Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого,

Кузьменка М.В.,

Васищака I.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ДП "Дарницький вагоноремонтний завод"

на постанову

та

на рішення

Луганського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року

господарського суду Луганської області від 24.01.2008 року

у справі господарського суду

Луганської області

за позовом

ДП "Дарницький вагоноремонтний завод"

до

ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод"

про

стягнення 171187,40 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:

Донченко О.Г.,

- відповідача:

не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" звернулось до господарського суду з позовом до ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод" про стягнення 144157,01 грн. пені та 27029,59 грн. -3% річних.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.01.2008 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 72078,00 грн. пені, 27029,59 грн. -3% річних та 1829,89,00 грн. судових витрат. В решті вимог відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року рішення місцевого господарського суду від 24.01.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Луганського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року та рішення господарського суду Луганської області від 24.01.2008 року в частині відмови у стягненні 72079,81 грн. штрафних санкцій скасувати, прийняти в скасованій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31.07.2007 року між ДП "Попаснянський вагоноремонтний завод" (покупець) та ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" (постачальник) було укладено договір №07/07/31/01-Р, відповідно до якого постачальник зобов"язується передати у власність покупця піввагони люкові 4-вісні моделі 12-9745 згідно з ТУ У 35.2-01124454032-2004 укомплектовані модернізованими візками моделі 18-100, з встановленням елементів компанії "A.Stukі" ТУ У 35.2-011244554-028-2004 у кількості 58 шт. згідно специфікації № 1, а покупець прийняти його та оплатити відповідно до умов договору.

Згідно з п. 5.1 договору, оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті шляхом 100% попередньої оплати вартості товару, що здійснюється протягом 5 банківських днів з дня підписання даного договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України (435-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач порушив умови договору, зокрема п.5.1 договору та перерахував кошти за товар позивачу у сумі 243600,00 грн. -27.08.2007 року, решта -31.08.2007 року, отже прострочення грошового зобов"язання щодо суми 14616000,00 грн. складає 20 днів, а відносно суми 12180000,00 грн. -3 дні.

Пунктом 8.2 договору сторони передбачили відповідальність покупця за порушення строків оплати, викладених у п.5.1 договору у вигляді сплати постачальнику штрафних санкцій передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України (435-15) , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а саме неналежне виконання відповідачем умов договору в частині строків оплати по договору та приписи ст. 625 ЦК України (435-15) , судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 27029,59 грн. - 3% річних.

Згідно з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи п.5.2 договору, п.3 ст.83 ГПК України (1798-12) , також те, що період прострочення відповідачем платежу є незначним, а також те, що, як позивач, так і відповідач є державними підприємствами, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про зменшення розміру пені, яка підлягала стягненню за порушення умов договору.

Щодо доводів скаржника наведених у касаційній скарзі, то вони не заслуговують на увагу, оскільки не підтвердженні належними доказами, матеріалами справи та не спростовують висновків покладених в основу прийнятих судових рішень.

На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова Луганського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року та рішення господарського суду Луганської області від 24.01.2008 року є законною та обгрунтованою, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року та рішення господарського суду Луганської області від 24.01.2008 року у справі № 10/573 залишити без змін.