11/641/07-8/440/07 Про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж на рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2007 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 03.04.2008 р. в справі № 11/641/07-8/440/07 за позовом Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж до Мелітопольського державного промислово-економічного технікуму про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: Ляміної Н.О.,

від відповідача: не з'явилися, -

Позивач -Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж у серпні 2007 року звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача -Мелітопольського державного промислово-економічного технікуму про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 129042,4 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.11.2007 р., дата підписання -07.12.2007 р. (суддя Попова I.А.) в позові відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.04.2008 р. (судді: Зубкова Т.П. -головуюча, Коробок Н.Д., Шевченко Т.М.) вказане рішення залишено без змін.

Рішення та постанова мотивовані тим, що в умовах договору про постачання теплової енергії № 59, укладеного 13.01.12006 р. між Мелітопольським орендним підприємством теплових мереж та Мелітопольським державним промислово-економічним технікумом абонентська плата як плата за одиницю приєднаного теплового навантаження за місяць - вид платежу за спожиту теплову енергію не передбачена.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу, відповідач просить рішення суду залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення, вказуючи на безпідставність її доводів.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.01.2006 р. між Мелітопольським орендним підприємством теплових мереж (енергопостачальна організація) та Мелітопольським державним промислово-економічним технікумом (споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 59.

За умовами договору енергопостачальна організація зобов'язалася здійснювати безперебійне постачання теплової енергії споживачу, а споживач оплачувати вартість прийнятої теплової енергії у вигляді гарячої води та дотримуватись передбаченого цим договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію теплової мережі.

Відповідно до пункту 1.3 договору, енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води за період з січня 2006 року Гкал з максимум теплового навантаження 0,771383 Гкал/г, з них на опалення житла - 0,238501 Гкал/г, на опалення організації - 0,532882 Гкал/г. Кількість теплової енергії відпущеної енергопостачальною організацією споживачу для опалення і вентиляції встановлюється згідно температури зовнішнього повітря, відповідно до СНіП 2.01.01-82. Орієнтовно відпуск складатиме: I кв. -875,7 Гкал, II кв. -52,5 Гкал, IV кв. -586 Гкал при максимальному годинному відпуску 0,771383 Гкал, всього за вказаний час 1514,2 Гкал, орієнтована вартість -160707,05 грн.

Відповідно до пункту 2.2.5 договору, облік відпущеної теплової енергії проводиться по приладах обліку, встановлених на тепловому вводі споживача. Щомісячно, не пізніше 22-го числа споживач надає показання приладів енергопостачальній організації. При відсутності або знятті приладів обліку на ремонт та повірку кількість відпущеної теплової енергії споживачу нараховується енергопостачальною організацією, виходячи з теплового навантаження споживача розрахунковим способом.

Споживач проводить оплату за спожиту теплову енергію згідно тарифів, затверджених виконавчими органами влади (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 2.2.1 договору, споживач зобов'язується проводити оплату за теплову енергію у вигляді грошових коштів шляхом перерахування на рахунок енергопостачальної організації 100 % вартості теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 28.08.2006 р. № 172 "Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії" (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 08.02.2007 р. № 19/2) затверджено нові базові тарифи та введено абонентську плату за одиницю приєднаного теплового навантаження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов договору, позивач за період з вересня 2006 р. по червень 2007 р. включно надав відповідачу послуги з теплопостачання і виставив відповідачу до сплати рахунки-акти виконаних робіт на загальну суму 278146,04 грн. (з них 150364,97 грн. -за опалення, 127781,07 грн. -абонплата, а саме: № 1836057/200609 від 13.10.2006 р. на суму 4219,60 грн. - абонплата; № 1837977/200610 від 08.11.2006 р. на загальну суму 20844,04 грн. (з них 744, 56 грн. -опалення, 20099,48 грн. -абонплата; № 1838784/200611 від 07.12.2006 р. на загальну суму 43380,32 грн. (з них 23280,84 грн. -опалення, 20099,48 грн. -абонплата); № 1839593/200612 від 09.01.2007 р. на загальну суму 52209,25 грн. (з них 32109,77 грн. -опалення, 20099,48 грн. -абонплата); № 533 від 06.02.2007 р. на загальну суму 52126,63 грн. (з них 32027,15 грн. -опалення, 20099,48 грн. -абонплата); № 1141 від 06.03.2007 р. на загальну суму 55244,86 грн. (з них 36431,55 грн. -опалення, 18813,31 грн. -абонплата); № 1741 від 31.03.2007 р. на загальну суму 44900,74 грн. (з них 25771,1 грн. -опалення, 19129,64 грн. -абонплата); № 2346 від 23.04.2007 р. на суму 2610,3 грн. -абонплата; № 2949 від 07.06.2007 р. на суму 2610,3 грн.-абонплата. Крім того, станом на 28.09.2006 р. за відповідачем рахувалася заборгованість за договором у сумі 295,95 грн.

Виставлені акти-рахунки відповідач сплатив частково -на суму 153336,09 грн.

Стягнення з Мелітопольського державного промислово-економічного технікуму 129042,4 грн. заборгованості за договором № 59 від 13.01.2006 р. є предметом судового розгляду в даній справі.

Порядок встановлення, введення в дію тарифів на послуги теплопостачання та господарські взаємовідносини теплопостачальної організації із споживачами теплової енергії регулюються Законами України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , "Про теплопостачання" (2633-15) , "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) , а також Правилами розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000 р. № 191 (z0776-00) .

Правилами встановлено, що їх дія поширюється на всі теплопостачальні організації комунальної енергетики незалежно від їх відомчої належності та форми власності, а також на споживачів. Рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування. Двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії. Приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності, - за розрахунком згідно Правил користування тепловою енергією.

Як слідує з приписів Правил розрахунку двоставкового тарифу, його складовою є річна вартість обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження. Приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюються договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води (пункт 1.5 Правил).

Таким чином, сплата двоставкового тарифу передбачена законодавством, зокрема, рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування.

Судами обох інстанцій не встановлено розмір абонплати, яка підлягає стягненню з відповідача.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2007 р. та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 03.04.2008 р. підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.