Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянув касаційну скаргу

у справі взяли участь представники

позивача: Бельський А.М., Котлярова Д.І., довір. у справі

відповідача: ОСОБА_2, довір. у справі

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.04.07 (суддя Калашник Т.Л.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 15.05.08 (колегія суддів у складі: Парамонової Т.Ф., Брйченка К.І., Журавльової Л.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В поданій касаційній скарзі позивач Луганська міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що відповідач розпочав самовільне будівництво на орендованих земельних ділянках без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушив умови договорів оренди. За виконання будівельних робіт без отримання дозволу відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності. Скаржник наголошує, що відповідач взагалі не звертався за отриманням дозволу до Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю м.Луганська, посилаючись на лист ДІАБК м. Луганська від 14.11.07 №586-к/1. Судами не застосовані норми спеціального законодавства а саме, ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", на підставі яких договір оренди земельної ділянки може бути розірваний. Також суд апеляційної інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин положення ч.2 ст. 651 ЦК України, згідно якої договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.- 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 25.07.2001 (зі змінами) відповідачу надані в оренду земельні ділянки під будівництво та розміщення автомобільних газозаправних станцій за адресами: АДРЕСА_1

Сторонами у справі укладено три договори оренди землі: № б/н від 11.11.04 -ділянка за адресоюАДРЕСА_1, №б/н від 25.05.04 -за адресою АДРЕСА_2, №б/н від 17.08.06 за адресоюАДРЕСА_3

В договорах сторони домовились, що орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші споруди і самовільна забудова земельної ділянки забороняється. Дія договорів припиняється шляхом їх розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Два перших договора укладено до 2050 року, а третій - на 49 років.

23.11.07 інспектором інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Луганська було складено протоколи №№ 183,184, 185 про адміністративне правопорушення. Як вбачається з протоколів, ОСОБА_1 без оформлення відповідного дозволу побудував АГЗС за адресами: АДРЕСА_1

Луганською міською радою було прийнято рішення № 26/17 від 30.11.2007, яким вирішено звернутися до суду з позовом про розірвання вищезазначених договорів оренди земельних ділянок, оскільки орендарем розпочато будівництво без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідач не побудував АГЗС, а розпочав їх будівництво. Будівництво зупинено до одержання дозволу від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт.

На підставі експертних висновків Територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці по Луганській області було видано відповідачу Дозвіл № 698.03.09.61127 на початок роботи автомобільних газозаправних пунктів за адресамиАДРЕСА_1 (т.2 а.с.33). Територіальним управлінням Держпромгірнагляду по Луганській області було видано Дозвіл № 469.06.09-45.33.3 на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки: налагодження, ремонт, експлуатація (технічне обслуговування) АГНП (автомобільних газонаповнюючих пунктів) (т.2 а.с.34). Міністерством навколишнього природного середовища України видано Дозвіл №93591 на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (т.2 а.с.35).

Відповідач має дозвіл на будівництво та склав проекти автомобільного газозаправного пункту. За проектами отримано позитивний експертний висновок (а. с. 27-31 том 2). Відповідно до проектів пункт може працювати як пересувна станція у мобільному режимі і без будівлі операторської (т.1 арк.95-97,139-140; т.2, арк.27,28). Відповідачем також одержано позитивні висновки міської санітарно-епідеміологічної станції /а.с. 24 том 2/; дозволи на початок роботи по кожному пункту /а. с. 33 том 2/; дозволи на викиди забруднюючих речовин /а.с. 35 том 2/.

З огляду на встановлені судами обставини, відповідач отримав спірні земельні ділянки у довгострокове користування на підставі договорів оренди землі. Використовує отримані землі за цільовим призначенням під будівництво та розміщення автомобільних газозаправних станцій. Має дозволи територіального управління Держнаглядохоронпраці по Луганській області на початок роботи автомобільних газозаправних пунктів по трьох адресах від 12 листопада 2003 року. Відповідно експертного заключення (т.2, а.с. 27,28) заправна колонка АГЗС та приймально-роздаточний блок змонтовані фірмою "Астра". Все технологічне обладнання монтується на рамі блоку. Над блоком передбачено спорудження навісу. Встановивши ці факти, суди дійшли обґрунтованого висновку, що обладнання АГЗС, розташоване на спірних земельних ділянках, не відноситься до об'єктів містобудування, а є технологічним обладнанням.

Позивач надав відповідачу землю під будівництво та розміщення АГЗС і з цього приводу прийняв рішення. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" рішення ради про надання земельної ділянки є одночасно і дозволом ради на будівництво об'єкта.

Позивач вважає, що здійснення будівництва об'єктів на орендованих земельних ділянках без отримання дозволу на виконання будівельних робіт є порушенням умов договору оренди землі і підставою для їх розірвання.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що перелік підстав для примусового припинення прав на землю передбачений ст.ст. 141, 143 Земельного кодексу України.

Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, передбачений ст.144 ЗК України. З встановленого судами слідує, що цей порядок позивачем не дотриманий.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач порушив не вимоги земельного законодавства, а вимоги Закону України "Про планування і забудову територій" (1699-14) , який встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів. У протоколах про адміністративне порушення будь-які приписи стосовно земельної ділянки відсутні. Законом України "Про оренду землі" (161-14) , ст.32 передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

Згідно зі ст. 2 цього закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України (2768-14) , Цивільним Кодексом України (435-15) , Законом України "Про оренду землі" (161-14) , іншими законами та нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

З наведеного слідує, що суд обґрунтовано послався на ст. 651 ЦК України з розділу ІІ "Загальні положення про договір", де вказано, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Судами встановлено, що в договорах оренди землі, підписаних сторонами, відсутня така підстава їх розірвання як "відсутність дозволу на будівельні роботи". Крім цього, судами попередніх інстанцій правильно вказано, що порушення умов договору має бути суттєвим для його дострокового розірвання. Але судами встановлено, що відповідач отримав спірні земельні ділянки саме для будівництва АГЗС. Початок будівництва будівлі операторської без відповідного дозволу інспекції архітектурно-будівельного контролю не тягне за собою негативних наслідків ані для стану земельної ділянки, ані для позивача. За таких обставин суди дійшли висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі.

Колегія суддів вважає, що з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини ними правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють правовідносини по оренді землі, і доводи скаржника з цього приводу є необґрунтованими. При встановленні порушення умов договору він може бути достроково розірваний судом, але суд не зобов'язаний його розірвати. Рішення приймається на підставі оцінки всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином касаційна інстанція дійшла висновку, що апеляційна інстанція прийняла постанову у відповідності з встановленими обставинами справи та з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9,- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Луганської міської ради залишити без задоволення, постанову від 15.05.08 Луганського апеляційного господарського суду у справі № 7/34 пд господарського суду Луганської області - без змін.