Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

арбітражного керуючого ОСОБА_2 ОСОБА_3, директора товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-монтаж" Назаренка,

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 25 січня 2008 року (суддя Тимченко М.Г.) ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-монтаж" (далі -ТОВ "Інтеграл-монтаж") та відкритого акціонерного товариства "Остерський завод "Радіодеталь" в особі арбітражного керуючого ОСОБА_2(далі - ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь") про визнання недійсним договору купівлі- продажу нерухомого майна від 21 вересня 2006 року укладеного між відповідачами.

В обґрунтування ухвали суд першої інстанції послався на те, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду як акціонер ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь" і просив визнати недійсним господарський договір відповідачів, проте, спори про визнання недійсними угод укладених товариством поняттям корпоративних прав, визначених ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) не охоплюються.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 березня 2007 року (судді: Капацин Н.В.-головуючий, Калатай Н.Ф., Коротун О.М.) задоволено апеляційну скаргу гр. ОСОБА_1 і ухвалу господарського суду Чернігівської області від 25 січня 2008 року скасовано та повернуто матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду.

Обґрунтовуючи свої висновки суд апеляційної інстанції послався на п. 4 ст. 12 ГПК України і зазначив, що при вирішенні спорів, що виникають із корпоративних відносин слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим рішеннями, арбітражний керуючий ОСОБА_2, як особа, що була стороною в оспорюваному договорі як ліквідатор ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь", оскаржила постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 березня 2007 року до Вищого господарського суду і просила її скасувати, як незаконну, та залишити в силі ухвалу господарського суду Чернігівської області від 25 січня 2008 року.

На думку заявника касаційної скарги, судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема норми закону, які врегульовують питання щодо корпоративних прав і їх реалізації та вимоги процесуального закону про підсудність справ, що випливають з оспорюваних правовідносин.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 13 червня 2008 року розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: судді Панової І.Ю. -головуючого, суддів Заріцької А.О., Хандуріна М.І.

17 червня 2008 року розгляд справи було відкладено на 1 липня 2008 року.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні господарського суду Чернігівської області знаходиться справа № 5/156б (9/189б/54б) про банкрутство ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь".

Постановою господарського суду Чернігівської області від 31 липня 2006 року ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

21 вересня 2006 року між ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь"в особі ліквідатора ОСОБА_2, та ТОВ "Інтеграл-монтаж" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 грудня 2006 року постанову господарського суду Чернігівської області від 31 липня 2006 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

При новому розгляді справи постановою господарського суду Чернігівської області від 1 лютого 2007 року повторно визнано ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Постановою Вищого господарського суду України від 10 жовтня 2007 року постанову господарського суду Чернігівської області від 1 лютого 2007 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

У січні 2008 року ОСОБА_1, як акціонер ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь", звернувся до суду з позовом про визнання недійсним господарського зобов'язання і просив визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 21 вересня 2006 року укладеного між відповідачами, оскільки при вчиненні цього правочину сторони істотно порушили вимоги закону, що порушує його корпоративні права.

При цьому позивач послався на рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року (v018p710-04) , зокрема про те, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є.

Відмовляючи ОСОБА_1 у прийнятті позовної заяви господарський суд Чернігівської області в ухвалі від 25 січня 2008 року зазначив, що спори про визнання недійсними правочинів укладених товариством, не охоплюються поняттям корпоративних прав, визначених ст. 167 ГК України та, відповідно, корпоративних відносин, тому цей спір не підвідомчий господарському суду.

Скасовуючи ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви, суд апеляційної інстанції вважав ці висновки неправильними і виходив з порушення корпоративних прав позивача внаслідок недотримання вимог закону при укладені оспорюваного договору.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 167 ГК України, у редакції що діє з січня 2007 року, містить також визначення корпоративних відносин: під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 25 Закону України "Про власність" (в редакціях, що діяли на час укладення оспорюваного договору), акціонерне товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, придбаного за рахунок продажу акцій, одержаного в результаті його господарської діяльності, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом, а акціонер є лише власником акцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є акціонером ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь".

Згідно із ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, що діяла на час укладення оспорюваного договору) акціонери, мають право:

- брати участь в управлінні справами товариства в порядку,

визначеному в устан овчих документах, за винятком випадків, передбачених зазначеним Законом;

- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);

- вийти в установленому порядку з товариства;

- одержувати інформацію про діяльність товариства, а також можуть мати інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції послався на те, що позов ОСОБА_1 спрямований на захист акціонером ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь" порушених самим товариством його корпоративних прав, яке полягає в укладені договору купівлі-продажу від 21 вересня 2006 року.

В обґрунтування своїх висновків суд апеляційної інстанції також послався на п. 4.4 Рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року (v018p710-04) у якому зазначено, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є.

Проте при цьому суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач не належить до тих суб'єктів, котрі мають право оспорити вказаний договір.

Системний аналіз наведених вище норм свідчить про відсутність правових підстав та достатніх повноважень для звернення акціонера з позовом про визнання недійсним господарського договору, укладеного між товариствами, зокрема, договору купівлі-продажу нерухомого майна укладеного між банкрутом ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь"в особі ліквідатора ОСОБА_2та ТОВ "Інтеграл-монтаж".

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спори про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, не охоплюються поняттям корпоративних прав, визначених ст. 167 ГК України та, відповідно, корпоративних відносин, тому цей спір, як спір за позовом фізичної особи, не підвідомчий господарському суду, про що суд першої інстанції обґрунтовано вказав у своїй ухвалі.

Скасовуючи ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви, суд апеляційної інстанції постановив матеріали справи передати на розгляд суду першої інстанції.

Колегія суддів відмічає, що при цьому суд апеляційної інстанції також не врахував, що відносно ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь"здійснюється провадження у справі про банкрутство, тому визнання недійсними угод здійснюється в межах провадження справи про банкрутство після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і процесуально оформлюється ухвалою. Позовне провадження про визнання угод недійсними не порушується. Правовою підставою визнання цих угод недійсними є глава 3 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) та глава 16 Цивільного кодексу України (435-15) . Аналогічну правову позицію у постанові від 7 грудня 2004 року у справі № 367/5-342 висловив Верховний Суд України.

Встановлені обставини свідчать про те, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви припустився порушень і неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, тому ухвала суду підлягає скасуванню із залишенням без змін ухвали господарського суду першої інстанції від 25 січня 2008 року про відмову у прийнятті позовної заяви.

Що стосується доводів позивача, наведених у відзиві на касаційну скаргу, про те, що касаційна скарга подана неналежним оскаржувачем, то вони до уваги не приймаються, оскільки суперечать матеріалам справи і, зокрема, позовній заяві з якої вбачається, що відповідачем 2 у справі є ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь"в особі арбітражного керуючого ОСОБА_2, яка на час вчинення оспорюваного правочину була ліквідатором ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь"і в її особі останнє проводило відчуження майна. Договір купівлі-продажу від 21 вересня 2006 року, який позивач просить визнати недійсним, підписаний саме ліквідатором ОСОБА_2

До того ж, позовна заява ОСОБА_1 подана до суду у січні 2008 року, тобто за обставин, на які посилається позивач і коли ОСОБА_2 уже не була ліквідатором ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь", проте обставини порушеного ОСОБА_1 спору стосуються правового статусу арбітражного керуючого ОСОБА_2на час вчинення оспорюваного правочину.

Доводи позовної заяви щодо підстав недійсності правочину також стосуються обставин, пов'язаних з повноваженнями ліквідатора ОСОБА_2

За таких обставин подача арбітражним керуючим ОСОБА_2касаційної скарги з означенням заявника касаційної скарги, як особи, яка позивачем визначена у справі, як ліквідатор ВАТ "Остерський завод "Радіодеталь", не є перешкодою для розгляду касаційної скарги по суті.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9-- 111-13- ГПК України Вищий господарський суд України -

Касаційну скаргу ліквідатора відкритого акціонерного товариства "Остерський завод "Радіодеталь" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 березня 2008 року скасувати.

Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 25 січня 2008 року у справі № 02-03/60 залишити в силі.