Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.I.,

Михайлюк М.В.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Новомосковське"

на постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 11.02.2008 року

у справі № 18/349-07

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Новомосковське"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

виробничо-комерційної фірми "ГАЛА"

за участю третіх осіб без

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Дніпрофлекс"

про стягнення 20 000 грн.

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - Осипова В.М.

третьої особи - не з"явились

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року ТОВ "Новомосковське" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ ВКФ "ГАЛА" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 20 000 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2007 року (суддя Петрова В.I.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 року (судді: Павловський П.П., Чус О.В., Швець В.В.), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ "Новомосковське" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на те, що судом першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових актів.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.07.2006 року ТОВ ВКФ "ГАЛА" виставлено ТОВ "Новомосковське" для оплати рахунок № 642/п на загальну суму 64 375 грн. за виготовлення поліетиленових пакетів двох видів: (175х340+30дно+30кл (25мкм), в кількості 250 000 штук, вартістю 29 500 грн. та (210х340+30дно+30кл (25мкм), в кількості 250 000 штук, вартістю 34 875 грн.

Позивач на підставі платіжного доручення № 42 від 06.07.2006 р. частково оплатив вищезазначений рахунок у розмірі 20 000 грн.

Відповідач не передав позивачу оплачених пакетів, в зв"язку з чим останній звернувся до суду з позовом про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у зазначеному розмірі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, посилаючись на укладення між сторонами договору, прийшов до висновку про відсутність підстав для повернення відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 20 000 грн.

Проте, з вказаними висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій погодитись не можна, оскільки судові рішення не відповідають вимогам ст. 84 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" (v0011700-76) .

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні чи відмові в задоволеннігрошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

Оскаржені судові рішення та постанова цим вимогам не відповідають.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій не з"ясовано правову природу укладеного між сторонами договору та норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням предмету договору і змісту зобов'язань за ним, а звідси, не встановлено дійсних прав та обов'язків сторін.

При цьому, судами попередніх інстанцій не з"ясовано умов договору щодо строку виконання відповідачем зобов'язання з поставки передплачених позивачем пакетів, та, чи дійсно цей строк встановлено з урахуванням фактичних дій сторін, вжитих на виконання зобов'язань за договором.

В той же час, судами неналежним чином з"ясовано правові підстави заявлених вимог та не зазначено норми матеріального права, які регулюють дані договірні відносини.

Враховуючи порушення судом першої та апеляційної інстанцій ст.ст. 47, 43 ГПК України (1798-12) , відсутні підстави вважати, що суди дійшли правильного висновку щодо прав та обов'язків сторін.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і, в залежності від встановленого і вимог закону, прийняти законне й обгрунтоване рішення.

Вказані порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті касаційною інстанцією, враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, визначені ст. 111-7 ГПК України (1798-12) .

За таких обставин, прийняті у цій справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 року у справі №18/349-07 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.