належних йому акцій, якими він може вільно розпоряджатись; позивач на дату звернення до суду є акціонером відповідача, доказів дати набуття прав акціонера позивачем не надано.

Як також зазначено в рішенні місцевого господарського суду, серед прав акціонерів, передбачених статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) та Статутом відповідача (п.5.1-5.4) відсутнє право розпоряджатись майном та іншими речовими правами господарського товариства, яке належить виключно власнику цього майна -товариству; законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства; акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом; суди у вирішенні спорів за позовами акціонерів про захист прав акціонерного товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, повинні досліджувати, чи уповноважений акціонер на представництво інтересів акціонерного товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що у вирішенні корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств, тому рішення органів господарського товариства, прийняті до вступу позивача до складу учасників товариства або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують права позивача, крім випадків, коли такими рішеннями затверджено локальні нормативні акти товариства (в тому числі внесено зміни до установчих документів); Конституція України (254к/96-ВР) та чинне законодавство не перешкоджають акціонеру -фізичній особі -захищати свої безпосередні законні інтереси шляхом звернення як до судів загальної юрисдикції, так і до господарських судів, але такий позов відповідно до законодавства, як правило, подається у випадку порушення прав та інтересів акціонера самим товариством, учасником якого він є, наприклад, у разі невизнання чи оспорювання цих індивідуальних інтересів з боку керівництва акціонерного товариства, особами, які володіють "значними пакетами акцій", "переважними правами" тощо; законодавство України не виключає й можливості звернення акціонера до суду за захистом охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, учасником якого він є, але за належно оформленим уповноваженням цього товариства або якщо таке право надається йому статутом останнього; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Місцевий господарський суд зазначив, що акціонер не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна акціонерного товариства, як учасник товариства він може брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах та законодавстві, що регулює ці правовідносини, тому відчуження товариством майна та інших речових прав не є порушенням прав акціонерів; не можна ототожнювати власні права та інтереси акціонера з правами та інтересами самого акціонерного товариства; позивач не довів, що певними діями відповідача було порушено безпосередньо його права та інтереси; акціонеру не належить суб'єктивне право стосовно здійснення повноважень власника майна товариства, тому відчуження майна та інших речових прав не є порушенням прав акціонерів; матеріали справи не дають суду підстави вважати порушеними права акціонерного товариства посадовою особою: Головою Правління, а відтак місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст.16, 97, 115, 116, 319, 638, 639 Цивільного кодексу України (435-15) , ст.ст.88, 89 Господарського кодексу України (436-15) , ст.ст.10, 12, 23, 41, 43, 45, 46, 48, 49 Закону України "Про господарські товариства" №1576-XII від 19.09.1991 (1576-12) , ст.5 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (1201-12) , ст.ст.9, 23 Закону України "Про аудиторську діяльність" (3125-12) , ст.ст.110, 112, 113 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (v018p710-04) по справі № 1-1-/2004; п.27.3 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007 №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (va120600-07) , постанови Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 (v5_14600-07) "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", Узагальнення судової практики по розгляду корпоративних спорів Верховного Суду України від 26.01.2008р., ст.ст.1, 2, 28, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) дійшов до висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Апеляційний господарський суд, погодився з такими висновками місцевого господарського суду, посилаючись також на приписи ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України (435-15) , ч.3 ст.142 Земельного кодексу України (2768-14) , та зазначивши, що земельна ділянка, від частини якої відмовився відповідач, перебувала не у його власності, а у користуванні, залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення не підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.111-7 ГПК України (1798-12) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1). Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2).

Статтею 111-10 цього кодексу визначено підстави для скасування або зміни рішення або постанови. Згідно цієї норми підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції таких підстав не встановив.

Як вбачається із встановлених судами обставин справи позивач, звернувшись з позовом, просив суд визнати недійсним односторонній правочин про відмову від права постійного користування земельною ділянкою, орієнтовною площею 0, 30 га посилаючись на те, що цим правочином порушено його права і права Акціонерного товариства вважаючи що права акціонера ототожнюються з правами акціонерного товариства.

Про те чинним законодавством визначено права як акціонерів товариства, так і голови правління, який згідно приписів ст.48 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

Права ж учасників товариства визначено, зокрема, ст.10 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , ст.116 ЦК України (435-15) .

При цьому законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

Судами ж не встановлено і позивач не посилався на те, що він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, як і не встановлено що таке право надано йому статутом акціонерного товариства.

Відповідно до статті 1 ГПК України (1798-12) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з цього, та встановлених судами обставин справи позивач не мав передбачених законом підстав звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, а відсутність уповноваження на представництво інтересів акціонерного товариства є підставою для відмови в позові.

Крім того, особа що подала касаційну скаргу посилалась на порушення головою правління та судами приписів статуту ВАТ "Севастопольський морський завод" щодо того, що відчуження нерухомого майна що належить товариству має здійснюватись за наявності попереднього погодження із спостережною радою та правлінням товариства.

Про те з такими доводами не можна погодитись з наступних підстав.

Як встановлено судами спірна земельна ділянка була надана відповідачу у постійне користування.

Відповідно до приписів ст.92 Земельного кодексу України (2768-14) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч.1).

Таким чином земельна ділянка не перебуває у власності відповідача, а отже і попереднього погодження із спостережною радою та правлінням товариства на відмову від неї не вимагається.

Крім того, ст.141 ЗК України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою (п."а").

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, встановлені судами обставини справи, з врахуванням наведених приписів норм права та приписів Принципів корпоративного управління, затверджених Рішенням від 11.12.2003р. №571 (vr571312-03) Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про затвердження Принципів корпоративного управління" та Положення про посадових осіб органів управління відкритого акціонерного товариства (Додаток № 6), затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.2004 №123 (vr123312-04) , суд касаційної не встановив наявність порушень матеріального права або законного інтересу особи, яка звернулася з позовом. Корпоративні права позивача не порушені.

Отже, при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного фонду "Третій" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2008р. у справі №20-11/421-7/514 Господарського суду міста Севастополя -без змін.