2-30/13303-2007 Про визнання дійсним договору оренди державного нерухомого майна - 06.08.2008 Прийняття

Розпорядженням в.о. Голови Вищого господарського суду України від 05.08.2008р. здійснено заміну у складі колегії суддів при розгляді касаційної скарги по справі № 2-30/13303-2007 у зв’язку з виходом судді Подоляк О.А. з відпустки та призначено колегію суддів у складі: Губенко Н.М. –головуючий, Барицької Т.Л. (доповідач), Подоляк О.А.

У вересні 2007 року позивач –Закрите акціонерне товариство "Київстар Дж.Ес.Ем." в особі Кримської філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача –Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання дійсним договору оренди державного нерухомого майна –нежитлового підвального приміщення площею 6,0 кв.м., одноповерхової будівлі контори залізничної станції Сімферополь - пасажирський за адресою: м. Сімферополь, пл. Привокзальна, 1, від 15.03.2006 року та продовженим на той самий строк і на таких самих умовах.

Заявою від 01.11.2007 року №1363/12/00/00/00 позивач уточнив свої вимоги та просив суд визнати договір оренди державного майна –нежитлового підвального приміщення площею 6,0 кв.м., одноповерхової будівлі контори залізничної станції Сімферополь - пасажирський за адресою: м. Сімферополь, пл. Привокзальна, 1, від 15.03.2006 року поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 року (суддя – Ловягіна Ю.Ю.) у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року (колегія суддів у складі: Дугаренко О.В. –головуючий, Заплава Л.М., Фенько Т.П.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу Фонд майна Автономної Республіки Крим проти касаційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року залишити без змін. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги без участі його представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова апеляційного господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді

в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15.03.2006 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем." в особі Кримської філії ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." (орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна –нежитлового підвального приміщення площею 6,0 кв.м. одноповерхової будівлі контори залізничної станції Сімферополь-пасажирський за адресою: м Сімферополь, пл. Привокзальна, 1. Орендоване приміщення знаходиться на балансі Вокзалу Сімферополь –відособленого структурного підрозділу державного підприємства "Придніпровська залізниця".

Пунктом 10.1 договору визначено, що він діє з 15.03.2006 року до 14.02.2007 року.

Відповідно до п. 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін договору про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором за погодженням органу, уповноваженого управляти цим майном.

15.02.2007 року Фонд майна Автономної Республіки Крим направив на адресу орендаря лист, в якому зазначив, що у разі якщо орендар не надасть на його адресу в строк до 10.03.2007 року погодження органу, що вповноважений управляти найманим майном, на продовження орендних відносин, то необхідно надати акт прийому-передачі повернення орендованого майна з зазначенням його стану.

16.03.2007 року Фонд майна Автономної Республіки Крим повідомив Закрите акціонерне товариство "Київстар Дж.Ес.Ем." в особі Кримської філії ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.", що оскільки необхідне погодження не було надано товариством в строк до 10.03.2007 року, договір вважається таким, що припинив свою дію.

Також суди встановили, що Закрите акціонерне товариство "Київстар Дж.Ес.Ем." в особі Кримської філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." 14.03.2007 звернулось до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" з проханням розглянути питання про продовження терміну дії договору. Державне підприємство "Придніпровська залізниця" листами від 26.03.2007 року №НЗП-8/257 та від 26.03.2007 року №НГ-9/351 надало свою згоду на продовження терміну дії договору.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, про визнання спірного договору оренди поновленим на той самий строк та на таких самих умовах, вказав, що позивач невірно обрав спосіб захисту свого права.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого суду в апеляційному порядку виклав мотивувальну частину рішення в іншій редакції і зазначив, що повідомлення Фонду майна Автономної Республіки Крим позивача про те, що у разі неотримання погодження органу, що уповноважений управляти найманим майном, необхідно надати акт прийому-передачі повернення орендованого майна з зазначенням його стану є згідно з приписами ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" заявою орендодавця про припинення договору оренди, направленою протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

В даному випадку апеляційний господарський суд по суті встановив факт відсутності пролонгації договору оренди державного нерухомого майна від 15.03.2006 та зазначив, що у позивача відсутні права вважати договір оренди продовженим.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно з п.2 ст. 26 та п.1 ст. 27 -Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Із приписів вищенаведеної норми випливає, що орендар може скористатися своїм переважним правом на продовження договору на той самий строк і на тих самих умовах тільки у разі відсутності заяви орендодавця про закінчення терміну договору, надісланої орендарю в межах встановленого місячного строку після закінчення терміну договору.

Таким чином, із наведеного слідує, що спірний договір міг бути продовженим (поновленим) на той самий строк і на тих самих умовах якби в місячний термін після його закінчення, тобто з 14.02.2007 по 14.03.2007, жодна із сторін даного договору не звернулась би до іншої сторони із заявою про його закінчення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції і вбачається з матеріалів справи, Фонд майна Автономної Республіки Крим (орендодавець по спірному договору) листом від 15.02.2007 №03/492, в порядку та в місячний термін, передбачений ст. 764 ЦК України та ч.2 ст. 17 -Закону України "Про оренду державного та комунального майна", повідомив позивача що у разі ненадання на його адресу в строк до 10.03.2007 погодження органу, що уповноважений управляти найманим майном, на продовження орендних відносин, необхідно надати акт приймання-передачі повернення орендованого майна з зазначенням його стану.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що термін договору оренди державного нерухомого майна від 15.03.2006, на який він був укладений закінчився 14.03.2007.

Таким чином, враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції факт надсилання орендодавцем заяви від 15.02.2007 орендарю про припинення договору оренди відповідно до вимог ст. 764 ЦК України та ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна, у суду касаційної інстанції відсутні підстави вважати, що договір оренди продовжує свою дію.

Викладені позивачем в касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції згідно зі ст.ст. 111-5, 111-7- Господарського процесуального кодексу України.

Вищий господарський суд України вважає, що висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11- Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Кримської філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 року у справі №2-30/13303-2007 залишити без змін.