Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача: не з'явились; - відповідача: 1 не з'явились; 2. не з'явились; - третьої особи: не з'явились;

У березні 2008 рокуОСОБА_1 звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2таОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Люміт", про визнання недійсною довіреності №52-01/198589, виданої 19.02.2007р. ОСОБА_3. на уповноваження ОСОБА_2. розпоряджатися належною їй на праві приватної власності часткою у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий ряд", що складає 12,7% розміру статутного фонду, посвідчену приватним нотаріусом міста Нижній Новгород ОСОБА_4 та зареєстровану в реєстрі за НОМЕР_1

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.03.2008р. (суддя -Ушенко Л.В.) у прийняті позовної заяви було відмовлено на підставі п.1 ст. 62 ГПК України, у зв'язку з тим, що дана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах, оскільки зазначений позов не є спором з приводу реалізації позивачем корпоративних прав в розумінні ст. 12 ГПК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2008р. (колегія суддів у складі: Алєєвої І.В. -головуючого, суддів: Шевкової Т.А., М'ясищева А.М.) ухвалу господарського суду Донецької області від 13.03.2008р. залишено без змін, з підстав відповідності ухвали місцевого суду нормам чинного законодавства.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу господарського суду Донецької області від 13.03.2008р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2008р. скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Донецької області.

Відзиви на касаційну скаргу позивача на час розгляду справи в касаційній інстанції суду надано не було, що в силу положень статті - 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали та постанови, що оскаржуються.

Представники учасників судового процесу в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 13.06.2008 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувалися, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. - 111-7 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представників учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.ст. 75, - 111-5 ГПК України та не є підставою для відкладення розгляду справи.

Розпорядженням в.о. Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 05.08.2008р. змінено колегію суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л., Подоляк О.А.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2,ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Люміт" про визнання недійсною довіреності, виданої ОСОБА_3 на уповноваження ОСОБА_2розпоряджатись належною на праві приватної власності часткою у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий ряд", що складає 12,7% розміру Статутного фонду ТОВ "Торговий ряд", посвідчену приватним нотаріусом АДРЕСА_1 ОСОБА_4 19.02.2007р. та зареєстрованою в реєстрі за номером НОМЕР_1

Статтею 62 ГПК України визначено перелік підставі для повернення позовної заяви позивачу. Зокрема, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України (п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України).

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви з посиланням на п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України, суд першої інстанції вказав, що зазначений позов не є спором, що виник з корпоративних правовідносин в розумінні ст. 12 ГПК України.

При цьому суд зазначив, що поданий позов непідвідомчий господарським судам, оскільки оспорюється довіреність, що була посвідчена приватним нотаріусом; до корпоративних спорів, що пов'язані з діяльністю та управлінням товариством за суб'єктним складом віднесені спори між учасниками.

Залишаючи без змін ухвалу місцевого суду, суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем вказано одним із відповідачів не учасника товариства, а фізичну особу - ОСОБА_2, якому довіритель видав оспорювану довіреність.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Отже, господарський суд при визначенні підвідомчості спору має враховувати суб'єктний склад сторін, предмет спору та пов'язаність спірних правовідносин із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства.

Предметом даного спору є визнання недійсною довіреності.

Спір у даній справі не пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства.

У зв'язку з цим, порушені у касаційній скарзі питання про те, що ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, тому зазначений спір підвідомчий господарському суду, слід залишити поза увагою. Адже ОСОБА_2, ні як фізична особа, ні як фізична особа -підприємець не є учасником товариства та суб'єктом корпоративних прав у даній справі. Водночас слід зазначити, що оспорювана довіреність за номером НОМЕР_2 від 19.02.2007 року видана ОСОБА_3 ОСОБА_2 як фізичній особі, для представництва її перед третіми особами.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що справи за участю осіб, що не є учасниками господарського товариства за суб'єктним складом не належать до корпоративних, тому підстав до скасування оспорюваних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2008 та ухвалу господарського суду Донецької області від 13.03.2008 у справі №31/14-62 залишити без змін.