8/27 Про зобов'язання повернути орендоване нерухоме майно - 27.08.2008 Прийняття

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання повернути орендоване нерухоме майно, що є державною власністю та підписати акт приймання-передачі.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.01.2008р. у справі №8/27-5/332, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.05.2008р., в позові відмовлено.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено наявність повідомлення орендаря (відповідача) про припинення договору оренди №227/05-Н від 21.01.05р. та повернення державного майна у зв'язку з закінченням терміну його дії.

Не погоджуючись із вказаною постановою з даної справи, РВ ФДМ України по Полтавській області звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги РВ ФДМ України по Полтавській області задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 17, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.114, 115 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 17.08.2002р. №1155 (1155-2002-п) , ст.ст. 34, 43 ГПК України.

Розпорядженням в.о. Голови судової палати з розгляду спорів, пов'язаних з державним регулюванням економічних відносин від 26.08.2008р. №02-12.2/300 суддю Полянського А.Г. замінено на суддю Мачульського Г.М.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарським судом, між РВ ФДМ України по Полтавській області (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1. (орендар) був укладений договір оренди майна, що належить до державної власності № 227/05-Н від 21.01.2005р., згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне майно - частину нежитлового приміщення фойє в будівлі вокзалу станції Полтава Київська, загальною площею 4,0 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі Полтавського монтажно-будівельного експлуатаційного управління Південної залізниці. Договір укладено строком на 11 місяців, та діє з 21.01.2005р. по 21.12.2005р. включно (п. 10.1 Договору).

Факт передачі майна підтверджується актом приймання-передачі майна, що належить до державної власності від 21.01.2005р.

Пунктом 10.6 вказаного договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, за погодженням з балансоутримувачем договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно ст.764 ЦК України (435-15) якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи, що жодна із сторін не заперечувала проти договору №227/05-Н від 21.01.2005р. після закінчення терміну його дії, відповідно до вищевикладених правових норм він був продовжений на той самий термін, з 21.12.2005р. до 21.11.2006р.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Відповідні положення містить і ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

07.12.2006р. РВ ФДМ України по Полтавській області направило Бактибаєву А.Т. лист № 07/4409, яким повідомило останнього про припинення дії договору оренди № 227/05-Н від 21.01.2005р. з 21.11.2006р., а також про необхідність повернення орендованого майна згідно акту прийому-передачі.

Також Полтавське монтажно-будівельне експлуатаційне управління Південної залізниці, як балансоутримувач, листом № БМЕУ-6/01-11/1632 від 21.11.2006р. повідомив позивача, що не має можливості надати згоду на продовження терміну дії договору оренди № 227/05-Н від 21.01.2005р. на нежитлове приміщення площею 4,0 кв.м. в будівлі вокзалу станції Полтава-Київська, в зв'язку з виробничою необхідністю використання цього приміщення.

Згідно листа Полтавської дирекції Поштамт-Центр поштового

зв'язку № 1 від 06.03.07 р. за № 92 лист з оголошеною цінністю № 2003170 від

07.12.2006р. на ім'я ОСОБА_1. за адресою АДРЕСА_2 надійшов до відділення поштового зв'язку №22 08.12.2006р. та 13.12.2006р. виданий дружині ОСОБА_1..

Докази наявності довіреності у особи, яка отримала поштову кореспонденцію на ім'я ОСОБА_1. в матеріалах справи відсутні. Крім того, відповідачем надано Свідоцтво про розірвання шлюбу від 07.02.2003р. НОМЕР_1, тобто на час відправлення позивачем листа від 07.12.06р. шлюб ОСОБА_1. розірваний.

Таким чином, як вірно зазначено господарським судом першої та апеляційної інстанції з урахуванням приписів Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1155 від 17.08.02р. (1155-2002-п) , лист позивача № 07/4409 від 07.12.2006р. не може бути належним доказом попередження відповідача про припинення договору оренди №227/05-Н від 21.01.2005р., оскільки в наявних у справі поштовій квитанції, поштовому повідомленні і опису вкладення не зазначено, що саме цей лист про припинення дії договору оренди № 227/05-Н від 21.01.2005р. було направлено відповідачу. Відсутня і відмітка на поштовому повідомленні про отримання вказаного листа особисто ОСОБА_1., та, як встановлено під час судового розгляду, поштова кореспонденція була видана неповноважній особі.

Також як вірно зазначено господарським судом першої та апеляційної інстанції посилання позивача та третьої особи про направлення балансоутримувачем - Полтавським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням Південної залізниці листа № БМБЕ-У-6/01-11/1632 від 21.11.2006 р., яким ПП ОСОБА_1. було попереджено про ненадання згоди на продовження дії договору оренди № 227/05-Н від 21.01.05 р. та який вручено особисто відповідачу, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" згідно якої умовою для припинення договору оренди є направлення відповідної заяви саме орендодавцем (позивачем), а не балансоутримувачем державного майна.

Отже, місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. - 111-7 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог колегія визнає правомірним та обгрунтованим.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, та не заперечує правильність і законність оскаржуваного судового акту, який відповідає чинному законодавству України і обставинам справи.

Як наслідок, прийнята судом постанова відповідає положенням ст.ст. 105 Господарського процесуального кодексу України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" (v0011700-76) , а отже і підстави для її скасування відсутні.