Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007 року по справі № 8/192-07 (головуючий суддя Дубінін І. Ю., судді Ліпинський О. В., Чередко А. Є.) в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року по справі № 8/192-07 (головуючий суддя Лотоцька Л. О., судді Бахмат Р. М., Євстигнеєв О. С.) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007 року скасовано, позов задоволено: розірвано договір майнового найму № 11-00331 від 01.01.2002 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 Також зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності фізичну особуОСОБА_2звільнити орендоване приміщення площею 89,4 кв. м, яке знаходиться у приміщенні автостанції "Нікополь", за адресою:АДРЕСА_1

Суб'єкта підприємницької діяльності фізична особаОСОБА_2 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року по справі № 8/192-07, в якій стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржену постанову і залишити без змін рішення місцевого господарського суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач проти доводів та вимог скаржника заперечує.

За згодою сторін в судовому засіданні 05.08.08р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, - 111-7 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 01.01.2002 року між Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" (наймодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою -ОСОБА_2 (наймач) укладено договір майнового найму № 11-00331, згідно з п. 1.1 якого наймодавець передав, а наймач прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 89,4 кв. м.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту порушення відповідачем умов договору оренди, а саме: доказів про використання приміщення не за цільовим призначенням.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про необхідність скасування рішення місцевого суду у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Згідно ст. 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Частина 1 ст. 774 цього Кодексу передбачає, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню.

Згідно п. 2.1 договору наймач використовує об'єкт для організації кафе та виносної торгівлі.

Пункт 6.1.1 договору встановлює обов'язок відповідача використовувати об'єкт за його цільовим призначенням, а п. 6.1.7 - не здавати об'єкт як в цілому, так і частково в піднайм без письмового погодження з наймодавцем.

Пункт 9.1 договору передбачає, що він може бути розірваний в односторонньому порядку в разі, якщо наймач систематично порушує умови договору.

Апеляційним судом встановлено, що відповідач прийняв на відповідальне зберігання 09.04.2007 року від Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 у належному стані чотири гральні автомати згідно договору на відповідальне зберігання строком до 31.08.2007 року.

Зазначений факт розцінений судом як нецільове використання орендованого приміщення відповідачем, про що зазначав позивач в позовній заяві, що тягне за собою розірвання договору оренди та звільнення орендованого приміщення орендарем.

Доводи відповідача щодо відсутності суборенди не впливають на вирішення спору, оскільки позивач наполягав на порушенні відповідачем умов договору не у вигляді суборенди без згоди орендодавця, а саме на нецільовому використанні орендованого приміщення.

Оскільки переоцінка доказів та встановлення обставин справи не входить до компетенції суду касаційної інстанції в силу положень ст. - 111-7 ГПК України, за встановлених апеляційною інстанцією обставин справи норми матеріального права застосовані до спірних правовідносин вірно, а тому підстав для скасування оскарженою постанови немає.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підягає.

Керуючись ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року по справі № 8/192-07 залишити без змін.

Поновти виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року по справі №8/192-07.