Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйов О.В. -головуючий

Полянський А.Г.

Коробенко Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Овідій"

на рішення

та постанову

Господарського суду міста Києва

від 17.03.2008 року

Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2008 року

У справі

№ 36/36 Господарського суду міста Києва

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Овідій"

до

Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про

та за зустрічним позовом

до

про

визнання договору оренди нежитлових приміщень продовженим

Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Овідій"

виселення

За участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

за зустрічним позовом:

від позивача:

від відповідача:

Кужель А. В. -дов. від 26.08.08р.

Єрещенко О. А. -дов. від 26.08.08р.

Медведчук Н. В. -дов. від 03.12.07р.

Медведчук Н. В. -дов. від 03.12.07р.

Кужель А. В. -дов. від 26.08.08р.

Єрещенко О. А. -дов. від 26.08.08р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овідій" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання договору оренди нежитлових приміщень продовженим.

Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овідій" про виселення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2008 року по справі № 36/36 (суддя Трофименко Т. Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2008 року по справі № 36/36 (головуючий суддя Синиця О. Ф., судді Рєпіна Л. О., Буравльов С. I.), в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Овідій" відмовлено, зустрічний позов Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено повністю: вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Овідій" з нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 29, передавши його за актом приймання-передачі. Судові витрати в сумі 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягнуті з відповідача за зустрічним позовом ТОВ "Овідій" на користь Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овідій" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17.0.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2008 року по справі № 36/36, в якій стверджує про порушення судами першої і апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проти вимог та доводів скаржника заперечує.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2008 року по справі № 36/36 призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Овідій" на 24.06.2008 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.06.2008 року по справі № 36/36 задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на 01.07.2008 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.06.2008 року зупинено провадження по справі № 36/36 до закінчення розгляду Верховним Судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Овідій" на ухвалу Вищого господарського суду України від 24.06.2008.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.08.2008 року поновлено провадження по справі № 36/36 у зв'язку з винесенням ухвали Верхового Суду України від 17.07.2008 року про відмову в порушенні провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 24.06.2008.

До початку розгляду касаційної скарги від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги.

За згодою присутніх в судовому засіданні учасників процесу 26.08.2008 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.

Склад суду змінений відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судами встановлено, що на підставі розпорядження Київської державної адміністрації № 1498 від 29.09.1997 року між Головним управлінням культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Овідій" 01.11.1997 року було укладено договір №1 оренди нежилого приміщення загальною площею 512 кв. м, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 29, строком на 10 років з моменту підписання.

Згідно з п. 4.2 договору останній може бути пролонговано за умови погодження з власником орендованого майна.

Судом встановлено, що 12.11.2007 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Овідій" був направлений лист Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому орендар повідомлявся про відсутність згоди орендодавця на продовження строку дії договору оренди нежилого приміщення загальною площею 512 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 29.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Овідій", місцевий суд курувався положеннями ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

З таким висновком не можна погодитись з наступних причин.

Згідно з ч. 2 ст. 287 Господарського кодексу України (436-15) , який набрав чинності з 01.01.2004 року, щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності, орендодавцями є органи, уповноважені відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти таким майном.

Пункт 4 частини 2 Розділу IХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (436-15) визначає, що до господарських відносин, які виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України (436-15) , зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки суди встановили, що орендаря Товариство з обмеженою відповідальністю "Овідій" про припинення договору повідомляв листом від 12.11.2007 року тільки позивач, який є балансоутримувачем приміщень, висновок суду першої інстанції про те, що в силу положень ст. 764 ЦК України (435-15) , ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) орендар був повідомлений орендодавцем про припинення договору є хибним.

Судом не було належним чином досліджено питання наявності повноважень у Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) бути орендодавцем в спірних правовідносинах з 01.01.2004 року, тобто з моменту набрання чинності зазначеними вище нормами матеріального права.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.09.2007 року по справі № 9/74.

Задовольняючи вимоги зустрічного позову місцевий суд керувався нормами ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , яка передбачає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Однак в порушення ст. 43 ГПК України (1798-12) суди першої та апеляційної інстанції не встановили, хто саме є орендодавцем щодо спірного майна, хоча у відзиві на позов відповідач за первісним позовом зазначав, що він є лише балансоутримувачем, не залучили орендодавця до участі у справі.

Оскільки рішення суду в частині про відмову в задоволенні первісного позову скасовано, то і рішення в частині задоволення вимог за зустрічним позовом підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що рішення місцевого суду підлягають скасуванню на підставі ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки усунути зазначені порушення в суді касаційної інстанції не має можливості з огляду на особливості розгляду справи, передбачені ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, з'ясувати на підставі допустимих доказів питання наявності повноважень у відповідача на розірвання договору, встановити, хто саме є орендодавцем спірного майна, чи направляв орендодавець позивачу за первісним позовом повідомлення про відсутність намірів на продовження дії договору, встановити інші обставини, що мають значення для справи, і вирішити спір згідно із законодавством.

Виходячи з викладеного, касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Овідій" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2008 року по справі № 36/36 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2008 року по справі № 36/36 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.