Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В вересні 2007 р. Підприємець звернувся до суду з позовом до Товариства та просив визнати недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією про нарахування позивачу суми відшкодування збитків, яке оформлено протоколом.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 05.12.2007 р. (суддя Дутка В.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 р. (судді: Юрченко Я.О., Процик Т.С., Слука М.Г.), в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, Підприємець звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати, позов задовольнити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 17.01.2001 р. між Підприємцем та Товариством укладено договір № 2476/1 (надалі -Договір) на забезпечення електричною енергією об'єкту, що належить позивачу.

Відповідно до додатку № 3.1 до Договору об'єктом, що підключено до електромережі є магазин, що розташовано за адресою АДРЕСА_1

Судами встановлено, що при проведені планової перевірки абонента 21.09.2006 р. представниками Товариства в присутності Підприємця обстежено зазначений вище магазин та виявлено факти порушення Правил користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (z0417-96) (надалі -Правила). За результатами перевірки складено акт № 6-305 від 21.09.2006 р. У вказаному акті зазначено, що Підприємець здійснював безоблікове використання електричної енергії.

Судами встановлено, що позивач був ознайомлений з актом № 6-305 від 21.09.2006 р. в день його складення, про що свідчить його підпис, а оскаржуваний протокол комісії був надісланий позивачу поштою 21.09.2006 р. та отриманий 24.09.2006 р. Протокол від 29.09.2006 р. в якому зазначено, що позивач відмовився від підпису підписаний трьома членами комісії.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електроенергетику" відносини, що пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Частиною 4 ст. 26 зазначеного Закону передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Частиною 1 пункту 6.41 Правил передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

Відповідно до п. 6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що факт порушення Правил, зафіксоване актом, позивач не спростував, неправомірність прийнятого комісією рішення, оформленого протоколом не довів.

Проте з таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у п. 10 ч. 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Оскаржене рішення комісії Товариства за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.

Відповідно до п. 6.43 Правил (у редакції постанови НКРЕ №910 (z1399-05) від 17.10.2005р.), споживач має оплатити рахунки за недораховану електричну енергію протягом 5 операційних днів від дня отримання рахунку. Спірні питання, які виникають між сторонами, при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

За таких обставин рішення комісії не тягне для споживача негативні правові наслідки у вигляді примусового стягнення вартості додаткового обсягу електроенергії.

Отже, оскаржене рішення комісії, оформлене протоколом, може бути використано в якості доказу у разі звернення Товариства до суду з позовом про стягнення розміру недоврахованої електроенергії, або звернення позивача з позовом про зобов'язання поновити поставку електроенергії, і підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.

За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, постановлені у справі судові рішення про відмову в задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення комісії Товариства, що оформлено протоколом, підлягають скасуванню, а провадження у справі в цій частині - припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1 ст. 80, ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу ПП ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 05.12.2007 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 р. у справі № 5/253 скасувати.

Провадження у справі припинити.