Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед", ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2007 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2008 р. в справі № 29/215-07 за позовом 1) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед", 2) ОСОБА_1 до 1) ОСОБА_2, 2) ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними

за участю представників сторін:

від позивача 1: не з'явилися,

від позивача 2: не з'явилися,

від відповідача 1: не з'явилися,

від відповідача 2: ОСОБА_4, -

Позивачі 1) сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вперед", 2) ОСОБА_1. у березні 2007 року звернулися до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1., третя особа -ОСОБА_3. про визнання недійсним договору № 36 від 13.05.2006 р. купівлі-продажу майнового паю, укладеного між відповідачем та третьою особою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2007 р. ОСОБА_3 виключено зі складу третіх осіб і залучено до участі в справі в якості другого відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.05.2007 р. провадження в справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2007 р. ухвала скасована, справа направлена до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2007 р., дата підписання -09.11.2007 р. (суддя Калініченко Н.В.) повернуто позивачам уточнення № 1 позовної заяви; за позовними вимогами щодо першого відповідача ОСОБА_2 провадження в справі припинено; в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано недоведеністю позивачами факту порушення їх прав, а провадження за позовними вимогами до відповідача 1 припинено у зв'язку з його смертю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2008 р. (судді: Могилєвкін Ю.О. -головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) рішення залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що рішення прийнято з повним встановленням всіх фактичних обставин, що мають значення для вирішення даного спору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивачі звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування касаційних вимог скаржники посилаються на неповне з'ясування судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, відповідач 2 просить провадження в справі припинити.

Заслухавши представника другого відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколів № 1 та № 2 від 22.01.2000 р. зборів уповноважених співвласників колективного сільськогосподарського підприємства "Вперед", 57 громадян співвласників, в тому числі ОСОБА_1., були виведені зі складу членів КСП "Вперед" із своїм майновим паєм. У наступному на підставі рішення загальних зборів учасників створено сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вперед".

Передача майна засновникам сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед" здійснена актом приймання-передачі майна від 22.01.2000 р. Відповідно до свідоцтва про право власності, майновий пай члена колективного сільгосподарського підприємства ОСОБА_1. склав 38606,63 грн.

До статутного фонду сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед" ОСОБА_2 внесено 1871 грн., що склало 5,76 % частки у статутному фонді товариства.

Згідно протоколу загальних зборів учасників № 8 від 12.03.2005 р., затверджена нова редакція статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед", відповідно до якого частка ОСОБА_1. склала 1871 грн., що становить 5,76 % статутного фонду.

12.03.2005 р. між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Вперед" в особі директора ОСОБА_1 та учасниками товариства, в тому числі ОСОБА_2, укладено договір оренди відповідно до умов якого співвласники передали належні їм на праві власності основні засоби господарству в оренду строком на 5 років.

Розмір частки ОСОБА_1. згідно додатку № 1 до цього договору визначено в сумі 36735,63 грн., що складає 5,77 % спільного майна.

13.05.2006 р. між ОСОБА_2 (продавець) таОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнового паю № 36, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити згідно умов договору майновий пай продавця у КСП "Вперед" (СТОВ "Вперед").

Рішеннями судів в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі з підстав недоведеності позивачами факту порушення їх прав, а провадження за позовними вимогами до відповідача 1 припинено у зв'язку з його смертю.

Проте з таким висновком погодитися суд касаційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Пунктом 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Отже, місцевому господарському суду необхідно визначити підвідомчість спору, враховуючи суб'єктний склад сторін, предмет спору та пов'язаність спірних правовідносин із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення ними вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо необхідності всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, рішення судів обох інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9 - - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційні скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед", ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2007 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2008 р. в справі № 29/215-07 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.